Дай змогу слову явити себе! (Єжи ЛЕЦ)

Автор: Лана Сянська
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-10-24 15:51:42
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Готель ілюзій

Мовчазне світло ліхтарів над каменицями повисло,
Шибки шліфує вітрюган в колодязях нічного міста.
Шляхетний фікус на вікні, портьє кимарить у фотелі
Готелю давніх зустрічань. Хтось зайшлий дивиться у стелю…
Посеред перехресть часУ і паралелей траекторій,
В нічИйнім холоді покоїв, гіркавить з кавою цикорій,
Ошатний спокій. Де ти, хто?.. Кому тебе отут розрадить?..
Волочить сон в координати, туди, де завше листопади.
Німа розмова про своє із вітряком хмільних ілюзій,
Шепоче таємничо код підступна нетутешня муза.
Зненацька тиснеш на гачок, то клацнула лиш запальничка,-
Гаряча цятка, себто крапка… Ти палиш знову, згубна звичка…

Аж ранок відбілив фіранку, розвіяв тишу шурхіт листя,
Готель розтанув… лИше фікус дививсь у світ тісного міста.

23.10.2015

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 242

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.

Леонид Р

Лана, весь вечер просидел у вас в гостях. Зашёл, а потом уже не смог оторваться, листал подряд... и то, что прочёл, меня по хорошему потрясло. Вы ТАЛАНТИЩЕ, если не сказать больше, во всяком случае для меня это однозначно. Ещё буду дочитывать. Единственное удивило не большое количество отзывов. Спасибо за полученное удовольствие :) С добром Л.

2015-10-25 20:09:16

Лана Сянська

Спасибо, Леонид, на добром слове. Приятно, что читали, что понравилось и за теплый отклик спасибо. Рада знакомству. Почитаю Ваше.

2015-10-25 20:46:58

Валерий Масагор

Гарно написано!!! Ніби заворожує.:)

2015-10-24 21:22:12

Лана Сянська

Дякую.:rose Приємно.

2015-10-24 21:29:07

Юлия Небо

Лана! Рада тебя снова читать... Прекрасно... И правда, сильный ряд ассоциаций промелькнул и у меня.... Своих...Давних и не очень... Не пропадай!:)

2015-10-24 21:20:36

Лана Сянська

Спасибі, гостя Тішусь, що навіяла щось забуте, але пам"ятуче, а може незабутнє...

2015-10-24 21:27:47

Ученик

Я не верю, что ждет нас мороз
и пронзительный холод разлуки.
Я поленьев смолистых принес,
у камина согреем мы руки.

Разогреются вскоре сердца
и растают колючие льдинки.
Я губами снимаю с лица
и слезинки твои, и грустинки.

Пробач, що на російській мові, я відчуваю щось своє.
Щиро, Валерій.

2015-10-24 21:15:32

Лана Сянська

Добре, що і Ви знайшли тут щось своє... Тепло, ніжно, ностальгійно. Дякую, що завітали.

2015-10-24 21:24:57

Дефонтер

Пiдступно, проникливо переймаюсь незвичним або давнiм, уже забутим сюжетом. Колись щось подiбне було. У минулому життi...

Бути добру! Дефонтер

2015-10-24 17:23:46

Лана Сянська

може ще хтось пригадає забутий сюжет з минулого життя... Приємно, що перейнялись і відгукнулись.

2015-10-24 20:03:13

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений