19 січня - Хрещення Господнє (Йордан)
Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 2247 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!

Автор: АП "Поет-Художник"
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2016-12-05 20:44:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

59. Тарас Шевченко – Олег Шупляк, «Мені тринадцятий минало...»

          АП «Поет-Художник»

          59. Тарас Шевченко – Олег Шупляк, «Мені тринадцятий минало...»

          Дорогі друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.
          У цьому випуску я пропоную всім нам згадати вірш Тараса Шевченка «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»).  
          У якості ілюстрації до цього вірша я обрав репродукцію однойменної картини «Мені тринадцятий минало…» (2009р.; полотно, олія; 75x55.) Олега Шупляка – відомого українського художника, якого ще називають «Українським Сальвадором Далі».
          Це як раз той випадок, коли життя та творчість Тараса Шевченка надихнули Олега Шупляка на створення не тільки цієї картини, але й цілої серії картин, які були присвячені Тарасові Шевченку (див. «Загальні примітки та коментарі».).
          На мою думку, доречно було об’єднати розповідь про обох українських митців у цьому випуску авторської програми.  
          Отже, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.
          З найкращими побажаннями, Олег Добров.

          «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»)

          Мені тринадцятий минало.
          Я пас ягнята за селом.
          Чи то так сонечко сіяло,
          Чи так мені чого було?
          Мені так любо, любо стало,
          Неначе в Бога......
          Уже прокликали до паю,*
          А я собі у бур’яні
          Молюся Богу... І не знаю,
          Чого маленькому мені
          Тойді так приязно молилось,
          Чого так весело було.
          Господнє небо, і село,
          Ягня, здається, веселилось!
          І сонце гріло, не пекло!

          Та недовго сонце гріло,
          Недовго молилось...
          Запекло, почервоніло
          І рай запалило.
          Мов прокинувся, дивлюся:
          Село почорніло,
          Боже небо голубеє
          І те помарніло.
          Поглянув я на ягнята –
          Не мої ягнята!
          Обернувся я на хати –
          Нема в мене хати!
          Не дав мені Бог нічого!..
          І хлинули сльози,
          Тяжкі сльози!.. А дівчина
          При самій дорозі
          Недалеко коло мене
          Плоскінь** вибирала,
          Та й почула, що я плачу.
          Прийшла, привітала,
          Утирала мої сльози
          І поцілувала...

          Неначе сонце засіяло,
          Неначе все на світі стало
          Моє... лани, гаї, сади!..
          І ми, жартуючи, погнали
          Чужі ягнята до води.
          Бридня!.. А й досі, як згадаю,
          То серце плаче та болить,
          Чому Господь не дав дожить
          Малого віку у тім раю.
          Умер би, орючи на ниві,
          Нічого б на світі не знав.
          Не був би в світі юродивим.
          Людей і Бога не прокляв!

          Основний текст, інтерпретації коментарі та першоджерела:

          Чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, №71, с. 91-93).
          Подається за «Малою книжкою». У рядку 50 на місці пропущеного слова, позначеного крапками, вводиться кон’єктура: [Бога].
          Автограф не датовано.
          Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847р. та часом перебування Шевченка з «22» червня 1847р. по «11» травня 1848р. в Орській фортеці, орієнтовно: кінець червня – грудень 1847р., Орська фортеця.
          Первісний автограф не відомий. Наприкінці 1849 (не раніше «01» листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета «23» квітня), після повернення з Аральської описової експедиції до Оренбурга, Шевченко переписав вірш з невідомого ранішого автографа до «Малої книжки» (під №7 до шостого зшитка за 1846–1847рр.). Згодом, найімовірніше 1857р., наприкінці перебування на засланні в Новопетровському укріпленні, Шевченко дописав криптонім «N. N.», можливо, маючи на увазі подругу дитинства Оксану Коваленко, образ якої змальовано в цьому творі. Про Оксану Коваленко йдеться також у поезії «Ми вкупочці колись росли».
          До «Більшої книжки» не переписано.
          Вперше надруковано з довільним виправленням першого рядка («Мені тринадцятий минало» на «Мені тринадцятий минав») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 404-405 і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. – Львів. – 1867. – Т. 2. – С. 223-224 (в обох виданнях подано за «Малою книжкою» з пропуском адресата «N. N.»; у львівському виданні останній рядок 50 подано: «Людей би не прокляв»).
          «Уже прокликали до паю»* – Пай – частка заробленого чи трапеза, за якою їжу ділять на частини.
          «Плоскінь»** – волокно, призначене для прядіння, яке отримують способом вимочування у воді (річка, ставок) чоловічих рослин конопель.

          Загальні примітки та коментарі:

          Тарас Григорович Шевченко (відомий також як «Кобзар»; народився: «25» лютого («09» березня) 1814р., с. Моринці – дата смерті: «26» лютого («10» березня) 1861р., м. Санкт-Петербург) – український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).

          Олег Ілліч Шупляк (народився: «23» вересня 1967р., с. Біще Бережанського району Тернопільської області) – український художник, педагог. Член НСХУ (2000), лауреат премії ім. Михайла Бойчука (2014), автор офіційного логотипу до 200-річчя народження Т. Шевченка. Працює в галузі станкового живопису у різних напрямках. Широку популярність у світі здобула його серія «Двовзори» (авторська назва картин-ілюзій з подвійним змістом; сьогодні в доробку художника є вже більше 60 двовзорів). Роботи Олега Шупляка знаходяться у колекціях: Національного музею Тараса Шевченка у Києві, міністерства культури України, міжнародного Фонду «Культурне надбання» (Санкт- Петербург), а також у приватних колекціях багатьох країн світу.
          Що ж, давайте знайомитись з художником. Олег проживає у  містечку Бережани в Західній Україні. За освітою він – архітектор, хоча призвання своє знайшов саме в образотворчому мистецтві. Раніше працював вчителем малювання у рідному селі, тепер викладає у бережанській дитячій художній школі. Окрім того Олег входить до Спілки художників України, бере участь і влаштовує власні виставки в Україні та за її межами. Він неодноразово демонстрував свої роботи закордоном: у Великобританії, Росії, Японії, Кореї, США, Данії та інших країнах. Та, навіть здобувши світове визнання, він продовжує створювати свої шедеври  на старенькому горищі. Олег не проміняв спокій та затишок рідного краю на галас та метушню великого міста. Він обрав життя художника-відлюдника, так би мовити, віддаючи весь свій час та енергію мистецтву.
          Талант у сім'ї Шупляків спадковий. Його син по закінченні школи вступив до Львівської академії мистецтв. А мама, хоч і обрала професію вчителя, та довгий час займалась розписом по склу, малювала у стилі народного примітиву. Сьогодні її робіт збереглось не багато, але Олег намагається зібрати їх і влаштувати виставку. Ось така от цікава родина.
          Олег малює і у більш традиційних жанрах: асоціативного символізму, сюрреалізму, абстракціонізму та постмодернізму; займається реставрацією та церковним розписом. Оптичні ілюзії (ігри розуму, двовзори, обман зору, картини із подвійним сенсом) – це лише частина творчого доробку художника. Однак, вона найбільше привертає увагу поціновувачів мистецтва.  
          Особливої назви цей жанр поки що не має. Він належить до сюрреалізму, хоча насправді це щось нове, щось інше. Якщо зазирнути до історії, ілюзії у живописі можна датувати десь 16 століттям. Саме у той час Джузеппе Арчімбольдо (а згодом і його послідовники) теж створювали портрети з різноманітних предметів. Та й Сальвадор Далі не нехтував такою цікавою технікою. Можливо, саме одна з його картин надихнула Олега на створення двовзорів. «Студентом я побачив репродукцію полотна Далі «Невільницький ринок з незримим бюстом Вольтера», де за силуетами людей проглядався портрет письменника. Це мене вразило, я зрозумів: образотворче мистецтво не зобов'язане просто відображати, воно може творити чудеса», – розповідає художник.
          Цікаво, що у світі є небагато митців, які малюють в такому ж стилі. Серед них Октавіо Окампо та Вадим Долинський (до речі, Олег мріє зробити спільну виставку, об’єднавши усіх художників-ілюзіоністів).
Двовзори – це вміле поєднання абсолютно різних жанрів, символічний зв'язок вічних шедеврів та їх авторів. Саме за такі речі Олега називають «Українським Сальвадором Далі».
          Особливістю Олега у цьому жанрі є саме українська тематика. Художник пояснює своє тяжіння до національного колориту так: «Це не випадково, адже мистецтво знебарвлюється, коли зникає національне».
У своїх ілюзіях Олег зображає відомих людей (письменників, науковців, художників та ін.). Сьогодні серед його полотен можна виділити кілька окремих серій:
          Перша картина-ілюзія вийшла з-під його пензля в 1991 році. Це був портрет Тараса Шевченка під назвою «Кобзар (Портрет Т. Шевченка)». Чому саме Тарас Григорович? Олег розповідає, що малював її в час, коли Україна нарешті здобула незалежність. Всіх сповнювали радість та надія на краще. «А хто, як не Шевченко, стільки мріяв про незалежність?» – каже художник. Так виникла перша серія картин – картини, що присвячені Тарасу Шевченку.
          Наприклад із цієї серії, козак на картині, який дивлячись на ріку, грає на кобзі («Дух свободи»); інший образ на цій картині – це обличчя Шевченка. Саме його також видно на картині із хлопчиком, що випасає ягнят («Мені тринадцятий минало»). Обличчя поета показано на картинах, які написані на основі віршів Шевченка («Борімося – поборемо»). Є також декілька пізніших робіт, які у стилі реалізму і асоціативного символізму показують Кобзаря, або приховане обличчя Шевченка.
          Окрім нього є також роботи із іншими українськими письменниками і їх творами: Леся Українка у «Лісовій пісні»,  Гоголь на картині «Політ Вакули», Богдан Лепкий у «Різдві», Іван Франко у «Зимовому селі» і картині «Захар та беркут», ін. Одна із найцікавіших картин цієї серії зображає одночасно трьох письменників Лесю Українку, Івана Франка та Тараса Шевченка. Також картини показують інші аспекти із життя та історії українців: козак Мамай, Берегиня, бандурист, Коліївщина.
          Друга серія, яку можна виділити – портрети всесвітньовідомих людей та чогось, пов’язаного із їхньою роботою. Обличчя Сальвадора Далі на картині із дівчиною, яка читає книгу; Зигмунд Фрейд у спогляданні за огололеною дівчиною; подвійний портрет Вінсента Ван Гога у картині, яка має такі ж тони, як і сам автопортрет Ван Гога; Іван Грозний під час вбивства сина; перехід Суворова із прихованим обличчям головнокомандуючого, Вільям Шекспір, Джон Ленон, Чарльз Дарвін, Клод Моне, Булгаков, Мерелін Монро та багато інших.
          Серед картин ілюзій із обличчями та портретами є також інші роботи, написані у тому ж стилі асоціативного символізму, але тут чітко виражені й абстракціонізм. Завдяки тим самим деталям, світлі та тінях, автор показує пташок, у новому стилі показані вже відомі Мона Ліза та портрет Дядечка Сема.
          Звичайно, Олег пише картини і на замовлення, але це не двовзори. Вони не піддаються ні термінам, ні вимогам, ні будь-яким іншим людським обмеженням. Ідея народжуються сама собою, зріє. І коли вона нарешті чітко вимальовується в голові художника, тоді можна й до роботи приступати.  Ідеї з'являються раптово: «Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея», – розповідає художник. Серед картин-ілюзій Олега не знайти повторень чи шаблонів, кожна робота – унікальна, особлива.
          У важкі для України часи Олег їздив неодноразово на Майдан, малював революційні плакати, якими прикрашали площу. Деякі з них не були підписаними, адже «це не найголовніше у такий час», – вважає художник.
          Олег Шупляк є одним із найкращих сучасних українських художників у жанрі асоціативного символізму.

          Загальні джерела:

• Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 2: Поезія 1847-1861. – С. 36-37; 574.
• Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2001 – ISBN 966-00-0625-X.
• http://litopys.org.ua/ – «Ізборник» (Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації – проект електронної бібліотеки давньої української літератури).
• http://mrolik.arts.in.ua/ – Сайт Олега Шупляка.
• Дослідження сучасних літературознавців і мистецтвознавців.
• Статті та публікації (інтернет, періодичні видання).

          Сподіваюся, що Вам було цікаво. До зустрічі.
          З повагою, Олег Добров.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 4526

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.
Доброго дня, шановні друзі, читачі та дописувачі, прихильники та опоненти!

У цьому 59 випуску АП ми разом із Вами згадали вірш Тараса Шевченка «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»), а також ознайомилися з репродукцією однойменної картини «Мені тринадцятий минало» (2009р.; полотно, олія; 75x55.) Олега Шупляка – відомого українського художника, якого ще називають «Українським Сальвадором Далі».

Сподіваюся, що Вам було цікаво.
Дякую всім читачам. Дякую за змістовні рецензії та побажання всім дописувачам.

Проект продовжується. Всіх запрошуємо до 60-го випуску АП «Поет-Художник».

p.s. користуючись нагодою також запрошую всіх колег, які цінують образотворче мистецтво взяти участь в нашій авторській програмі зі своїми віршами:

• електронна адреса головного редактора: tov7dobrov@gmail.com;
• додатковий зв`язок: месенджер особистих повідомлень АП.

До зустрічі! Нехай щастить!
2016-12-15 10:58:09
Дуже гарний і цікавий випуск, Олеже. Я завжди захоплювався творчістю Тараса Шевченка і взагалі - це унікальна історична особистість, яка здобула обожнювання мільйонів людей. Дякую, Олеже, за ознайомлення з великим талантом видатного художника України Олега Шупляка. Всього найкращого!
2016-12-12 10:42:08
Микола, дякую друже.

Ідея цього вірша – це співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати. Не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами. У цьому вірші мені дуже подобаються художні засоби, які використовує Тарас Шевченко – метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло»; та епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»; і звісно порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє». Дуже емоційна лірика.

Цікавий факт з інтерв’ю з Олегом Шупляком: «Коли я вперше виклав фото своїх картин з подвійним (потрійним) змістом в Інтернет, то не сподівався, що так багато людей дійсно зацікавляться ними. Пояснити це, думаю, можна тим, що такі роботи, на відміну від інших, звичних, не просто відображають реальність і несуть певну інформацію, а ще й інтригують, примушуючи добре вдивлятись, щоб розгадати намальоване. Приваблює глядачів їх загадковість».

Нехай щастить. До зустрічі у наступному випуску.
2016-12-12 17:08:30
Перечитала Шевченко много раз!Талант от Бога только мог так передать внутренний мир подростка. И наваждения-грёзы, и беспричинные слёзы, и материнскую теплоту природы.Светлее стало в мире!"Неначе сонце засіяло"!
Олег, поклон тебе за необыкновенно интересную подборку-экскурс в современную живопись Украины. Олег Шупляк символом может охватить, как и образ, так и философское понятие. Потрясающе радостно, что есть такие таланты и творцы в Украине!
2016-12-09 08:23:29
Svetana, merci.

Вірш Тараса Шевченко «Мені тринадцятий минало» – емоційно насичений, передає найтонші відтінки почуттів ліричного героя, його страждання та переживання. Кожна людина з теплотою згадує своє дитинство. Ці спогади пов’язані, передусім, із батьками, найкращими друзями, дитячими забавками й безтурботністю. Життя дітей, що народилися кріпаками, не могло бути безтурботним: змалку вони працювали поруч із дорослими, рано втрачали батьків, що помирали від хвороб та непосильної праці. Тому одна з провідних думок вірша – засудження такого суспільного явища, як кріпацтво. Інша ж думка – кожна дитина має право на щасливе дитинство й потребує піклування та любові.

Кілька цікавих творчих нюансів з інтерв’ю з Олегом Шупляком: «На портретах – двовзорах я зображаю особистості, які добре відомі кожному українцю, щоб вони відразу впізнавались. Скажу відверто, що такі картини писати непросто, адже сам портрет наповнюється сюжетом – це окремі деталі, малюнки, які розповідають про зображену на полотні людину. Складно логічно і просто пов’язати портрет і сюжет – зміст картини, щоб він легко читався. Я не претендую на першість у цьому напрямку живопису, але стараюсь не повторювати інших художників, а творю по-своєму, щоб у моїх роботах впізнавалось наше – суто українське. Це для мене дуже принципово».

Ще раз дякую, Свєтано. Нехай щастить.
2016-12-12 16:28:22
Очень интересный выпуск. Оказывается, у нас есть свои Дали, мне так понравилась работа Шупляка Тарас
Шевченко: надо же так нарисовать, хатки в точности глаза поэта. Творческих вам успехов. С теплом Елена.
2016-12-08 21:43:29
Олена, дякую.

Велика виховна сила Шевченкових творів є невичерпним джерелом у вихованні нових національно свідомих поколінь української молоді.

Сьогодні серед полотен Олега Шупляка можна виділити окремі серії: письменники, науковці, художники. При цьому кожна картина складається з окремих дрібних деталей, які доповнюють портрет особистості. Основне завдання художника полягає в тому, щоби поєднати обличчя та сюжет, зробити так, щоб картина легко читалася. Двовзори – це вміле поєднання абсолютно різних жанрів, символічний зв'язок вічних шедеврів та їх авторів. Саме за такі речі Олега називають «Українським Сальвадором Далі».

Нехай щастить.
2016-12-12 12:08:52
Мой сосед, народный художник Валерий Болбат тоже пишет интересные работы, его картину Плач Голосеево/ у нас в Киеве уничтожали Голосеевский лес/я без комментариев автора не по-
Яняла бы до конца, там каждый бегущий зверь включает в себя несколько животных, смотря с
какой стороны посмотреть.То же можно сказать о работе Привiди Биковнянського лiсу/ в Бы-
ковне под Киевом массово расстреливали людей/ И он изобразил летящие над лесом черепа
со светящимися глазницами. Следует отметить, что его работы так изменились после автокато-
строфы и клинической смерти, стало совершенно иное восприятие мира.Сам он из Остра родом,
писал сельские пейзажи и т.д. Но после случившегося такие работы как Око Всесвiту появились.
2016-12-13 14:18:48
Олена, дякую.
Ось Вам і тема для участі в АП "Поет-Художник" (творчість Валерія Болбата).
Може варто спробувати?
Запрошуємо до участі.
2016-12-13 15:15:06
Спасибо, я подумаю, это же нужно подготовиться и иметь хотя бы иллюстрации, в ин- нете их нет
и многие работы он продал, чтобы не умереть от голода. Удачи вам
2016-12-13 16:28:11
Дуже випуск привабний. Інформацією багатий.
Два українські таланти.
Я навчила свого внука "Мені тринадцятий минало" в 3 роки. Коли він розказував, відчула внутрішний світ малого Тараса. Особливо, коли онук казав "Мені так любо-любо стало". А потім, як різко міняється картина... Ніби хтось вирвав щастя із рук дитини. Та Бог милосердний. Бачити б нам усім Божу руку в своєму житті...
Два своєрідні гіганти. Цікавий стиль художника. Сюрреалізмом би не назвала, тим більше сюрреалізмом Далі. Асоціативним символізмом – так.
Повчально, Олеже. Збудовуюче.
Дякую щиро.
2016-12-07 22:25:53
Оксано, дякую.
Приємно спілкуватися з однодумцями і відчувати, що то що ти робиш знаходить відгук у серцях небайдужих людей.

Тарас Шевченко не залишив якихось праць з педагогіки, але його геніальні поетичні й інші твори насичені проблемами навчання і виховання, вони несуть молоді виховний потенціал, спрямований на плекання національної свідомості, патріотизму, духовного збагачення особистості; його бентежить духовна байдужість, змирення з рабським станом свого народу:

«Страшно впасти у кайдани.
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі…»

Уся творчість Т. Шевченка пронизана ідеєю незалежності України, любові до неї, відданості своєму народу, злагоди в суспільстві:

«В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля».

Але мені теж до вподоби й ця дитяча лірика Тараса, бо він був простою людиною. Дуже шкодую, що він протягом життя так і не відчув взаємного кохання…

Щодо Олега Шупляка, то підкреслю, що його картини – це головоломки. Вдивляючись в них, завжди намагаєшся віднайти щось приховане, щось загадкове і таємниче. А загадки люблять всі. Мабуть, саме тому ми з таким захопленням насолоджуємось його роботами.

З повагою до Вас та Вашої творчості,
Олег Добров
2016-12-11 20:10:00
Так, дуже цікаво! Шевченків вірш улюблений з дитинства, знаний напам'ять... І картина сучасного українського художника в такій оригінальній манері виконана. Цікава розповідь про витоки і традиції "картин з метаморфозами", починаючи з Арчимбольдо, цього Далі середньовіччя... До речі, про всіх згаданих художників так чи інакше уже йшлося у випусках АП "Поет-Художниик". Зокрема, був 16-й випуск, присвячений художникам-сюрреалістам, зокрема Октавіо Окампо. Чудово, що дійшла черга і до українського Далі - Олега Шупляка. Якщо можна, дайте посилання на картину, яка "одна із найцікавіших картин цієї серії і зображає одночасно трьох письменників Лесю Українку, Івана Франка та Тараса Шевченка". Я шукала, але не знайшла. Нехай щастить!
2016-12-07 21:58:17
Тетяно, доброго дня. Дякую.
Вірш Тараса Шевченко «Мені тринадцятий минало…» – вірш мого дитинства. Дуже-дуже давно я декламував його на шкільній вечірці, яка була присвячена українським поетам. Щодо творчості Олега Шупляка, то я в черговий раз переконуюся наскільки багата наша українська земля справжніми талантами.

У відповідь на Ваше питання, надаю короткий опис та посилання, а саме:
Одна із найцікавіших картин Олега Шупляка «Наша дума, наша пісня...» (Олія, 2011, 93x60) зображає одночасно трьох українських письменників Лесю Українку, Івана Франка та Тараса Шевченка. Це картина-ілюзія з потрійним змістом. Алегорія української літератури, у вигляді портрета Тараса Шевченка, складеного з кобзаря та портретів Лесі Українки і Івана Франка – титанів українського слова. В свою чергу портрет Лесі Українки створено з персонажів «Лісової пісні» Лукаша і Мавки, а портрет Івана Франка з старосвітнього українського села. Алегорію доповнює образ «русалки Дністрової» – першої книги, друкованої українською мовою.

Картина знаходиться за наступним посиланням:
http://art.ber.te.ua/art2/art2/mrolik.arts.in.ua/gallery/w/171186/index.html
2016-12-08 16:17:10
Ну, дякую, Олеже!
2016-12-08 18:56:43
Дякую за цікавий випуск. Тарас Шевченко мій улюблений поет.Колись в юності прочитала щоденник Тараса і здається знаю його дуже близько)).Про художника Шупляка чула, але так детально не знала.Було цікаво познайомитися з його картинами.
2016-12-07 10:22:26
Доброго дня.
Тетяно, дякую за Ваш відзив на цей творчий український випуск.

Сенсом життя Тараса Шевченко було служіння рідному народу, Батьківщині. Своїм геніальним талантом він намагався виховати і в читачів такої ж сили почуття любові й відданості їм: «Я так її, я так люблю // Мою Україну убогу. // Що проклену святого Бога, // За неї душу погублю!»

Олег Шупляк художник, який працює у напрямі асоціативного символізму, сюрреалізму, абстракціонізму та постмодернізму. Сюрреалізм – жанр, у якому митці за основу взяли теорію, що аудиторія повинна сама зрозуміти, що саме вони показують. Так само працюють і художники. Праці Шупляка дуже схожі із роботами Джузеппе Арчимбольдо, який малював ілюзію у фруктах. Завдяки грі світла, тіней та деталей митцю вдається передати не просто образ, а й завуальований зміст.
2016-12-08 16:13:29
Цікавий випуск, бо показана творчість нашого сучасника і патріота. Дуже приємно взнавати щось нове. Цю картину, як іллюстрацію, я давно вже використала для одного з своїх віршів. Тепер буду знати і про її автора. Щиро дякую.
2016-12-06 16:29:24
Райко, доброго дня. Дякую за відгук.
Під час Майдану О. Шупляк підхопив хвилю і створив картину-ілюзію про українську революцію, використовуючи свою особливу техніку. Ідея зріла цілу зиму, а втілилась у реальність всього за кілька тижнів. На фоні шин, барикад і повстанців можна теж побачити портрет Тараса Шевченка. За два роки до цього була створена картина «Коліївщина», яка наче передрікала ці революційні події.
2016-12-08 16:09:43
Заздрю по- доброму тим, хто бачив ці твори власними очима.)))
2016-12-08 16:14:18
Блискавиця у душі... Через зір до пензеля.
Так було з Т. Шевченко, таке відбувається з О. Шупляком.
2016-12-06 06:44:54
Олеже, дякую.
Настав час насолоджуватися нашим українським мистецтвом!
Нагадаю, що Олег Шупляк став переможцем (перше місце; 2013р.) Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
2016-12-08 16:06:50

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Когда уже она придёт? ни зимы, ни весны...
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-01-20 00:00:18
Зачем мне стеклянный шарик?
Подайте хотя бы сухарик.
Рецензия от: Аразова Марина
2020-01-19 23:59:02
Цілунок є, а каву вже не п'ю.
Під чай веду я бесіду свою.
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-01-19 23:58:49
На форуме обсуждают
У Вінниці одна із тролейбусних зупинок названа іменем Зої Ткаченко. Хто ця жінка? І що вона такого зробила для міста?.. Ми знайшли історію, пов’язану (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-19 21:36:37
Після ухвалення напередодні Верховною Радою України з порушенням установленої процедури законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-19 21:35:59
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.