Автор: Саша Третьяков
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2018-09-05 21:54:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Поговоримо за нас

Не розмовляв він раніше "на мові",
Якось не дуже її цінував.
Та й до країни поваги й любові
Не виявляв він і не відчував.

Дивно, але за студентів побитих
Серце заплакало ніби від ран.
Довго не думав, наступної ж миті
Вирушив він на столичний Майдан.

Теж незбагненно, але з добробатом
Хлопець весною пішов на Донбас.
Це Україна, таких тут багато.
Тож поговоримо, браття, за нас.

Так, ми спокійні, але не байдужі,
Ось помилився де путін-*уйло.
Битися можем і битися дуже,
Тому такі жалюгідні ОРДЛО.

Аполітичні і нібито сонні
Села малі і великі міста.
Та як один піднялися мільони,
Тільки но ворог спаплюжив наш стяг.

Ми козаки і нехай це не видно,
Доки не прийде кривава пора.
Бути рабами нам дуже огидно.
Не приживеться тут жоден сатрап...

Хлопець наш вже опановує мову,
Як тисячі українських синів,
Бо батьківщину єдину, казкову
Глибоко в серці він завжди любив.

История cоздания стихотворения: