19 січня - Хрещення Господнє (Йордан)
Лілія Фокс: на рецензію
Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 18. Анточь Антон
Сейчас на сайте 2118 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!

Автор: АП "Поет-Художник"
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2017-03-05 12:55:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

66. Вікторія Русич, «Живопис» – Віктор Макаров, «Букети яскравих свіжих квітів»

Ссылка на страницу с аудиозаписью: Вікторія Русич (Victoria Rusich) → «Квіти», романс, 2013 (mp3).

          АП «Поет-Художник»

          66. Вікторія Русич, «Живопис» – Віктор Макаров, «Букети яскравих свіжих квітів»

          Шановні друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується.

          Гостею-господинею 66-випуску авторської програми є наша колега, поетеса УПП, автор-виконавиця сучасних пісень на вірші українських поетів та на власні вірші, Вікторія Русич. Сьогодні Вікторія представляє свій вірш «Живопис», який вона присвятила своєму татові, відомому українському художнику Віктору Макарову.
          У якості ілюстрації до цього випуску авторської програми використано фоторепродукції картин Віктора Макарова – «Букет» (2000, полотно, олія, 50х60), «Бузок» (2000, полотно, олія, 50х70) та «Маки» (1995, полотно, олія, 50х70).
          Отже, передаю слово Вікторії Русич, зустрічайте, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.
          З найкращими побажаннями, Олег Добров

          «ЖИВОПИС»

          Доброго дня, шановні друзі.
          Зізнаюся Вам відверто, що не писала вірші майже рік. Моє життя було насичене іншими моментами. Але з радістю відгукнулася на запрошення авторської програми «Поет-Художник».
          Хочу познайомити Вас зі своїм віршем «Живопис». Історія його створення дуже проста. Це моє здивування, захоплення майстерністю художника під час створення картини «Маки». Я була поруч і заворожено спостерігала її народження. Під час роботи тато ніби поринає в інший вимір, енергія його душі розквітає на полотні. Одного разу жінка-біоенергетик з подивом та повагою говорила мені про силу та позитивну енергію його картин, яку вона відчула і змогла зафіксувати. Адже кожна річ ручної роботи має своє біополе. І надзвичайно важливо наповнювати простір свого помешкання речами, що випромінюють світло та несуть гармонію, поєднуючи душу митця та іншої людини.
          Мене дивує вміння художників бачити здалеку, але змішувати та накладати фарби на невеликому полотні зблизька. На мій  вигук: «Тату, так швидко і  нова картина!» – я почула відповідь, яку запам’ятала дуже добре. – «Так, швидко. Але до цього я йшов довгі роки життя». Вже потім, через декілька днів, розглядаючи інші татусеві картини, до мене прийшли  рядки цього вірша. Він увійшов в декілька офіційних виставкових каталогів художника.
          «20» березня 2017 року моєму любому татові, художнику Віктору Макарову виповниться 85 років. Нас єднає мистецтво. Мистецтво єднає покоління. Мистецтво єднає рідну Україну.  

Присвячується моєму татові
Макарову Віктору Васильовичу

За що цінуємо живопис,
Мов рідкісну, коштовну річ?
Готують зустріч незвичайну
Картини майстра віч-на-віч.

Бо дивна суміш кольорова,
Під пильним поглядом очей,
Складає казку просторову
З об’ємним виміром речей.

На полотні Макаров Віктор,
Як частку власної душі,
Букет яскравих свіжих квітів
Зберіг для Вас у всій красі.

А там, в осінньому пейзажі,
Шалена гама почуттів!
І ностальгія щирих вражень,
І відчуття прийдешніх змін!

З любов’ю створені картини,
Мов іскри вічного життя,
Благословенні, і віднині
Вже не поринуть в забуття!

© Вікторія Русич
(2009)

          Загальні примітки та коментарі:

          МАКА́РОВ Віктор Васильович (дата народження: «20» березня 1932 року, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; у 1946 році переїхав до міста Тернопіль, де мешкає і зараз) – живописець, автор пейзажів, портретів у стилі постімпресіонізму. Чл. НСХУ (1993).

          Митцю не треба нагород,
          Його судьба нагородила,
          Коли в людини є народ,
          Тоді вона уже людина.

          Таку глибоку та ємку характеристику людям, поміченим даром Божим, дала королева нашої поезії Ліна Костенко.
          До митців без нагород, але сповнених власної гідності, належить і цей скромний, але відомий український художник Віктор Макаров. Його пензель не знає втоми і, в руці свого господаря натхненно й скрупульозно змальовує зникаючі з міських та заміських обрисів хатини, садочки – той теплий і затишний батьківський дух. У його краєвидах – подих любові до рідної землі, заряд оптимізму, що виражається і емоційним, і колірним тоном, і неспокійною фактурою поверхні, й несподіваними ритмами композиційного ладу. І кожен – як заклик до гармонійного єднання з природою.
          Коли запитуєш у Віктора Васильовича про його школу та педагогів, він відповідає: «Мій педагог – природа, а школа – життєва. Іншої не було». Приїхав хлопчиною з батьками в 46-му до Тернополя з шахтарського Кривого Рога – маму-гречанку добрі люди попередили вночі про арешт, і сім’я, похапцем зібравшись, вирушила, куди очі бачили. Доїхали до Львова, а звідти – до Тернополя, де й замешкали назавжди.
          Мабуть, після териконів шахтарського краю тут, у Галичині, хлопця вражало буяння зелені, голубінь неба. Вражало настільки, що захотілось вихлюпнути свої відчуття. Знайшовся пензель і папір. І стали вони йому найдорожчими приятелями на все життя. Захопився малюванням. А оскільки неподалік від дому розмістилася художня майстерня, то мама вирішила повести його до художників, щоб оцінили, чи справді син має який хист, а чи це просто забаганка. Прихопив із собою наївний малюночок, а один із художників умочив пензель у фарбу і простягнув йому: «Ану, намалюй коло». Намалював, і цього «іспиту» було досить, щоб уже відомі художники Олексій Завадцев і Віктор Павлов погодилися взяти його в науку. Оформили прибиральником у майстерні, через рік виріс до підмайстра, а далі – до майстра. А в 50-му, коли організувався Художній фонд, пішов туди. Йому почали замовляти копії – і він дуже тішився, коли роботи вдавались. Не кінчивши школу, пішов працювати декоратором у театр. Такою була його школа. Можна було закінчити популярну тоді академію імені Крупської в Москві, але не відчував такої потреби. Працював і вчився у майстрів своєї справи. І, як він часто повторює, у природи, як вбирав у себе в усіх її проявах, щоб любовно передати кольором на полотні, залишити в кожному часточку настрою своєї душі.
          У пейзажах Віктора Макарова, здається, цілком буденні мотиви пронизані світлом і зіткані з райдужної щедроти барв. У нього переважають ліричні краєвиди – то спокійно споглядальні, то динамічні, експресивні і з кожним новим полотном змінюється пластика, збагачується фактура живопису, його кольорове насичення, емоційна дія.
          Співоче різнобарв’я квітів: польові стоять, як вартові, вмивається дощем бузок, буяють хризантеми, кивають сонячно голівки соняхів. Цих жовтогарячих соняхів у нього – найбільше, і навіть бриль на голові на автопортреті – як великий золотавий соняшник.
          Озоном дихає його творчість, і кожна картина – як пісня, налита радістю чи сумом. Скільки картин – стільки настроїв. А їх таке багатство.
          Ще кілька штрихів до творчого портрета Віктора Макарова: він – автор багатьох плакатів, присвячених темі боротьби за мир, а його голуб миру був заставкою в молодіжній газеті «Ровесник». Пробував себе і у створенні ескізів пам’ятників визволителям. А графічні його роботи вражають викінченістю, виразністю, чіткістю і тим ностальгічним настроєм, властивим темі зустрічей і прощань з близькими серцю місцями.
          Художник Макаров одержимий творчістю. За плечима в нього чимало виставок. Йому присвоєно звання народного майстра живопису. Кожне полотно – то суть, єство художника. Про свої картини він каже так: «Це ікони Природи».
          Віктор Макаров невгамовний – творить далі. Бо без постійної праці життя видавалось би трагедією. Бо має базу, бачення перспективи, природне для зрілого майстра, бажання жити в гармонії з собою і зі світом, а іншого способу, ніж через творчість, не знає. Малює те, чого хоче його душа, а він їй довіряє.

          Загальні джерела:

• В. Макаров: Каталог. Т., 1982; Венгер Л. Яскраві барви // Вільне життя. 1987, 22 вересня.
• В. Собуцька, Макаров В.В., Регіон. інформ. портал «Тернопільщина», 11 листопада 2009: http://irp.te.ua/2009-11-11-09-59-42
• Вергун К. Душа майстра // Свобода. 2010, 15 жовтня.
• Романенко Л. Художник, який творить ікони природи // Нова терноп. газ. 2012, 14 березня.
• Гриб. А. Терновий спалах. Т., 2012.
• Сторінка В. Макарова на фейсбуці:  https://www.facebook.com/VVMAKAROV/
• Авторська галерея В. Макарова: http://www.artlib.ru/?id=11&fp=2&uid=2338
• Фотоколаж О. Доброва «Віктор Макаров. Букети яскравих свіжих квітів».
• Романс «Квіти» (аудіозапис, mp3): слова, музика та виконання Вікторії Русич.
• Дослідження сучасних літературознавців і мистецтвознавців.
• Статті та публікації (інтернет, періодичні видання).

          Сподіваюся, що Вам було цікаво. До зустрічі.
          З повагою, Олег Добров

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 2359

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 18.
Доброго дня, шановні друзі, читачі та дописувачі, прихильники та опоненти!

Гостею-господинею 66-випуску авторської програми «Поет-Художник» була наша колега, поетеса УПП, автор-виконавиця сучасних пісень на вірші українських поетів та на власні вірші, Вікторія Русич. Вікторія представила нам свій вірш «Живопис», який вона присвятила своєму татові відомому українському художнику Віктору Макарову, якому «20» березня 2017 року виповнилося 85 років.

Шановний, Віктор Васильович! Від щирого серця вітаємо Вас з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Бажаємо Вам здоров’я міцного, життя довгого і щасливого, удачі у всіх Ваших справах і виконання всіх найпотаємніших бажань. Нехай збуваються мрії, множаться можливості, успішно йдуть всі справи і вистачає сил і енергії для нових творчих звершень. Нехай мир і достаток будуть у домі. Щастя і всього найкращого!

Щиро дякуємо Вікторії Русич за проведення цього випуску АП і з великим задоволенням вручаємо Вікторії нашу почесну нагороду. Дякуємо всім читачам. Дякуємо за змістовні, вдячні рецензії та побажання всім постійним дописувачам. Дуже приємно, що Ви підтримали творчу атмосферу цього випуску. В наш час всі ми здаємося інопланетянами, але такими, які здатні перевернути світ. Від усієї душі бажаю Вам реалізувати самі незвичайні фантазії, нехай вся планета дізнається про Ваші творчі імена і таланти.

Нас єднає мистецтво. Мистецтво єднає покоління. Мистецтво єднає рідну Україну.

Проект продовжується.
p.s. користуючись нагодою також запрошую всіх колег, які цінують образотворче мистецтво взяти участь в нашій авторській програмі зі своїми віршами:

• електронна адреса головного редактора: tov7dobrov@gmail.com;
• додатковий зв`язок: месенджер особистих повідомлень АП.

До зустрічі! Нехай щастить!
2017-03-26 13:24:19
Дякую Вам за цю чудову сторінку -розповідь про талановитого художника Віктора Васильовича Макарова. Бажаю татові нових робіт, наснаги, здоровья ще на довгі роки життя.
2017-03-26 18:09:48
Вікторіє, дякую! Нехай щастить!
2017-03-26 21:55:47
Было интересно.Спасибо всем.
2017-03-25 19:46:39
Андруш, дякуємо.
2017-03-26 21:58:22
Видите как хорошо когда все хвалят... и хором жалуются на плохую нынешнюю власть...
2017-03-25 17:23:33
Похвала бывает приятна. Отношу ее к творчеству отца. Он заслужил, тем более, что жизнь особо не баловала
2017-03-26 21:46:29
Чудово! Гармонія слова,музики і малярського мистецтва.Від чарівного голосу доньки-поетеси,барда,... оживають квіти на картинах батька-художника...
2017-03-21 20:04:23
Галю, дякую. Ти бачила картини в реальному житті. Та й сама гарно вмієш вишивати картини.
2017-03-22 10:43:02
Дуже вражена! Яка творча атмосфера тут відтворена... Чудовий вірш! Чудовий живопис! Дякую за емоції!
2017-03-18 15:10:29
Оксано, дякую за візит на цю сторінку.
2017-03-22 10:41:00
Гарне поєднання аж трьох мистецтв: поезія, живопис, музика... таке сприймається як свято! Нехай щастить!
2017-03-16 19:58:56
Дякую, Тетяно. Ваша поезія стає натхненням для створення прекрасних пісень. І Вам щастя та радості творчості!
2017-03-16 23:42:19
Витуся, я очень рада, что ты показала и рассказала о творчестве папы. Я с этими картинами знакома благодаря тебе и интернету, жаль, что ресурсы сайта не позволяют увидеть все его работы в полном объеме, но заинтересованные найдут материалы, посмотрят работы и оценят их мастерство и то светлое и жизнеутверждающее, что в них содержится.
2017-03-11 16:10:06
Людочка, я уже знаю, что и твой отец был талантливым художником. И уверена, что твой рассказ о нем или уже есть на этом сайте, или может появиться. Если есть,то дай ссылочку
2017-03-12 14:43:39
Вікторіє, як перший редактор АП Поет-Художник, дозволю собі нагадати, що з Людою Буйловою був створений 14-й випуск АП про Тулуз-Лотрека. Можна знайти в папці "Основний масив". А ідея випуску про батька-художника Людмили - чудова і безумовно гідна втілення. Нехай щастить!
2017-03-17 12:54:21
Дякую за відповідь
2017-03-17 21:31:00
Как прекрасны полотна - просто зов к красоте! Как надо самозабвенно любить красоту земли, чтобы создавать такие шедевры. Стихи - отражения глубины внутреннего постижения мира.
Всем тепла и добра! Спасибо за яркие эмоции!
2017-03-07 12:52:37
Светлана, благодарю. Мне близки Ваши размышления о жизни
2017-03-07 21:43:57
Талант - від багатства душі. У здібних батьків народжуються здібні діти.
Красиво, Вікторіє. Це справді спілкування душевне, окрилююче, небесне. Щиро дякую вам за проведені приємні хвилини в спілкуванні з вашою і вашого батька творчістю. Справжній художник! Йому - мої компліменти.
З пов.,
О. Ф.
2017-03-06 16:56:42
Дякую за відгук. Спілкування споріднених душ приносить справжнеє завдоволення. Особливо коли воно ще й не повсякденне.
2017-03-06 22:24:12
Уявляю, яка гармонія і краса почуттів в мистецькому спілкуванні.
Мого батька уже давно немає. Пам'ятаю, як він вчив мене малювати дерево. Тоді здивувало мене, що дерева малював знизу вверх і я тепер також так малюю. Картини не малював, він був оформлювачем.
Здоров'я вашому батькові і радості від успіхів дочки.
2017-03-07 11:20:54
2017-03-07 11:40:49
Гарний випуск! Дякую за частину душi, яку Ви в нього вклали, Вiкторiэ!!!! Здоров'я Вашому талановитому батьковi, а Вам - творчоi наснаги i натхнення!
2017-03-06 11:57:18
Юлія, це в першу чергу подяка Олегу, автору випуску. Прекрасна, творча людина! Це він знвходить та систематизує інформацію про художників
2017-03-06 22:20:08
Восхитительно.
2017-03-05 21:24:08
Андрей, спасибо.
2017-03-26 22:00:09
Вика, у твоего талантливого отца талантливая доця.
2017-03-05 20:11:10
Наташа, недавно прочла, что талант отца только наполовину передается дочери. Больше передается внукам и внучкам. Именно внучка Кристина Бондаренко получила художественный талант. Если отец -живописец, то у нее дар писать портреты.
2017-03-05 21:05:26
Если бы я была художником, то, наверное, рисовала цветы. В них столько волшебства, разнообразия форм и красок, что никогда не устанешь восхищаться, наслаждаться и любить. Спасибо за удивительную встречу с отцом и дочерью, которые подарили нам этот рай поэзии и изобразительного искусства, приправленный дочерней любовью и уважением.
2017-03-05 19:28:38
: Даже не представляю себе наш мир без цветов. Благодарю за отклик!!
2017-03-05 21:01:18
Очень красиво написали, с большой любовью, браво!
2017-03-05 16:33:25
Олег проделал большую работу. Ему отдельная благодарность за тепло сердца и души
2017-03-05 20:52:20
Вікторія, особлива подяка Вам за романс!

Дуже сподобався!

З повагою, колега по творчості, Микола Дубовий.
2017-03-05 16:14:25
Миколо, дякую. Бачу, Ви маєте активну громадянську позицію, прийаєте участь у концертах. Послухала Ваші пісні/ Аплодую!!
2017-03-05 20:43:41
Я наповнила свою душу , немов озоном, працею справжнього творця, який закоханий у квіти, в матінку-природу, вона віддячує йому сторицею. Квіти, це сенс мого життя. Тому витвори з квітів, я не можу залишити без особливої уваги, а це різнобарв'я кольорів вражає своїм багатством і неповторністю, дійсно у них вливається душа митця і він передає своїм твором свій настрій і навколишню красу.
А ще приємніше, коли сама найдорожча людина для батька, його донька, відчуває його красиву талановиту душу і своїм поетичним словом дає нам зрозуміти цінність творів її тата.
Одразу видно їх споріднені душі, талант батька і доньки. Дякую, Олегу Добврову, за чудові шедеври, які нам додають наснаги і любові та чудових вражень!
2017-03-05 15:57:17
Валентино, у вас талант спілкування з людьми. Сказати добре слово, ще й не одне!! може далеко не кожен.
Дякую за такі теплі слова.
2017-03-05 20:20:58
Дякую за вашу талановиту династію! Нехай щастить Вам у всьому! Бажаю міцного здоров'я Вашому татові і нових чудових творів вам обом!:
2017-03-05 20:38:25
Дякую, друзі, за цікавий випуск. Вікторія має такого талановитого батька. Квіти створені Богом для естетичного задоволення людей і не тільки.Бо майже кожна квіточка ділиться своєю божественною енергією і має лікувальні властивості. А художники є провідниками божої енергії любові. Рада була познайомитися з одним із таких художників.Дякую Вікторії за її інформацію і за виконану пісню присвячену квітам.Браво авторам!
2017-03-05 15:24:06
Тетяно, дуже вдячна Вам за такий чудовий відгук. Квіти милуют око та чарують душу. У тата надзвичайно багата колекція створених ним картин з квітами.
2017-03-05 15:47:12
2017-03-05 16:34:39
Колиска квітів -
щем, та водограй душі,
у сяйві сонця
2017-03-05 14:13:32
Чудово сказано!!
2017-03-05 15:47:38
Творчисть вашого тата дуже близька до мого дяді Сколібога Іллі Степановича
2017-03-05 17:26:07
Олеже, щиро дякуємо.

КВІТКОВЕ БУТТЯ
МОВ ІКОНА ПРИРОДИ
ДУША СПІВАЄ
2017-03-12 17:09:01

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Техника безопасности в действии!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-01-19 23:53:41
А дети воспринимают правильно - доброе сердце выше некрасивой внешности.
Спасибо, Юрий, и праздником!
Рецензия от: Лариса Гараган
2020-01-19 23:49:27
Очень понравилась новая версия басни Крылова.
Рецензия от: Аразова Марина
2020-01-19 23:49:04
На форуме обсуждают
У Вінниці одна із тролейбусних зупинок названа іменем Зої Ткаченко. Хто ця жінка? І що вона такого зробила для міста?.. Ми знайшли історію, пов’язану (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-19 21:36:37
Після ухвалення напередодні Верховною Радою України з порушенням установленої процедури законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-01-19 21:35:59
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.