Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 2173 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!

Автор: АП "Поет-Художник"
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2016-12-15 14:52:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

60. Андрій Пісний, «Дзуйхіцу в стилі рок» – Майкл Паркес, «Лебідь Король»

          АП «Поет-Художник»

          60. Андрій Пісний, «Дзуйхіцу в стилі рок» – Майкл Паркес, «Лебідь Король»

          Шановні друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.

          Нагадаю, що АП «Поет-Художник» – не пізнавально-навчальна програма про художників (митців) та/або поетів, як деколи думають. Сподіваюся, що Ви будете писати свої рецензії переважно про вірші. Але, якщо хочете поговорити про художника, то будь ласка. Зауважу також, що АП «Поет-Художник» ні в якому разі не конкурс, як теж дехто вважає. Не треба обов’язково писати свій твір на тему того ж образотворчого об’єкту (картини, скульптури тощо) та/або поезії. Але, якщо у вас народиться поетичний експромт під впливом побаченого чи прочитаного, то це буде дуже приємно для організаторів проекту та всього авторського цеху.
          Гостем-господарем 60-го випуску авторської програми є автор УПП, сумський поет, автор пісень, дуже цікава творча людина і наш добрий колега Андрій Пісний. Сьогодні Андрій представляє свій вірш «Дзуйхіцу в стилі рок» (рос. «Дзуйхицу в стиле рок»). При написанні цього «дзуйхіцу» в якості допоміжно-візуального образу Андрій емоційно-інтуїтивно обрав картину «Лебідь Король» («SWAN KING») американського художника Майкла Паркеса (Michael Parkes), що малює в стилі магічного реалізму (завдяки багатогранному фантастично-магічному живопису Майкла Паркеса вірш наповнився мальовничими потоками емоцій).
          Отже, я, Олег Добров, передаю слово Андрію Пісному (йому зручніше вести розмову російською), зустрічайте, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.

          «ДЗУЙХИЦУ В СТИЛЕ РОК!»

          Здравствуйте, друзья. Меня зовут Андрей Писной, родился и живу в городе Сумы.
          Я поэт-песенник, активно сотрудничающий с различными музыкальными коллективами. Написанные мною песни исполняют: украинская рок группа «YELLOW CROW»; питерский блюзмен Евгений Варшавский; крымский бард Константин Лопаницин; певица и композитор из Казахстана Гуля Ветка; белорусская группа «RinKo». Писать начал недавно, в 2009 году. Стиль: эмослепок (эмоциональные слепки).   
          Если говорить о моей профессиональной поэтической деятельности, то я печатался в международном альманахе русскоязычных поэтов «Чувства без границ» (сборники 2,3,4), а издательством «ЛИК» в 2011 году выпущена моя первая авторская книга – «ЭМОСЛЕПКИ».
          Как таковой истории создания моего стихотворения «Дзуйхицу в стиле рок» – нет и при написании дзуйхицу, не может быть априори. Японский термин «дзуйхицу» буквально означает: «вслед за кистью». Существует, впрочем, и другой взгляд на дзуйхицу – это взгляд изнутри жанра. Дзуйхицу – это своего рода поток, поток ощущений, эмоций, переживаний. Он не имеет плана, фабулы, чёткого построения. Это некое За-Сознание и главное излить его максимально искренне; на чувственных нотках души. Дзуйхицу хаотично по большому счёту, иногда оно подчиняется внутренней музыке, иногда рваному ритму.
          В общем, вся история создания этого стихотворения – это моё эмоциональное погружение в музыкальное состояние потока под магические образы Майкла Паркеса.
          Предлагаю и вам, уважаемые читатели, на время погрузиться в это невесомое состояние творчества «вслед за кистью мыслей-воспоминаний, навеянных живописными образами эмоционального потока»:

Квадратный мир. Стоят часы. На стенке отраженья Ада
Кривая вывези, спаси! Не дай загнуться здесь от чада
Кумиры выцвели. Ушли. На постаментах груды хлама
Мессия вязнет в море лжи. Из рая... выгнали Адама.

Дышу, дышу, дышу, дышу! А воздух в кельи полон смрада
Ищу, ищу, ищу, ищу, – прохладу, свежесть водопада.

Змеиный шёпот круче бурь в нём леденящее начало.
С холодным чудищем не спорь – смотри, как целит оно жалом.
Овила кольцами любовь. Могильным голосом шептала;
А там где я – там будет кровь. Хвостом вильнула; зашуршала.

Дышу, дышу, дышу, дышу! А воздух в кельи полон смрада
Ищу, ищу, ищу, ищу, – прохладу, свежесть водопада.

Стекольный звон в ночной тиши. Разбилось брошенное сердце
Воспоминанья так свежи. Уйдите... будьте милосердны!
Мне б выжечь собственную мысль и пепел разметать по ветру
Она талдычит – берегись, до края пропасти – два метра.

Дышу, дышу, дышу, дышу! А воздух в кельи полон смрада
Ищу, ищу, ищу, ищу, – прохладу, свежесть водопада.

Картины Босха и Дали. Портреты жуткие Пикассо
Бесшумный ход большой ладьи и фраза... «ум зашёл за разум»
О как достали тупики!! Зигзаги, омуты, болота
И рвётся крик «беги беги»!! – Сомненья... мучат Ланселота.

Дышу, дышу, дышу. Дышу!
...а воздух в кельи полон смрада
Ищу, ищу, ищу, ищу.
Прохладу –
...свежесть водопада.

С уважением, Андрей Писной

          Примечания и комментарии:

          Дзуйхи́цу (яп. 随筆, «вслед за кистью») – жанр японской короткой прозы, в котором автор записывает всё, что приходит ему в голову, не задумываясь о том, насколько это «литературно». Дзуйхицу может рассказывать о каком-то внезапном воспоминании, пришедшей в голову мысли, увиденной бытовой сценке. К классике дзуйхицу относятся «Записки у изголовья» Сэй-Сёнагон (конец X века), «Записки из кельи» Камо-но Тёмэя (1153–1216), «Записки от скуки» Ёсиды Кэнко (ок. 1330), «Собирание и сжигание хвороста» Араи Хакусэки (ок. 1716–1717).

          Майкл Паркес, (Michael Parkes), художник родом из Америки, который основал течение получившее название магического реализма, признанный мастер фантастической живописи и литографии. Родился в 1944 году, в городке Сайкстоун, штат Миссури, США. После длительного пребывания в Индии, Паркес старается выразить в своих работах некие представления, навеянные философией Востока, о мире в котором живёт. Почти все произведения Паркеса находятся в частных коллекциях. В последнее время Майкл Паркес живёт и работает в Швейцарии.

          Сподіваюся, що Вам було цікаво. До зустрічі.
          З повагою, Олег Добров.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 996

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 9.
Доброго дня, шановні друзі, читачі та дописувачі, прихильники та опоненти!

60. Авторський випуск Андрія Пісного допоміг нам на деякий час зануритися в стан творчості «думок спогадів слідом за пензлем, навіяних мальовничими образами емоційного потоку» та викликав дуже цікаві обговорення. Щиро дякуємо Андрію за креативне проведення 60-го випуску АП і з великим задоволенням вручаємо йому нашу почесну нагороду. Сподіваємося також, що найближчим часом цей музичний потік емоцій трансформується в нову пісенну композицію «Дзуйхіцу в стилі рок».

Також дякуємо всім читачам. Дякуємо за змістовні рецензії та побажання всім дописувачам. Приєднуємося до їх щирих і вдячних відгуків. Дякуємо всім дописувачам за їх поезії-експромти до цього випуску.

Проект продовжується. Всіх запрошуємо до 61-го Святкового випуску АП «Поет-Художник».

p.s. користуючись нагодою також запрошую всіх колег, які цінують образотворче мистецтво взяти участь в нашій авторській програмі зі своїми віршами:

• електронна адреса головного редактора: tov7dobrov@gmail.com;
• додатковий зв`язок: месенджер особистих повідомлень АП.

До зустрічі! Нехай щастить!
2016-12-26 10:03:39
КОЛИ ІДУ ДО МАВЗОЛЄЮ-
ГРОШЕЙ НА КВІТИ НЄ ЖАЛЄЮ.
ТИ ТІЛЬКО ПРАВДУ МНЄ СКАЖИ-
ШО, ЛЄНІН ЖИВ???????????????
2016-12-23 02:22:53
Серго, дякуємо.
Вітаємо із наступаючими Святами!
Нехай щастить.
2016-12-25 08:02:40
---
Скользит перо – болтливый дерзкий бог. Скрипит тетрадь, возлегшая под бога…
Темнеют, как сожжённые листы, по контуру, письмом татуировок -
кусочки грёз, слетевшие с подковок, внезапным небом брызнут на холсты,
где ночь и день всегда и не при чём… Где Крым и Рим… какие к чёрту трубы…
Как брат с сестрой бесстыдно, горячо, мой свет целует тьму в сухие губы.

Ленка Воробей
2016-12-25 11:42:50
Безгранично благодарна за интересный экскурс, глубокий философский смысл прекрасного стихотворения.
Открыла для себя новость, что Паркес ныне здравствует, я никогда не читала его биографию, но думала, что
он давно умер как С.Дали. Приятно порадовали, с наступающими праздникам💛💙💜💗💚
2016-12-21 17:54:20
Олена, дякуємо.
Вітаємо Вас із наступаючим Новим роком та з всіма Різдвяними Святами!
Нехай щастить.
2016-12-25 07:59:49
Спасибо Лена! Рад что Вам показалась не безынтересной наша работа
2016-12-25 11:43:49
Супер работаПобольше бы таких работ, интересно,
познавательно.С наступающими праздниками, вдохновения творить шедевры
2016-12-25 11:51:11
Добривечір, добрі люди! Перш за все вітаю Олега Доброва з "круглим" випуском АП Поет-Художник! 60-м від початку проекту і 10-м від початку Олегового редагування, яке уже внесло багато новго в Поета-Художника. Нехай щастить!
Тепер про власне враження від нової теми. Творчість Андрія Пісного, представлена на нашому сайті, - одна з найцікавіших. Вона не вкладається у термін "поет-пісняр". Коли я чую чи читаю ці слова, уявляю Михайла Ісаковського або Віктора Бокова, з українських - Вадима Крищенка, тобто гарне, але дуже традиційне, в народних традиціях. Андрій Пісной творить на самому "піку" авангарду, новаторства як у поетичному жанрі, так і в музичному. Він працює з сучасними рок-гуртами чи виконавцями. Я читала і слухала багато його творів. Це завжди цікаво, незвично.
Незвичним є і стиль дзуйхи́цу (яп. 随筆, «вслед за кистью»), з яким знайомить нас поет. Мені здалося, що тут теж мав би бути музичний супровід, особливо, якщо взяти до уваги рефрен, притаманний саме вокально-музичним композиціям.
Цікавий і художник Майкл Паркес. Я подивилася репродукції інших його робіт. "Лебідь" - мотив, що зустрічається в них. Мабуть, це символічно. Дякую всім, хто готував цей випуск АП. Нехай щастить!
2016-12-18 18:15:30
Спасибо Танюша! Вы правы, вы абсолютно правы - этот поток безусловно музыкален и я слышал эту музыку. Хочу надеяться что уже в Новом Году, в нашей первой собственной студии, мы что нибудь наколдуем на базе этого текста. Тем паче в наш маленький музыкально-поэтический театр влилось несколько совсем молодых людей, что соответственно внесёт новизну в музыкальные решения.. . Кстати первая работа с молодёжью, будет время и желание послушайте http://www.chitalnya.ru/work/1801721/ ПЕЛЕНА ДОЖДЯ
2016-12-19 08:00:05
Так, Андрію! Бажання дізнатися щось нове є завжди, а час знайшла (хоча перед НГ його завжди бракує). І не пошкодувала. Це дійсно варто послухати: "інтелектуальне" виконання - це такий мій власний термін, для визначення почутого... Нехай щастить! З днем св. Миколая Вас!
2016-12-19 16:58:46
Рад что нашли время для
2016-12-20 21:38:10
Тетяно, доброго дня. По-перше, щиро дякую за привітання. Це лише початок. Попереду ще так багато цікавих поетичних творів, які тісно переплітаються з образотворчим мистецтвом. По-друге, хочу подякувати, що Ви знайшли час для авторського випуску Андрія Пісного, за змістовну рецензію та обговорення. Тетяно, щиросердно вітаю з наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим!
Нехай щастить.
2016-12-23 13:10:25
Кожен раз по-новому цікаво, привабливо, а також пізнавально. Справжня сенсація.
Принадна поезія, багата. Прямо відчувається тривожний подих і у напівтемряві нервозне шарудіння-пошук.
До містики завжди відношуся насторожено, як до неймовірного, але фактичного, як
і до всього паралельного духовного світу. Та незвичайне - завжди цікаве.
Всіх благ.
2016-12-18 17:50:32
Благодарю Оксана! В идеале все мои опусы пишутся в формате театральных монологов и конечно же потреблять их рекомендуется в аудио версиях. Тогда совершенно другой уровень восприятия http://www.chitalnya.ru/work/1316211/
2016-12-19 07:50:14
Прослухала. Гарна, професійна декламація. Музика легка, достатньо насичена, дійсно супровід для образності.
І розв"язка дуже важлива. А півень на завершення - сила. Справді автор занурився повністю в образ твору. Прямо, - мініфільм.
Приємно було познайомитись з вашими творами. Хочу висловити побажання: завжди пам"ятайте про розв"язку, орієнтуючись на сприйняття і самопочуття наймолодшого члена вашої сім"ї.
Кожен твір повинен будувати світогляд і долю людини.

2016-12-19 11:27:36
Оксано, дякуємо за змістовний відгук та обговорення.
У цьому випуску хочу провести паралель між поезією Андрія Пісного «Дзуйхіцу в стилі рок» та поезією Поля Верлена «Поетичне мистецтво»:

Поль Верлен, «Поетичне мистецтво»
(Із збірки «Колишнє й недавнє»: Колишнє; переклад Григорія Кочура).

Найперше – музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.

Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів – сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,

В нім – любий погляд з-під вуалю,
В нім – золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.

Люби відтінок і півтон,
Не барву – барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.

Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних –
Від нього плач в очах блакиті.

Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.

Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?

Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав – шукати
Нову блакить, нову любов,

Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м'ята і чебрець...
А решта все – література.
2016-12-20 13:44:23
Який зміст вклав Поль Верлен у тезу «Найперше – музика у слові»? Поль Верлен передусім вимагає від ліричної поезії музичності. Його вірш-декларація починається категоричним твердженням: «Найперше – музика у слові!» На його думку, слова стають своєрідними сигналами відчуттів і мають діяти, як музичні фрази й акорди. Тому він проти точного вибору слів. Що ж таке справжня поезія за Верленом? «Найперше – музика у слові», розмір «млистий і легкий», сплетіння «невиразного й точного», «відтінок і півтон», що здатен єднати «сурму і флейту, мрію й сон». «А решта – вся література» – логізована, раціоналістична поезія, заснована на «уїдливих дотепах», «жорсткому умі», «ницому сміхові», все те, що, на думку Верлена, книжне, штучне, позбавлене свободи й емоції. І завершується вірш не менш категоричним закликом: «Так музики всякчас і знов!». В цій тезі Верлен підкреслює орієнтацію на музику.

Оксано, ще раз дякую. Нехай щастить.
2016-12-20 13:45:49
Чому в цьому АП немає кнопки "Добавити в скарбничку"...
Жаль, звичайно.
2016-12-20 16:53:01

Змеиный шёпот…громыхает,
когда молчит душа…
И жалит, жалит, жалит…
бывает - неспеша,
чтоб насладиться болью жертвы,
чтоб убедиться: ранен…мертв…
Хвостов отростки - ядовиты,
они шипами вдоль увиты.
Шуршанье, поклоненье свиты -
и Змей - корону надевает,
а свита - лжёт, хотя и знает:
король - едок, змеиным жалом
отраву брызнет -и- глотнёт -
пол-царства.
Властно.
И безгласно
внимает свита из анклава,
отгородясь от мирних дел -
король - как видите - посмел,
подмял, убил, украл, успел...
Ура Змеюке!
Как он смел!

И голосят экраны-теле,
и дрожь в умах, в душе, и теле:
Серца разбиты. Чьи?
Всех правых.
И сожжены надежных, славных.
На попелище -
околенно -
рыдают матери:
отменных
их сыновей - съедает Молох,

За скиптр Змеюки плеть
бросает рать на смерть.

Зигзаг истории…
Толпа, Иуда, враг, Герой.
Ищу разумности в повторах.
Безумен мир, иль разум мой?
2016-12-18 15:09:52
...их сыновей съедает Молох,
и бьют серца их в сполох,
и кровью пламенной спасают
сыны Отечество.
Терзает
Змей, людожерствует без меры.
Но сыновья в победу верят,
и поколенья им на смену -
супротив Змия - в бой, и смело.
2016-12-18 19:26:29
Отвечу двумя фразами любимого Рея Бредбери; Безумие относительно. Всё зависит от того, кто кого запер в какой клетке.
_____________________________

Нужно опьяняться и насыщаться творчеством, и реальность не сможет тебя уничтожить.
______________
2016-12-19 12:30:33
Наталя, дякую за те, що відзначили своїм емоційним здвоєним експромтом цей випуск Андрія Пісного. Дякую за таке щире відношення до нашого проекту та цього авторського випуску. Дякую Андрію. Ви мені даєте філософський привід для поетичних роздумів. Дякую за ці емоції, за цю дзуйхіцу. Тому декілька роздумів на цю тему… або на іншу:

Зигзаги удачи, осколки событий,
цветы откровений разрезаны в хлам.
Горите, горите, горите, горите,
не прячьте искусство по мокрым углам.

Потоки эмоций, как слепки вселенной,
энергия наша песчинкой плывёт.
Гиены, гиены, гиены, гиены
рвут в клочья с оскалом нетленный полёт.

Разрыты курганы в среде каннибалов,
до мозга костей разворована честь.
Так мало, так мало, так мало, так мало,
так мало им надо, чтоб души разъесть.

Судьба отзеркалив людей через карму,
разделит с достойными творческий путь.
Плацдармы, плацдармы, плацдармы, плацдармы
с которых уже никому не свернуть…

Нехай щастить.
З повагою, Олег Добров.
2016-12-19 21:42:00
Олег, попадання в тему - стопроцентне...Тому і з"являються відповіді, що Андрій дає таке широке полотно для творчості, що описувати відчуте можливо в різних інтерпретаціях і безконечно...
Дякую.
2016-12-19 21:58:35
В качестве музыкального послевкусия к сказанному
***
http://www.chitalnya.ru/work/1801713/
2016-12-20 21:42:11
)))В качестве слововкусия к музыке :

Услышать бы - недостаточно,
почувствовать быль, потрогать -
обьёмы чужого нечто,
и смелости - за порогом…
С катушек слететь на время,
вернуться умнее встречных,
и верить, что есть туннели,
где тает, витает вечность…
Споткнуться…уйти в астралмир,
обратно - усилием «Выжить»
и чувствовать близ и дали…
и слушать,
и слышать,
и слышать…
2016-12-20 21:57:57
и верить, что есть туннели,
где тает, витает вечность…
***
ТЫ ТОЛЬКО ИДИ
***
( черновой вариант текста рок композиции в рамках альбома "ТРАЕКТОРИЯ" )
________________
Я личины менял постоянно. Постепенно теряя лицо.
Я блуждал в персональном пространстве. Меня звали пожалуй Никто.
И свистели чудовищно ветры под ногами шаталась земля.
На проблемы несчастия щедры. Люцифер подписал векселя.
Химеры Рая.
Химеры Ада.
Давить на душу
Сейчас не надо
Глаза прозрели.
Я вижу цели
Я вам не верю
Мои химеры
Отвернулась Фортуна стыдливо и как крысы сбежали друзья.
У коня черно-бурого грива просто молнией, стала седа.
Затопило холодною жижей - Ощущение... Дальше куда???
И "Костлявая", с рожей бесстыжей, Мне кивала: - Иди ка сюда!
Химеры Рая.
Химеры Ада.
Давить на душу
Сейчас не надо
Глаза прозрели.
Я вижу цели
Я вам не верю
Мои химеры .
Испытания - дар, а не кара, Надо силу в несчастьях черпать
Если пал ты от сильных ударов, Изыщи в себе силу вставать!
Не окончена драка - покуда, Твой.. не сломлен несчастьями дух
Сам себе ты не будешь Иудой, Коль пощады не просишь ты вслух.
Химеры Рая.
Химеры Ада.
Давить на душу
сейчас не надо
Глаза прозрели.
Я вижу цели
Я вам не верю
Мои химеры
В этой жизни всего будет скопом; Радость, горе - ты только иди.
Иди... Иди... Иди... Иди... Ты только иди
2016-12-20 22:04:37
…а Костлявая - о искупленьи
лепетала: Поди-ка - прими
избавление грехопаденья,
и материй петлю и ремни…
Вдоль дороги - химеры -
летали,-
человечинки им, да смертей.
Мы пути избавленья искали
и свободы…Но восемь чертей
сторожат, искушая искусно -
то бедою, то властью, поди,
чередуя несчастья с грустью,
и насилие в мир воплотив…
А Иуд расплодилось - несчётно
в рясах, в смокингах, в круть - пиджаках,
окружают - вестимо - плотно,
и готовы прибрать нас к рукам…
Глаз да глаз,
и вострей пусть совесть -
жизнь вкушая - иду на ВЫ,
в этой жизни всего будет скопом(с)
зрячим - Чудо, Аид - слепым.
2016-12-20 23:00:17
Андрей, как глубоко, проникновенно! Понравился рефрен: отражается состояние задыхающегося человека вполне реально.Флюиды многих эмоций переполняют строки взахлёб!Вот брошеНое сердце жаль...
Успехов и вдохновений! Благодарю за стихи!
2016-12-16 19:55:42
Благодарю Светлана! Со временем текст этого дзуйхицу превратится в текст рок композиции , работа в этом направлении уже ведётся.
2016-12-16 20:20:57
Я рада за вас! У Вас конретный берег. Меня же носит стихия... вдохновений!
2016-12-18 12:30:56
Svetana, merci.
Щиро дякуємо за участь у цьому авторському випуску.
Нехай щастить.

«Природа прекрасного такова, что чем больше на пути к нему случается препятствий, тем больше оно влечёт, подобно тому благородному и твердейшему металлу, который чем больше трётся, тем прекраснее блестит».

«Ищем счастье по странам, столетиям, а оно везде и всегда с нами; как рыба в воде, так и мы в нём, и оно возле нас ищет нас самых. Нет его нигде от того, что оно везде. Оно подобно солнечному сиянию – отклони лишь вход в душу свою».

(Григорий Сковорода)
2016-12-20 12:00:36
Спасибо за мудрость!Как прозрачно и верно о счастье!Целебный отвар для слепых сердем и сознанием.
2016-12-21 18:28:09
Сперматозоид,
роза...развязка близко -
жив ещё король
2016-12-16 06:49:19
Андрію, цей вірш я виклав у Батлі № 959 де його дуже накрили.
Дайте вашу оцінку, Хай щастить
///
почуттів анорексія вабить
у зимові кошлаття-завії
і волоссям отим захлинутися
змерзлим
безстатевим –
в грайливість повії

набухає бруньками весняними
сосків хвиля
уярмити те марно
фрі-остуда в траві-морогу
знепритомить –
дозвілля

в клич вирують прожилки з-під шкіри
боже мій
характернику дій
з вуст ні пари інь і ян жѝва і… харакірі –
літня коловерть –
вірую

і вже осінь блефує туманом
здичавіла – нáживо
по сувою Кумрана
та любові не вхопить
навіть хоспіс –
потойбічним – свердловиной-адажіо
03. 04. 11.
2016-12-16 07:05:03
Какой из меня критик, Олег! Литературного образования я не имею, посему у меня единственный критерий оценки ( говоря языком рок музыкантов ) "качает или не качает". Ваши строки зацепили что есть в них , если сравнивать с художниками, от Сальваторе Дали . И вообще продолжая аналогию с художниками, приведу фразу "Всякий раз, когда я хочу что-то сказать, я говорю в той манере, в которой, по-моему ощущению это должно быть сказано".

Пабло Пикассо.
2016-12-16 14:41:43
Андре+ Пикассо, смесь гримучая - знай наших
2016-12-16 15:35:23
Олеже, дякуємо за відгук.
Дякуємо за постійну активну участь у нашому проекті. Ваші поетичні сюрр-етюди – це глибокі філософські міркування (саме вони і є Вашою оригінальною ідентифікацією). Нехай щастить.
2016-12-18 16:18:55
Дивно, що я перша вiдгукнулась! Дуже подобаэться Ваша творчicть, Андрiю! Цей вiрш не э винятком! Дякую! Щиро, без шаблонiв i обмежень! Ваш свiт - неосяжний, як i всесвiт! Творчоi наснаги та подальших успiхiв Вам!
2016-12-16 00:01:33
Дякую Юля
2016-12-16 14:37:31
Julia, je vous remercie pour vos commentaires.
Юлия, спасибо за отзыв.

Andrew est une personne créative très intéressante.
Андрей очень интересная творческая личность.

Avec les vacances à venir.
С наступающими праздниками.
2016-12-18 15:35:28

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
підтримую Ваше кожне слово. А зараз січень - майже весь місяць трагічних подій у 13, 14. 15 роках. Роковини... Роковини... Роковини. Скільки їх ще буде?..
Рецензия от: Нина Трало
2020-01-20 17:02:36
Дуже гарно, Ніночко! Через квіти - говорить душа жінки-поетки!
Рецензия от: Тетяна Лавинюкова
2020-01-20 17:02:07
Сподобався вірш. Люблю про дітей, вони заспокоюють серце. І оцей Ваш переклад теж заспокійливий: хвороба відступить... По іншому і бути не може. Дякую за приємні хвилини поетичного спілкування
Рецензия от: Нина Трало
2020-01-20 17:00:06
На форуме обсуждают
20 січня - один із найсумніших днів найбільших втрат.
У 2015 році цього дня відбувалося завершення героїчної 242-денної оборони Донецького аеропорту.(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-20 15:22:23
Валерій Прозапас з Valeriy Prozapas.
1 год
19 січня:
Зеленский: "Я вижу прогресс, потому что количество обстрелов сократилось" (с)

20 (...)
Рецензия от: Юрко
2020-01-20 15:02:04
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.