Автор: Павло Браницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-02 14:37:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

УРИВОК із поеми БУВАЛЬЩИНА ПРО НЕСТОРА МАХНО

А Римське право вже тріщіть по швах
Бо знов погрузло людство у гріхах
Ви уявіть ту кількість норм, законів
Яку ми маємо в державі «покемонів»
Вона сягнула ген, за пів мільйони
Як дехто каже, - мусорні закони!
Що буде далі з мотлохом таким?
Це точно буде вже не новий Рим.
Звичайно, що на той час римське право
Було передовим та об`єднало
В покорі люд загарбаних країн
Допоки не настав час слушних змін.
Наприкінці імперії Оттон
Переписав усталений закон
Створивши магдебурське нове право
Яке і в Києві, Бог дав, проіснувало
Років чоритиста…
                    Тож наші козаки
Все бачили у давнішні віки,
Зробивши на Січі такі ж порядки…
А ви що думали?  
          Звідкіль взялись ті згадки
Про рівність, віру, правду та чесноти
Та самоврядність нашої спільноти?
Читайте про Косинського…
                                   Я вам
Про все докладно там розповідав.
Ті ж нації, які пішли вперед
Трансформували римський той скелет
Америка звеличила угоди
Та договори (заради свободи).
Тепер у них прописані права
Й обов`язки, якщо ти їх уклав.
Тож, слідувати мусиш документу
А як не те, то май, плати проценти.
Спростила римське право і Європа
Регламентами, правилами згодом.   
У них тепер, за звичай, процедури,
Які нагадують від нежиті мікстури
Як те, - то те…, як інше, - то от так…  
На все є правила робити Що та Як.
Розписано як діять до дрібниць
Від щось величного аж до простих дурниць.
І мають, звісно, - тюрми закривають,
Бо всі стороннє право поважають
Так, в одному швейцарському кантоні
Ліквідували тюрми та загони
Поліціянтів, бо тривалий час
Ніхто не зважився отримать навіть шанс
Здійснити щось таке поза законом
Такі бувають «нудні» регіони…
А в нас, допоки, римські процедури
Лише каральні: розстріли й тортури
Тож, замість храмів, парків та криниці
Усі будують табори й в`язниці.  

То й нам, щоб далі рухатись в майбутнє
Потібно повернутись у забуте
Та відновити ЗВИЧАЄВЕ право
Яке було та в певний час пропало.
Бо те. що Рим зробив собі на користь
Із християнства, -
                     як брехня та совість,
Побудувавши величезний мур
Із вігідних для папства процедур.
Святих не віднайти серед живих
У кожного в душі спокуса й гріх.
Душа зневірена, зухвала та пуста
Чим ближче Рим – тим далі від Христа.
Так що ж таке, те ЗВИЧАЄВЕ право?
Це є сукупність тих природних правил   
Узгодження думок, мети та дій
З космічним задумом творця та його мрій.
Гармонія із всесвітом, землею
Без жодних зазіхань на привілеї.
Але все це – не клятий комунізм
Де до природи був лише цинізм.
Ви скажете, що то прості слова?
Тоді підемо далі міркувать…
Готуйтеся, панове, правники
Ваш розум скоро трісне і мізки…
Ваші знання перетворяться в «нуль»
Готуйте пістолет та жменю куль…
Виписуючи правила, закони,
Положення, інструкції, шаблони
Весь час чогось іще не вистачає
Бо сенс тих правил з часом все ж втрачає
Тож, зараз,
               поки в певних установах
Дійшли до кодексів етичних на умовах
Що всяк і їх дотримуватись має
Коли інструкцій вже не вистачає.
Замало їм принук в цій метушні…
Дібралось римське право до душі.
Нарешті!
            Ба!
                 Забули про любов
В оточені законних тих оков.
Кайдани та ціпки тепер з паперу
Сам сядеш, любий друже, на галери?
Якщо давно у ній ти не сидиш
До горла вже приставили вам ніж?
Не встиг отримати зарплату – вже віддай
За їжу, за кредит…
                         Такий ось рай!
Кругом бігом: плати, плати, плати
То хто ж ви як не ті ж самі раби?
Раби речей, майна, спокуси, грошей
Копаєтесь в смітті неначе воші.
А де ж ваш фараон?
                      Та, поруч, звісно.
Лице таке, що скоро майже трісне.
А як вилазиш ти за межі сталих норм
Тобі підсовують цукерки із реформ.
І кожен пише свої правила, порядки
Аби примножити їх значення та статки
Всі створюють собі маленький Рим
Або воюють із такимсь чужим.
І сперечаються, -
         хто з Римів цих сильніший
Або із посадовців рангом вищий.
То й маємо, -
                   міністри, депутати  
Сидять як імператори в палатах
Керує він…
              А чим і сам не знає
Процессом
           або власним адським раєм.
Вам це не смішно?
                    Смішно, та ще як!
Ільф і Петров висміювали цей жах.
Булгаков теж все добре розумів,
Висвітлюючи те життя рабів.
А як іще назвати ту бидлоту
Яка знайшла собі таку роботу?
Те, що придумав Парвус разом з Троцьким
Та втілив Ленін з планом ідіотськім, -
Трагедія для давнішніх народів
Які були з родини хліборобів.
Для їх звича`їв, вірувань, обрядів,  
Бо жили вони з всесвітом у раді.
Та з вдячністю, із совістю, в спільноті
У статках,
              й мали тяму до роботи.
Та, повертаючись до віри та чеснот,
До заповідей Божих та висот,
Яких ми маємо народом досягти  
Заради української мети,
Можливо з цього варто і почати:
Із себе, власної душі, родини, хати.
Із етики, моралі та любові
Що є для задуму творця лиш початкові.
Бо скоро світ зіткнеться із таким,
Чого не передбачив старий Рим.
Держави скоро стануть віртуальні
І всі, як у тій «Матриці» загальній
Там матимуть спотворене життя
Перетворивши душу на сміття.
                
Але трансформувати Римське право
У Звичаєве, - це іще замало!
Тут треба поміняти і структуру
Самої норми права й процедури
Але все це – перехідний етап
До норм неписаних…
             Сприймається як жарт?
Але в майбутньому,
                 якщо люд буде жити
І щось не трапиться із нашим білим світом
Черговість права буде в нас такою:
ПРОПИСАНЕ й НЕПИСАНЕ-казкове.
Ви пригадайте, якщо те читали
Як пращури знання передавали
Казками, звичаєм, легендами, піснями,
Байками, настановами, віршами.
Можливо, це - є справжній ідеал
Тож, нам повзти як мушлі на Урал…
Я впевнений, - це з часом має бути
Якщо те право згодом повернути.
Дорога довга, але треба йти
Щоб досягти козацької мети
Бо ми ще не готові осягнути
Тих знань, які давним-давно забуті.
І ліземо без дозволу й молитви
До схованок у Кам’яні могили.
Зась поки!
               Ми ще не готові
Сприймати ті знання її казкові.
Ну що? Підемо далі? Уявіть!
Якою буде та безмежна мить
Коли ми доторкнемося до казки
Як діти, що пізнали Божу ласку…
Та спершу пропоную помолитись,
Щоб дав нам всесвіт радощі відкритись
Та повернутись до джерел добра
Бо каже людству він: «Так, вже пора!»
Ось справжній «ОТЧЕ НАШ» на арамейській
В перекладі з санскриту.
                               Слово честі!
Доречі, в мові нашій безліч слів
З санскриту, хто б там що не говорив…  

....О, дихання життя! Ти нам усім
Натхненно сяєш іменем своїм.  
Звільни безмежний простір, щоб прийти
У кожний закуток, крізь всі світи.
Присутнім стань, та прояви бажання
Прозріти нам із сонцем на світанні.
Дай світло та уяву зрозуміти
Щомиті: ми твої маленькі діти.
Розплутай всі невдачі та провини
Які повинні в твоїм світлі згинуть.
Дай не забути наше джерело
Яке з небес нас світлом принесло.
Прости та визволи провини та незрілість
Дай нам відчути твою мудрість й милість.
Ми з променя твого проростемо,
Мов кинуте в родючий світ зерно…

Звичайно, я цей текст зарифмував
Віршовано та як поет вже склав.  
Дослівно він звучить на угро-фінській
Або для всіх на звичній вам російській

«О, Дышащая Жизнь, имя Твоё сияет повсюду!  
Высвободи пространство,  чтобы посадить Твоё присутствие!  
Представь в Твоём воображении Твоё «Я могу» сейчас!  
Облеки Твоё желание во всякий свет и форму!  
Прорасти через нас хлеб и прозрение на каждое мгновение!  
Развяжи узлы неудач, связывающие нас, как и мы освобождаем
канатные верёвки, которыми мы удерживаем проступки других!  
Помоги нам не забывать наш Источник.  
Но освободи нас от незрелости не пребывать в настоящем!  
От Тебя возникает всякое видение, сила и песнь от собрания до
собрания!  
Аминь.
Пусть наши следующие действия произрастают отсюда»



Хто хоче, - хай цей текст перевіряє
А хто не хоче, - хай не заважає…
Торкнемося і заповідей Божих
Пробачте, але всі вони не схожі
На ті, що дійсно дали нам з небес
Щоб люд земний воістину воскрес.
Частинка НЕ, що є як заборона
Підштовхує до навпаки в законах:
НЕ вбий, НЕ будь розпусний, НЕ кради
Якраз веде, щоб діять навпаки.
І підсвідомо спонукають в мові
До мислення і до життя в покорі.
А справді має бути інший зміст
Яким і був спочатку благовіст:
ЖИВИ В ЛЮБОВІ! КОРИСТУЙСЬ СВОЇМ!
ЦІНУЙ РОДИНУ! ПРОПОВІДУЙ МИР!
БАЖАЙ ДЛЯ ДУШ, ЩО БОГ ТОБІ БАЖАЄ!
Ось це вже ближче, вибачте, до РАЮ…


ДАЛІ БУДЕ…

История cоздания стихотворения:

В БУВАЛЬЩИНІ ПРО НЕСТОРА МАХНО Я СПРОБУЮ ВИКЛАСТИ ШЛЯХ ЯКИМ
ДАЙ БОЖЕ ПІДЕ УКРАЇНА ТРАНСФОРМУВАВШИ ЗАВОЙОВНИЦЬКЕ РИМСЬКЕ
ПРАВО У ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО, ЯКИМ ЦЕ БАЧИВ І ЗРОБИВ НА КОРОТКИЙ
ПРОМІЖОК ЧАСУ НЕСТОР МАХНО......