ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут

Автор: АП О. Доброва, Т. Лавинюкової "Поет-Художник"
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-11-25 10:07:02
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

58. Юрій Ланг – Едвард Мунк, «Крик»

          АП «Поет-Художник»

          58. Юрій Ланг – Едвард Мунк, «Крик»

          Шановні друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.

          Нагадаю, що АП «Поет-Художник» – не пізнавально-навчальна програма про художників (митців) та/або поетів, як деколи думають. Сподіваюся, що Ви будете писати свої рецензії переважно про вірші. Але, якщо хочете поговорити про художника, то будь ласка. Зауважу також, що АП «Поет-Художник» ні в якому разі не конкурс, як теж дехто вважає. Не треба обов’язково писати свій твір на тему того ж образотворчого об’єкту (картини, скульптури тощо) та/або поезії. Але, якщо у вас народиться поетичний експромт під впливом побаченого чи прочитаного, то це буде дуже приємно для організаторів проекту та всього авторського цеху.
          Гостем-господарем 58-го випуску авторської програми є автор УПП, відомий одеський поет і наш добрий колега Юрій Ланг. Сьогодні Юрій представляє свій вірш «Крик», який створено під особистим враженням від однойменної картини норвезького художника Едварда Мунка («Крик»; початкова версія 1893; масло, темпера і пастель на дошці; Національна галерея, Осло).
          Отже, я, Олег Добров, передаю слово Юрію Лангу (йому зручніше вести розмову російською), зустрічайте, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.

          «КРИК!»

          Здравствуйте, дорогие друзья!
          История создания стихотворения «Крик» такова:
          Лет двенадцать назад, рассматривая «граффити» на бетонных заборах, я услышал за спиной звонкий голосок: «Мама, смотри, это же картина «Крик» Эдварда Мунка!»
          – Верно, доченька! А что ты об этом художнике можешь рассказать?
          – Многие картины он написал, будучи уже сумасшедшим!
          Я был поражён этим семейным кратким диалогом, ведь девчонке было лет шесть.
          Мама с дочерью медленно удалялись, а я ещё долго всматривался в необычный рисунок: человек (карикатурного вида) стоял с открытым искорёженным ртом, видимо переживший какой-то ужас, и фон абсолютно отличался от привычного, небо было изображено в кроваво-красном и оранжевом колоре, с добавлением тёмных полос, а вместо земли или воды – тёмно-синие и чёрные ломаные линии, напоминающие крутую речку, текущую в горах.
          Благодаря маленькой ценительнице живописи, спустя несколько часов, я подробнее ознакомился в интернете с творчеством норвежского художника, имевшего психическое заболевание. До этого из сумасшедших мастеров кисти мне были известны только Михаил Врубель, Павел Федотов, Винсент Ван Гог, Франсуа Лемуан.
          В 2014 году я написал несколько биографических стихотворений, одно из них было посвящено Эдварду Мунку, а в качестве иллюстрации выбрал, конечно же, полотно «Крик», в полной мере отображающее эмоциональное состояние художника на одном из жизненных этапов.
          В посвящении старался изложить некоторые факты из непростой биографии.
          Предлагаю стихотворение «Крик» вашему вниманию.

          Эдварду Мунку посвящается:

          Одет костюм изгоя
          И неотступен страх;
          Привычное – иное...
          Вещал колором крах.

          Любовь к палитре редкой,
          Вопросы брали в плен.
          Ушедший с общей клетки,
          И нет давленья стен.

          За зыбкой гранью мысли,
          В искомый мир неся.
          Кроваво-красной высью
          Сигнал всему и вся.

          Зловещность тёмных линий,
          Сковавших холст собой;
          Холодный чёрный, синий...
          Цвета кричали: «Стой!..»

          В паденьи резком зренье,
          Не слушалась и кисть;
          Просил к себе везенье:
          «Умение, вернись!..»

          Безжалостна «испанка»,
          «Чахотка», серость дней.
          Прозрение: изнанка
          Наружности важней...

          * * *
          Увидевший картину
          С названьем кратким «Крик»,
          Пойми, пойми мужчину,
          Безумья виден лик.

          С уважением, Юрий Ланг.


          Примітки і коментарі:

          Е́двард Мунк (Edvard Munch; народився 12 грудня 1863, Летен – дата смерті 23 січня 1944, Екелі, поблизу Осло) – норвезький живописець і графік, постімпресіоніст і постмодерніст, символіст, його вважають предтечею експресіонізму.
          «Крик» (норвезькою «Skrik»; створено, разом з версіями, у 1893-1910 роках) – назва низки експресіоністських полотен і відбитків Едварда Мунка, що зображують агонізуючу від жаху постать людини на тлі криваво-червоного неба. Тлом для твору є пейзаж фйорду Осло, що відкривається з пагорбу Екеберг (Ekeberg) в Осло (тоді Кристіанії), Норвегія.
          Едвард Мунк створив декілька версій «Крику» у різних техніках малювання. Музей Мунка володіє однією з мальованих версій (1910) та однією пастеллю. У Національній галереї в Осло міститься інша мальована версія (власне початкова, 1893). Четверта версія, виконана пастеллю, належить норвезькому мільйонеру Петтеру Олсену (Petter Olsen). Мунк також створив літографію картини (1895).
          Що надихнуло Мунка на створення подібного шедевра? Він сам відповідає на це питання. На сторінці свого щоденника під заголовком «Ніцца», 22.01.1892р., Мунк так описав своє натхнення до створення образу і картини: «Я прогулювався стежиною з двома товаришами, саме заходило сонце, і раптом небо налилося кров'ю, я спинився, відчувши страх, та обперся об огорожу, – повсюди була кров і язики полум'я над синьо-чорним фйордом і містом, мої друзі крокували далі, а я, тремтячи від жаху, стояв і відчував безкінечне голосіння природи».
          Особа, що зображена на картині, може бути і власне художником, який сам не кричить, а відчайдушно намагається захистити себе від Крику Природи. Постава тіла, на думку багатьох, виражає спробу захиститися від дії волання, реального чи уявного. Деякі вважають, що майстер бачив мумію і саме її відобразив на полотні. Інші вважають, що Мунк був психічно хворий, у нього був розлад психіки, і тому Мунк писав картини про крик, немов в надії позбутися від крику своєї власної душі.
          Едвард Мунк дав своєму твору оригінальну німецьку назву «Крик природи» (нім. «Der Schrei der Natur»). Норвезька ж назва – слово «Skrik» у дивовижний спосіб близьке до українських «скрик, крик».
          Ці полотна віщували поширення модернізму, відкриваючи теми відчаю, відчуженості і самотності. Здається, що майстер зміг передбачити майбутнє. Незабаром картина стала реальністю, коли вибухнули світові війни, голод, революції і лиха екологічного характеру. А крик душі показує, що все це неминуче і не можна подолати.
          «Крик» ставав мішенню декількох професійних і добре підготовлених викрадень. Так, у 1994 році версію з Національної галереї було викрадено. За декілька місяців твір мистецтва було повернуто. А у 2004 році «Крик» і «Мадонну» пензля Мунка викрали з Музею Мунка. Обидві картини були повернуті в 2006 році. Вони зазнали незначних ушкоджень і були повернуті до експозиції в травні 2008 року після здійснення реставраційних робіт.
          Як один з небагатьох витворів сучасного мистецтва, що є впізнаваним широким загалом, «Крик» час від часу використовується в рекламі, в анімації, в кіно і на телебаченні, зокрема, в програмах, шоу і стрічках напрямку «horror», а також у якості обкладинок для книг відомих психіатрів. Картина стала справжнім брендом і тому як лого наноситься на побутову і сувенірну продукцію. Подеколи образ твору використовують в журналістиці, промо-кампаніях, у постерах, плакатах тощо.

          Джерела:
• Дослідження сучасних літературознавців і мистецтвознавців.
• Статті та публікації (інтернет, періодичні видання).

          Сподіваюся, що Вам було цікаво. До зустрічі.
          З повагою, Олег Добров.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 2839

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 11.
Доброго вечора, шановні друзі, читачі та дописувачі, прихильники та опоненти!

58. Авторский випуск Юрія Ланга на тему картини Едварда Мунка «Крик» викликав дуже різні емоційні асоціації, особисті спогади, експромти та цікаві обговорення. Картина «Крик» вважається істинним втіленням страждань і мук норвезького живописця Едварда Мунка. Не кожен ризикне перейнятися її внутрішнім змістом. У цьому випуску Юрій Ланг сміливо представив свою поетичну версію і яскраво змалював не тільки почуття, які переповнюють головного героя картини, але й поділився з нами своїми особистими асоціативними думками-переживаннями. Щиро дякуємо Юрію Лангу за щире, емоційне проведення 58-го випуску АП і з великим задоволенням вручаємо йому нашу почесну нагороду. Також дякуємо всім читачам. Дякуємо за змістовні рецензії та побажання всім дописувачам. Приєднуємося до їх щирих і вдячних відгуків. Дякуємо Наталі Осичанці та Серго Сокольнику за їх поезії-експромти до цього випуску (і також традиційно вручаємо їм почесні нагороди-подарунки).

Проект продовжується. Всіх запрошуємо до 59-го випуску АП «Поет-Художник».

p.s. користуючись нагодою також запрошую всіх колег, які цінують образотворче мистецтво взяти участь в нашій авторській програмі зі своїми віршами:

• електронна адреса головного редактора: [email protected];
• додатковий зв`язок: месенджер особистих повідомлень АП.

До зустрічі! Нехай щастить!
2016-12-05 21:51:46
Всем доброе утро!
Юрий, Ваше стихо - яркое отражение эмоций полотна.Вы пытаетесь заглянуть в изнанку психики.Как это оно: видеть мир оттуда? Может, это освобождение, размышляете ВЫ: " ушёл ИЗ общей клетки, где нет давленья стен" Немного перефразировала в угоду грамматике! Уж простите! Красочно, насыщенно мыслями и отчаяньем, как и сама картина.Спасибо огромное за Вашу душу, что Вы подняли такой неподъёмный вопрос, как и Э.Мунк.
У него много размашистых резких мазков: пульсирующий чёрный ( зло никогда не сдаётся), сухой жутко-жёлтый с примесью яда и кричащий влажный красный.Вот-вот чёрная воронка поглотит небо. Картина - пророк, предостережение всем нам, чтобы не отклонялись от Пути поиска духовности.
Смотрите и думайте!Кричит нам подсознание Эдварда.
Всем успехов в поисках себя.
2016-12-05 08:41:23
Добрый вечер, Светана!
Благодарен Вам за захватывающую рецензию.
С удовольствием приму Ваш вариант строки , только, все же, оставлю "и", так как нет давленья стен после выхода из клетки, а там оно присутствует.
Думаю, что придет виемя, и захочется написать еще один вариант на эту картину.
С большим уважением к Вам.
Всех благ!
2016-12-05 21:00:17
Светана, спасибо огромное.
2016-12-05 21:22:31
Юрий, Вам всех благ и позитива, а душе Вашей - вдохновений!
2016-12-06 07:29:47
Кожний випуск поета-художника – для мене це нагода щось перечитати, передивитись, ну і очевидно, про щось подумати, щось згадати, щось вирішити, можливо, і для себе… От і зараз: перечитала главу про Мунка у «Генії місця» Петра Вайля, передивилася репродукції і у своєму альбомі, і в інтернеті. На Вайля (може теж захоче приєднатися до цієї, здавалось, нескінченної подорожі) даю посилання: http://www.shishlov.info/read/?act=16&page=30 про Мунка там сторінки 29-30 «Автопортрет на фоне фьорда».
Так, трагічні обставини раннього дитинства та пізніших років, богемне життя художника – все це лишило свій слід на душевному стані художника, що відобразилося і в його творчості. Він пише про це в останні роки свого життя: «Сначала я был импрессионистом, но в связи с участившимися ударами судьбы и экзистенциальными откровениями, которые я переживал во времена своей принадлежности к богеме Христании, мне стало тесно в рамках импрессионизма и невыносимо тесно – в рамках реализма.». А майже на 40 років раніше: «Это было время драматического исхода солнца за линию горизонта, когда на меня неизменно находит приступ меланхолии. Я не люблю этого непонятного, неопределённого состояния атмосферы и очень боюсь своего душевного состояния, которое во время заката выходит из-под контроля разума.».
Як приємно, буває милуватися спокійним «романтичним»заходом сонця. Та, думаю, багато хто погодиться, що, коли ми спостерігаємо криваво-багряний смуги на тлі неба, що весь час змінює кольори,нас охоплює тривога, навіть страх, невиразні передчуття якогось лиха. Пам’ятаю, як це було десь наприкінці 2013-го року, коли ми просто їхали в маршрутці і всі звернули увагу на призахідне небо. Воно тоді дуже нагадувало небо на картині «Крик».
Знавці кажуть, що ця картина, що вийшла з «внутрішнього пекла» художника, втілює в собі загальнолюдські страхи та Апокаліпсис – як їх апофеоз. Як на мене, не менш страшнішим втіленням того ж є картина «Дикий червоний виноград» (1898-1900).
Але був у художника і світлий улюблений сюжет, до якого він звертався і повертався протягом творчого життя. Це «Дівчата (чи жінки) на мосту». Дивлячись на них, я і закінчу свій відгук.
Додам, що я вдячна Юрію Лангу за його розповідь про історію вірша і, звісно, за сам вірш – спробу заглянути в душу художника, який хоче застерегти нас:
За зыбкой гранью мысли,
В искомый мир неся.
Кроваво-красной высью
Сигнал всему и вся.
Надзвичайно цікаво було прочитати всі відгуки. Дякую Олегу Доброву за «Поетів-Художників». Нехай щастить!
2016-12-02 14:37:15
Доброго дня, Тетяно!
Як завжди, дуже цікаво було прочитати Ваш відгук до АП "Поeт — художник".
Ваша розповідь про Eдварда Мунка сподобалась щe й тим, що завeршилась на згадуванні про світлу картину, бо були й такі, звісно (настрій поeта нe завжди був дeпрeсивним).
Радий, що зайшли до нас.
З повагою.
2016-12-02 16:08:39
Тетяно, доброго дня. Дякую Вам за змістовну рецензію та схвальну оцінку творчості Юрія Ланга. Дякую за особисті асоціативні спогади, що були навіяні цією картиною. Особлива подяка за дослідження від Петра Вайля щодо Едварда Мунка. Дійсно, картина «Крик» є апогеєм психологічного узагальнення. Живопис Мунка в цій картині досягла виняткової напруженості, а саме полотно уподібнюється метафорі людського відчаю і самотності.

Користуючись нагодою, хочу процитувати вірш українського поета Павла Мовчана, який було написано під враженням від картини «Крик» (як ще один поетичний погляд):

ЗА КАРТИНОЮ ЕДВАРДА
МУНКА «КРИК»

Причаєна сама в собі,
вода тамується і глибне;
а там, де пройми голубів
стримлять стеблини непохибно.
В розривах хмар така блакить,
що, мов забувши про тяжіння,
твоя душа летить, летить…
Як в ірій пташка поосіння.
І плоть, розмита на вітрах,
стеблом хитається безлистим, –
її пройма смертельний страх,
бо поклик обернувся свистом.
І віддзеркалення страшне
ти раптом на воді побачив:
– О, хто спотворив так мене,
обличчя зморшками позначив?
Червоні очі посльозив,
дуплом округлив рот беззубий,
ще й з нього виштовхав язик
на вже зів’ялі губи…–
Зірвав на небо очі – там
були усі розриви зшиті:
твоя ж душа – на шрамі шрам –
були всі рани від блакиті.
Ти в небо кинув камінця,
та він шубовснув згодом в воду.
І ні свічада, ні лиця…
лиш срібло у очах зі споду…

© Павло Мовчан.

Тетяно, дякую. Нехай щастить.
2016-12-05 15:16:07
p.s. sorry: sorry:: Живопис Мунка в цій картині досяг виняткової напруженості…
2016-12-05 15:32:26
Прочитала вірш Павла Мовчана... Теж сюрреалістичний. Дякую.
2016-12-07 22:03:13
Мне она сразу показалась такой тяжёлой и жуткой, эта картина Монка! А перед войной и у нас было такое же страшное кровавое небо, что невольно у всех вырывался КРИК — предчувствие... И я, как художник, зачем-то сфотографировала тот небосвод (фото к моим стихам о войне).
Благодарю Юрия за раскрытие темы, понимание, стих.
2016-12-01 01:41:22
Добрый вечер, Люба!
С большим интересом прочел Ваш стих "Воскреснем", к которому в качестве иллюстрации прилагалось авторское фото.
Такого неба никогда не видел!
На фотографии оно и ужасное, и в то же время необычайно красивое, так как присутствует привычный нам голубой цвет, в отличие от картины "Крик", где мы видим цвета, абсолютно не присущие для небосвода.
Работа Эдварда Мунка всегда будет цеплять людей, которым пришлось пережить что-то страшное.
Могу только попробовать представить, с какими трудностями столкнулись Вы и Ваши земляки.
Благодарю за визит и рецензию.
2016-12-01 20:16:01
Доброго дня. Любов, дякуємо за рецензію.
Дякуємо за позитивну оцінку поезії Юрія.
Звісно картина Едварда Мунка «Крик» у кожної людини викликає різні асоціації. Нагадаю, що полотна художника віщували поширення модернізму, відкриваючи теми відчаю, відчуженості і самотності. Здається, що майстер зміг передбачити майбутнє. Незабаром ця картина стала реальністю, коли вибухнули світові війни, голод, революції і лиха екологічного характеру. А крик душі показує, що все це неминуче і не можна подолати.

Ось і Ваше бачення у вірші «Воскреснем», яке супроводжується авторським фото – дуже символічне, але на відміну від світосприйняття Мунком, Ваше бачення все ж з надією на кращу долю для всіх нас та України:

«Летить до Батьківських Основ гучна молитва,
Щоб знезійшов нам Дух Святий на поле
битви...

Голгофа кожному своя, хто вибрав долю,
Воскреснем з попелу війни – за мир, за волю!»
(Любов Назаренко)
Ще раз дякую. Завжди раді Вам на наших сторінках.
2016-12-05 12:58:11
Спасибо за интересный экскурс и прекрасные строки🌸💐🌷 Невозможно равнодушно смотреть на происходящие вокруг грубейшие нарушения правил, норм, законов и понятий порядочности, чести и элементар-
ного человеческого достоинства. Это крик души, самовыражение.
2016-11-29 19:42:51
Благодарю, Елена!
Действительно, многие, не имея психических заболеваний, посредством своих поступков выглядят как умалишенные, и это страшно.
С уважением.
2016-11-29 21:49:12
Согласна с вами, это страшно и приходится принимать жестокую действительность как данность
2016-11-30 17:14:15
Олена, спасибі що приймаєте участь в нашому проекті. Авторський випуск Юрія Ланга викликав дуже різні асоціації, експромти та обговорення. І це дуже добре. Завжди раді Вам на наших сторінках.
Нехай щастить.
2016-12-01 11:54:11
Спасибо Очень интересный проект, столько нового узнала. Удачи вам!
С первым днём зимы, пусть, не взирая на мороз и стужу, на душе будет весна
2016-12-01 17:08:22
Спасибо за тему! Видела картины шизофреников, никаких позитивных чувств они, конечно, не вызвали. Просто интерес к иному. Но ещё возникла такая мысль: если у людей отсутствует логика, реальное восприятие мира, то на поверхность вылазит подсознательное. А это уже какая-то свобода не зависеть от ума, от чужого мнения. Чуть меньше года назад я занялась живописью, получается довольно неплохо, но я пока не считаю себя художником, так как не свободна. Я пока учусь, получаю какие-то знания по технике письма, но себя лично никак не могу пока выразить. Это как-то волнует. А этот художник совершенно уникален и у него масса замечательных картин. А природа, действительно, кричит!
2016-11-28 13:31:37
Здравствуйте, Елена!
Если бы Вы знали, сколько времени я размышлял о том, что чувствуют психически больные и умственноотсалые люди! (У меня сын - инвалид детства с диагнозом ДЦП и умственная отсталость).
Таким образом, тема, которую я пытался осветить, мне очень близка.
Благодарю за визит.
От души желаю преуспеть в живописи наряду с поэзией и написать много красивых картин и стихов.
С уважением.
2016-11-28 15:56:56
Юрий, мой родной брат детский психиатр, он довольно известный, основная тема - аутизм. Он так глубоко в теме, но, думаю, что даже он не может до конца понять, как чувствуют и видят мир эти люди. В нашей стране, к сожалению, к ним относятся пренебрежительно, как к чему-то второсортному, их прячут от глаз. Когда моя подруга уехала на пмж в Австралию, она поразилась: сколько же у них инвалидов! На самом-то деле у нас их не меньше. Просто в развитой стране люди относятся к этой проблеме по-другому. А наше отношение родом из СССР, где был стереотип: самая лучшая держава, самые качественные люди, остальное - брак, стыд для страны. Юрий, Ваш сын - это данность, и то, что Вы стараетесь его понять, говорит о Вас, как о добром душевном человеке. У каждого из нас есть свои проблемы, свои кресты, скелеты в шкафах и т. д. Кто-то не имеет сил нести эти кресты, а кто-то идёт с ними по жизни. Я всегда думаю, что это для чего-то даётся нам. Вы в теме, Юра, я не смогла пройти мимо. Я Вас понимаю. Спасибо за пожелания! И Вам успеха и удачи, сил и добра!
2016-11-28 16:18:14
Подписываюсь под каждым Вашим словом, что касается душевнобольных людей.
Со взаимностью к Вам, Елена.
2016-11-28 23:23:36
Олена, дякуємо за участь у цьому випуску авторської програми. Картина «Крик» вважається істинним втіленням страждань і мук норвезького живописця Едварда Мунка. Не кожен ризикне перейнятися її внутрішнім змістом. Юрій представив свою поетичну версію і, з моєї точки зору, досить точно відобразив образ страждаючого героя картини. Олена, для мене дуже приємна новина, що Ви пробуєте себе в живопису. Є прислів’я, яке говорить, що творча людина – це пшеничний колос, який за допомогою сил природи дозріває та дарує людям запашну паляницю. А в пшеничному колоску є різнобічні зернятка таланту.
Олена, дякую. Нехай щастить.
«Живопис – це поезія, яку бачать, а поезія – це живопис, який чують».
(Леонардо да Вінчі)
2016-11-29 12:18:47
Дуже Вам вдячна за добрі слова! Живопис захопив мене, як і поезія. Це рятує мене від смутку, наповнює радістю, життєвою енергією та позитивом! Бажаю щастя!
2016-11-29 16:14:44
Юрий...у меня племянник - ДЦПешник в крайне тяжёлой форме. Однажды мы с ним разговаривали, и он меня спросил о себе. Я ответила - что он - Ангел уже, живущий на Земле. А Ангелы - они не приспособлены к материальной жизни, поэтому им так тяжело, но те кто с ними рядом - это люди, демонстрирующие то, что Любовь и Доброта - есть самое ценное, что дал нам Творец .
2016-11-29 22:38:11
Я и мои родные иногда также называем сына.В отличие от Вашего племянника, мой сынуля не умеет разговаривать, и ничего не понимает.
И все же думаю, что наше душевное тепло каким-то образом воспринимает.
2016-11-29 23:13:35
Да...мой племянник - гений...Но ведь ему тяжело очень, потому что он понимает больше, чем мы...Я ему говорю: Саша, ты же понимаешь, что ты - единственная поддержка для своей матери...Представляете: я на него возлагаю проблему - переживать за свою мать, за её самочувствие...
Может быть,- быть в неведеньи своего состояния - это и есть некое подобие счастья...Ведь иногда и разумные люди не выдерживают, и устраняются от трудностей этой жизни, уходя за грань безумия...Извините, Юрий, что я коснулась этой темы..Но я знаю, что в нашем обществе очень мало уделяют внимания поддержке тем, кто в ней нуждается...И пока так будет - будет непорядок, будут те же войны, потому что - нет чувства локтя, слишком пагубно влияние власти и денег, которые губят души людские...
Добра Вам и мужества.
2016-11-30 01:01:42
Юрий, Наташа, Лена.. Извините, что вмешался в разговор. По-специальности я юрист. Стал вопрос о создании благодетельной организации благотворительного фонда. Пришлось изучать не только законодательство (не так давно были изменения Закона), но и зарубежную практику по этому вопросу, их наработки, разъяснения и прочее. Хочу заметить, сотни фондов обществ работают в целях оказания помощи. Было бы благоразумным обратиться к ним, все-таки помощь и какая-то радость детям... Пусть не в крупном, но говорят: Даже мелочь и кошке приятно. Мы выбираем, кем мы будем, где мы будем и что нас ждет, но этого порою не знаем... Обратитесь к фондам и обществам. Их много.
2016-11-30 01:16:28
Благодарю Вас за участие, Эдуард!
2016-11-30 07:28:46
Крик депутатский люб и дорог.
Хотя и нет ему причин.
Все деньги спрятаны в оффшорах
А мы от бедности кричим.
2016-11-28 03:21:20
Умеют горло рвать хапуги,
Народу бедному не дрУги...
2016-11-28 10:24:19
СРЕДИ САРАНЧИ
РАЗДАВШИ ХАРЧИ
СНУЮТ БОГАЧИ
ОНИ ЛОВКАЧИ
А РЯДОМ БИЧИ
НАРОДУ ВРАЧИ
НО МЫ ГОРЯЧИ
СВОБОДЫ ЛУЧИ
ГОТОВЫ МЕЧИ
ГОРЬКИ КАЛАЧИ
И МНОГО ПРИЧИН
ТОМУ МЫ КРИЧИМ
У НАС ТОЛМАЧИ
ЗАБРАЛИ КЛЮЧИ
НА РТАХ СУРГУЧИ
КРИЧИ НЕ КРИЧИ
2016-11-29 10:31:31
2016-11-29 16:49:36
2016-11-29 19:36:46
Кричу и я,
стихом стеная,
гнев Неба к крику привлекая…
Невинных кровь,
Земля - Голгофа
кричит во мне
слагая строфы...
Строкой простой, всех беспокоя,
кричу по поводу такому:
солдата гибель,
что - горою -
за Родину, за справедливость…

СудЕб кричит иных немилость,
и крик - тот - следствие раздумий,
зачем молитвенно мы мумий
храним в запасниках сознанья,
и вопреки прогрессу, знанью -
опять верстаем ложь с пороком,
опять Отчизна без пророка,
опять не выучен урок,
и правде быть - не вышел срок...

Опять булыжник с кровью - с улиц...
А миру вновь грозит безумец…

Кричу надсадно, грудь пылает,
ответ готов:
монах, мол, знает:
молитва - знак, в молитве - правда...
А я - несу сомнений знамя:
Кричащий в небеса - преступник?
Кричащий правду-мать - отступник?
И в тишине бумажных правил,
я нарушитель неисправный -
кричу строкой
и причитаю:
ХОЧУ ЖИТЬ В МИРЕ!
Как? Не знаю…
2016-11-28 00:00:23
Добрый день!
Интересные строки.
При правильном декламировании стихотворение зазвучит как крик души.
Спасибо за участие.
С уважением.
2016-11-28 10:18:07
Кричит строка, кричат стихи,
им декламация - подмога,
кричащие порой - тихи,
но к теме отношенье - строгое...
Мечты сбываются порой,
и мир прибудет в каждый дом,
ежели крик о мире том
наполнит шарик наш земной )
2016-11-28 12:30:37
Кричит строка, кричат стихи,
им декламация - подмога,
кричащие порой - тихи,
но к теме отношенье - строгое...
Мечты сбываются порой,
и мир прибудет в каждый дом,
ежели крик о мире том
наполнит шарик наш земной )
2016-11-28 12:30:37
Наталья, поражаюсь в очередной раз Вашей поэтической реакцией на темы, которые мы поднимаем в нашей авторской программе. Очень приятно, что всё так откликается в Вашей душе. Спасибо. Немного от себя:

Тёмно-синие краски безумства
среди фьорда потух островок.
Бессознательно здесь вольнодумство
Мунка страх на холсте подстерёг.

На мосту, уходящем в нирвану,
абстрагирует в ночь существо,
надрываясь беззвучно, гортанно
пряча в крике своё естество.

Груше-жёлтое личико страха,
обхвативши руками мольбы,
усмирить не поможет рубаха
крик природы и стержни слабы.

Небо дьявольски-красным съедает
поперёк полотна в горизонт.
Чувства в панике скомкались в стаю,
помощь просит немой баритон.

Но уходят друзья и подруги
силуэты тускнеют вдали.
Поглощают плевки и недуги,
да и близких года унесли.

Ты кричи не кричи бедолага,
защищаясь от крика судьбы,
вознесёшься над миром стилягой
весь бомонд встрепенув на дыбы.

© Олег Добров
(ноябрь 2016)
2016-11-29 21:54:01
Олег, я хотела быть художником, и Небеса сжалились надо мной, дав возможность сочинять...стихи
Стих Ваш - очень глубоко окунулся в тему картины...Надо его напечатать на Вашей странице с илюстрацией.
Спасибо Вам за то, что расширяете наш кругозор. Я эксплуатирую темы в том смысле, что к своим стихам прибавляю понравившееся изображения картин.
2016-11-29 22:32:22
Без разрешения публикую отрывок стихотворения Натальи Сидоренко, потому что увидав тему - подумала, что в её творчестве ярко проявлен КРИК поэтический...И сразу же - с первой попытки нашла некую трактовку земного Крика:
"...Альма-матер в шестой знаменитой палате,
за больницей смолкает театр абсурда.
Там в сценариях клоун и трагик – нет спору.
Там с газетной бумагой смешались афиши…
Здесь, где Мастера дух, любят звёздную охру,
и поэт снова Бога с натуры напишет,
кисть Да Винчи макая в словарик, как в краски,
где числа «Пи» пределы малы и напрасны.
«Фи» и больше стремленья в «бесстенной» палате
за рассудком существ и строеньем галактик…
Это дело ему никогда не наскучит.
Он – безумец, и дерзко безумству научит..."
...Мир наш - безумен, если присмотреться внимательно...

2016-12-02 13:39:49
Вдало, Юрію, передано у вашому вірші внутрішній світ художника і настрій картини.
А художник, на мою думку, зобразив образ духа жаху, який переслідував його. Чомусь здається, що даний дух утримував художника у видінні до тих пір, поки він не передасть пензлем бачене.
І чому ця картина стала шедевром ?.. На думку приходять певні здогадки… Але проникати в тайни цього світу не хочу. Хоча, здається, вже отримала відкриття…
Дивно, що малих дітей знайомлять з подібними картинами. Картини також несуть відповідну інформацію, заряд… Це все речі духовні, які мають здатність матеріалізуватися, втілюватися…
Для дітей це небезпечний світ.
З найкращими побажаннями,
О.Ф.
2016-11-27 22:55:36
Доброго ранку, Оксано Василіівно!
Згодeн з Вами відносно того, що дітям трeба вибірково подавати інформацію, бо сприйняття, дійсно, можe бути різним.
Дякую за відгук.
З вeликою повагою до Вас.
2016-11-28 10:10:02
Оксано, дякую за змістовну рецензію. Юрій дійсно глибоко занурився у внутрішній світ волаючого героя Мунка або Мунка-героя, а також я розумію, що у Юрія була й інша причина доторкнутися до цієї незвичайної теми.

Відносно жахіть, якими пронизане полотно, то все пояснюється дитинством художника. Назвати його щасливим навряд чи вийде. Мати майбутнього норвезького класика експресіонізму померла в той час, коли малюкові Едварду було п`ять. Наступна смерть відчувалася чотирнадцятирічним підлітком навіть більш глибоко. Від сухот згасла його сестра. Біль, відчай, нездатність врятувати кохану людину – цими емоціями просякнуті дитячі спогади Мунка. Вони ж потім наповнять і картини художника.

Звісно треба дозувати поширення інформації серед дітлахів щодо таких агонізуючих картин. Незаперечно, що з таким живописом бажано знайомитися людям зі стійкою психікою (сприйняття картини може бути непередбачуваним), і ні за яких умов не розміщувати подібні картини в зонах особистої присутності (вдома, на роботі і т.п.). Але, з іншої сторони, в цьому амплуа засвітився знаменитий папаша мультяшної зірки Барта Сімпсона – Гомер Сімпсон, до якого діти відносяться не тільки з гумором, але і з симпатією. Можу сказати про себе, що сьогодні дивлячись на репродукцію цієї картини я відчуваю незручність, настороженість, але не панічний страх. Напевно, якби я її побачив у музеї, то можливо відчуття були більш гнітючими.

Оксано, ще раз дякую. Нехай щастить.
2016-11-28 16:51:48
Дякую вам, Олеже, за те, що присвятили себе для благо порталу.
2016-12-02 10:21:22
Наспраді ,є щось містичне в цій картині.Ви дуже вдало описали емоційний стан художника,Юрію.Існувала думка,що картина несе прокляття.Більшість,хто контактував з полотном,хворіли,впадали у важку депресію,або навіть вмирали.Погодьтеся,трохи страшнувато.Дехто вважав ,що картина-плід психічного розладу художника.«Болезнь, безумие и смерть - черные ангелы, которые стояли на страже моей колыбели и сопровождали меня всю жизнь», - писав Мунк про себе.
Дуже цікаво було ,Олеже.Дякую!!!
2016-11-27 09:34:12
Добривечір, Інно!
Дійсно, ця картина цікава самe своєю оригінальністю, яку трактує кожний так, як цe йому бачиться.
Було цікаво прочитати інформацію від Вас.
Дякую за відгук!
З повагою.
2016-11-27 18:29:09
Інно, дякуємо.
Треба віддати належне Юрію Лангу, що він ризикнув поетично розкрити емоційну складову головного персонажу картини. І це у нього вийшло.
Щодо самого полотна, то експерти називають його другим за популярністю після неперевершеної «Джоконди». Тільки Леонардо да Вінчі залишив нам у спадщину таємницю усмішки, а ось Едвард Мунк поділився більш похмурими емоціями. Картина «Крик» вважається квінтесенцією людського відчаю, самотності, страждання. Шлейф реальних і надуманих трагічних історій лише підкріплює похмуру ауру полотна.
Дякую. Нехай щастить.
2016-11-28 10:26:04
Цікава репродукція своєю оригінальністю і неповторністю. Вважаю, що саме психічний розлад художника спричинив до написання картини, де він зобразив саме себе в шоковому стані.Вже неодноразово доводилось зустічатись з тим, що саме люди з психічними розладами мали телепатичні, екстрасенсорні здібності сприйняття навколишнього світу, і передбачали майбутнє. Вірш Юрія Ланга повністю співпав з тим, що хотів показати нам своїм шедевром Едвард Мунк. Дякую Олеже, за чудово поданий матеріал знаменитого майстра.
2016-11-25 19:02:58
Дякую, Валю, за відгук!
Абсолютно впeвнeний, що до цієі картини будe написано щe багато віршів, і кожний автор сприйматимe цeй витвір мистeцтва на свій лад.
З повагою.
2016-11-25 21:31:35
Валентино, дякуємо за позитивний відгук.

Існують два трактування зображеного на картині «Крик»: це сам герой охоплений жахом і безмовно кричить, притискаючи руки до вух; або ж герой закриває вуха від звуків навколишнього крику природи. Нагадаю, що Мунк написав кілька версій «Крику», і є гіпотеза, що ця картина – плід маніакально-депресивного психозу, від якого страждав художник. Але після курсу інтенсивного лікування в клініці Мунк вже не повертався до роботи над іншими версіями цього полотна…

Юрій Ланг доторкнувся до цієї незвичайної історії та від третьої особи поетично змалював ті почуття, які переповнили головного героя картини. Складна задача. Я особисто все ще мучуся над своїм трактуванням цього шедевру. Друзі, а Ви б не хотіли спробувати?

Дякую. Нехай щастить.
2016-11-27 11:35:37

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано!
Рецензия от:
Сергей Андрейченко
2024-03-28 16:11:11
Чудово написали, Едуарде, майстерно, з присмаком іронії та філософським поглядом на реальність.
Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання
Рецензия от:
Таня Яковенко
2024-03-28 16:07:56
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!!
Рецензия от:
Эдуард Неганов
2024-03-28 15:47:50
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.