Дай змогу слову явити себе! (Єжи ЛЕЦ)

Автор: Лана Сянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-10-21 01:39:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Міста чужого, без назви...

Міста чужого, без назви, куди мене ніччю носило,
Дивилось обличчя із водного люстра калюж,
Приземлившись під ранок… як зазвичай, знімала крила…
Мостилася поруч… і на тіло твоє з моїх вій обсипалася туш.

Ти у снах своїх, знаю, не можеш бути незрячим,
І мене, занечулену дотиком, ледве живу,
Понад прірвою ніс і було так хвилююче лячно,
Бо ж не знати, чи довго у леті пробудеш отак наяву .

Потім кроки лічила, ті, що міряли стрілки–солдати,
Доки сонце мене замурує у вічність смоли бурштину,
На пласкатому диску його вибухали секунди розплати,
Розриваючи досвітком  ніч... божевілля лишаючи сну.

История cоздания стихотворения:

ілюстрація фотосюр O. Zuboff

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 183

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Валерий Масагор

Навіть якось містично.:) Мені подобається!!! З повагою!!!

2015-10-24 21:33:05

Лана Сянська

У снах завше є щось містичне, чи не так?... а то був сон, вдалося записати. Дякую Вам за проникливість, прочитання та відгук. З повагою.

2015-10-24 21:35:29

Осычанка

Ми не можемо бути сліпими, чи в рифму -незрячі...
бо Словами малюємо все, що привиділось в ніч...
Молодими ми п;ємо бажання побачень,
а дорослими - дивимось Вічності в вічі...

Ланочка! Дякую вам:Я вириваю пір;ячка з крил вашої Музи...)))

2015-10-21 23:03:03

Лана Сянська

Спасибі Вам. Приємно,що хоч один відгук є отут. Втішно, що Ви прониклива поетка і завше Ваші експи дуже влучні і близькі мені.

2015-10-24 15:39:13

Осычанка

Я ще повернусь сюди... "лет" мене заманює, манить...

2015-10-24 15:51:38

Лана Сянська

Чекатиму повернення

2015-10-24 15:52:45

Осычанка

2015-10-24 15:55:04

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений