|
Автор: Павло Браницький
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-07-12 19:28:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
-А панство
теж
було у запорожцях?
Казали, - фаворити та вельможі
До куренів записані були
Та їли соломаху як і ви.
-Та де там, соломаху чи куліш?
Вони не їли, кляті, навіть, книш!
Здебільшого вино та ще горілку
Та замість ложки їли тільки з «вилки»
А щодо реєстрового козацтва
То правда…
Їхнє
всевельможне панство
Уславлене баталіями Січі
Себе вважали теж за пере-Січних.
Кутузов, Ейлер, фаворит Потьомкін
Записані до куренів
у сотні.
Останній мене батьком називав
А потім як запроданець, - продав.
Козацтво наше було популярним
Серед вельмож російських.
Як в дурмані
Від перемог
у війнах та у битвах
Де ворог був на голову розбитий.
Бояри прославляли переможців,
Й писалися в реєстр запорожців,
Розповідаючи усім вельможним дурням,
Що записались у Кущівський курінь.
Вдягались на прийомах та балах
У запорожців.
Але кривди й страх
Що ті творили згодом для народу
Затьмарювали вольності й свободу.
Це як той півень
у яскравих пір`ях
Що ходить сам поважно по подвір`ї
А в голові лиш курки та пшоно, -
Поїсти б
й зґвалтувати будь-кого.
Так що були оті часи цікаві
Підступні
і продажні
і лукаві.
Вони побудували хижий план
Яким сам Герард Міллер керував,
Обґрунтувавши певні міркування
Стосовно запорожців існування.
Та розписав всі умисли злодійські
Які вчиняли люди запорізькі.
Їх план впроваджувався тихо,
поступово
А інколи підступно та раптово
Веселка сяяла недовго над ланами
І знов захмарилось
й засніжилось над нами.
Спочатку гетьманство,
а потім і старшину
Ліквідувавши
ніби
за провину
-А в чому Розумовського провина?
-Бо створював він нову батьківщину
Впроваджував новації з Європи
Щоб ми надалі не жили як хлопи.
Та Катерина Друга зрозуміла
До чого призведе такеє діло
Й ліквідувала Гетьманство в Січі.
Кирило Розумовський в засланні
Відновлював українську державу
За європейським,
магдебурзьким правом.
Він поділив всі землі на повіти
Як це було у Речі Посполитій,
Та створював Монархію Гетьманську,
Ліквідувавши у Січі всю владу царську,
Створивши на додаток ще й Парламент,
Старшинські з`їзди,
Зібрання
та Ради,
Суди Громади в землях:
Земські, Гродські,
Та, навіть, невеличкі, –
Підкоморські.
Хотів реформи запровадити у війську
За прикладом французьким й італійськім.
Щоб всі носили форму – свій мундир.
І відрізнявся кожен командир
В залежності від роду війська й сотні.
А щоб у війську не були голодні
Всіх годувати
мав
окремий полк
Який в цій справі знав чималий толк.
Крім того, Розумовський намагався
Щоб титул Гетьмана в його сім`ї зостався,
Й передавався за спадковим правом
Про що і склав свої Універсали.
Та Катерина Друга це дізналась
І планів Розумовського злякалась.
Та й припинила гетьманську посаду
В 64-му,
посеред листопада.
З одного боку, Гетьман сподівався
Що план той
на гетьманство
може вдасться,
Як плата Катерини за корону,
Яку отримала та всупереч закону,
Вчинивши у Москві переворот
Та сівши в трон практично без турбот.
Та не судилось…
Але,
все ж,
таки,
Його турботи далися взнаки, -
Царські війська пішли із України,
Села, міста постали з домовини,
Текстильні фабрики,
порохові заводи
Було збудовано.
Хоч трішечки свободи
Здобула Україна в тих часах,
І торгувати стала попервах.
Кераміка, свічки та дзеркала
Пішли в Європу.
Це була доба
Відродження козацької країни
Земель,
народу,
неньки – України.
Навчальні
та прості церковні школи
Скрізь відкривались.
Праці наукові
Складались.
Та писались різні книги
Про долю українців й України.
Похресник Розумовського, –
Дівович
Тоді писав поему про розмову
Між двох Росій,
між різних двох світів
Робітників - хохлів
та дурнів - москалів.
Я теж доволі довго міркував
Про те…,
Та
правдоньку пізнав
Лише на Соловцях в монастирі:
В якому ми усі жили ярмі…
История cоздания стихотворения:
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |