ОС-01, Валентина Гришко
/ АП Рецензії /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2308 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЖИВОПИС – ЦЕ ПОЕЗІЯ, ЯКУ БАЧАТЬ, А ПОЕЗІЯ – ЦЕ ЖИВОПИС, ЯКИЙ ЧУЮТЬ!

Автор: АП "Поет-Художник"
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-04 19:49:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

69. Іван Драч, «Балада роду» – Тетяна Яблонська, «Життя продовжується»

          АП «Поет-Художник»

          69. Іван Драч, «Балада роду» – Тетяна Яблонська, «Життя продовжується»

          Дорогі друзі, знайомі і незнайомі! АП «Поет-Художник» продовжується!
          У цьому випуску авторської програми ми пропонуємо познайомитися з творчістю Тетяни Яблонської (1917-2005) та поезією «Балада роду» від Івана Драча (нар. 1936), яка була створена під враженням від живопису майстрині пензля (красно дякую Тетяні Лавинюковій за гарну ідею щодо створення цього дослідження). У якості ілюстрації до цього випуску авторської програми я підготував фотоколаж з репродукціями картин Тетяни Яблонської, а саме зліва направо, починаючи з верхнього лівого кута фотоколажа: «Автопортрет» (1945); «Родоначальниця. Життя» (1966); «Життя продовжується» (1971).
          Отже, читайте, обговорюйте, діліться своїми думками.

          ГАРМОНІЇ ТЕТЯНИ ЯБЛОНСЬКОЇ

          Якщо провести соціологічне опитування з метою визначення трьох видатних українських художниць, то 90% звичайних людей відразу дадуть відповідь: «Білокур, Приймаченко та Яблонська».
          «15» березня 2017 року в Києві в Будинку кіно відбувся вечір «Гармонії Тетяни Яблонської», який був присвячений 100-річному ювілею майстрині, де ще раз можно було переконатися, що Тетяна Нилівна Яблонська – це ім'я світового масштабу і реальний сучасний бренд України.
          На вечорі показали документальні фільми: «Тетяна Яблонська» (1971, режисер Лідія Островська) та «Тетяна Яблонська: Натхнення самотності» (2008, режисер Станіслав Сукненко), поділилися спогадами друзі, близькі.
          Тетяна Нилівна Яблонська народилася «24» лютого 1917 року в Смоленьску, в родині викладачів гімназії. У 1928 році батьки вирішили рятуватися від більшовицької влади і таємно виїхати до Польщі. Спроби втечі – через Одесу, а згодом через Кам’янець-Подільський – не вдалися. На якийся час осіли в Луганську. 1933 року Яблоньска вступила до Київського художнього технікуму. Незабаром технікум ліквідували; навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, в майстерні великого українського художника-реформатора, професора Федора Кричевського (закінчила у 1941 році). У повоєнні роки професор Яблонська тривалий час викладала в КДХІ, завідувала кафедрою композиції, керувала майстернею монументального живопису.
          Чимала частина творчого життя Яблонської припала на часи, коли єдиним дозволеним напрямом у мистецтві був соцреалізм. Зрештою, вона й сама досить довго вважала цей напрям у радянському мистецтві єдино правильним. Один з авторських варіантів картини Тетяни Яблонської «Хліб» (1949) десятки років зберігався (можливо, зберігається й зараз) у Третьяковській галереї в Москві як взірцевий твір соціалістичного реалізму. Тривалий час художниця вважала картину своїм головним твором, адже їй вдалося передати на полотні щастя великого врожаю після тяжких голодних років.
          Однак великий талант наполегливо шукав нових форм, колористики, нового творчого осмислення навколишнього світу. На початку 60-х, під час «відлиги», Яблонська на одному зі з’їздів Спілки художників заявила: «Не треба нас так контролювати. Ми самі знаємо, що можна, а чого – не можна». Художницю почали цькувати, викликати «на килим» до високих компартійних кабінетів, вигулькнули нищівні публікації.
          Нові образні тенденції, що проявилися в українському мистецтві 60-х років, суттєво позначилися на розвитку живопису Тетяни Яблонської. Безпосередність народної творчості й стала тим джерелом, яке надихнуло художницю на докорінні зміни власного художнього почерку. У період між 60 – 74 роками (власне, до створення знаменитого «Льону» у 1975 році) написані «Наречена» і «Вдови», «Весілля» й «Життя продовжується», «Молода мати» і «Родоначальниця. Життя», власне, більше десяти картин, таких різних, але таких близьких за тематикою, що зображують одне – народне життя в усій його величній простоті і прекрасній невмирущості.
          Народна першооснова творів цього періоду надихнула Івана Федоровича Драча (українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча, нар. 1936) – тоді ж, наприкінці шістдесятих, на низку балад, у яких воєдино сплавлені фольклорна образна система, тонке сприйняття живописного твору і, нарешті, власне бачення поета. Поетичні балади були написані під враженням від циклу робіт «Життя» та безпосередньо до картин «Лебеді», «В гості до внуків», «Травень», «Наречена», «Вдови», «Стара», «Життя», «Віконце».
          На вечорі у Будинку кіно Іван Федорович Драч згадав дуже цікаву історію про знищений тираж книги-альбому Тетяни Яблонської. «Мистецтво» – державне спеціалізоване видавництво – в 1970 році підготувало до друку альбом з репродукціями робіт Тетяни Нилівни з циклу «Життя» і саме цими поетичними баладами (підписами) Івана Драча до них. Цей цикл робіт Тетяни Нилівни був чимось середнім між наївним малярством і фотографіями, які висять в кожному старому селянському покуті поруч з іконами. Картини вона писала в Звенигородському районі Черкаської області в середені 60-х років. Але друкувати книгу вирішили тільки в 1970 році. І саме яскраво виражені українські мотиви цього видання не сподобалися ідеологічній комісії. І весь п'ятитисячний наклад знищили! Дивом збереглися два примірники книги. Один у видавництві «Мистецтво» і один в домашньому архіві Яблонських.
          Вплив картин Тетяни Яблонської з циклу «Життя» позначився й на інших творах поета, зокрема – «Баладі роду», яка була обрана для обговорення у цьому випуску авторської програми. Прості за тематикою поетичні твори Івана Драча філософські і психологічні. Система образів їх майже не відрізняється від персонажів картин майстрині: юні дівчата в очікуванні щастя, мудрі бабусі, збагачені досвідом, легковажні дітлахи. Проте в баладах Івана Драча наявний і образ ліричного героя, який сміливо звертається до читача у формі прямого монологу, відверто декларуючи власне ставлення до зображуваного. Натомість, як це властиво живопису взагалі, образ автора проявляється в картинах Тетяни Нилівни Яблонської опосередковано, через їх художні особливості: гаму кольорів, композицію, використання освітлення.

          БАЛАДА РОДУ

          В мого роду – сто доріг.
          Сто століть у мого роду.
          Вичовганий старий поріг
          Старій бабі в нагороду.
          Сива стежка в сто доріг
          Розлітається од хати.
          Сто вітрів мій вік запріг
          Сиву хату розхитати.
          Сто скажених сивих бід
          Тай сушило ж роду вроду,
          Та не висхне зроду рід
          Ні в погоду, ні в негоду.
          Внучок тупцю тупотить,
          Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче.
          Сто стежин у світ летить,
          Він – сто першеньку протопче.
          Роде рідний! Не стилушить*
          Нашу жилаву породу –
          Сто вітрів в ногах лежить
          Мого роду і народу…

*Інший варіант закінчення балади:
          Роде рідний! Не стлумить
          Нашу жилаву породу –
          Сто вітрів в ногах лежить
          Мого роду і народу...

          «Балада роду» – це поетичний відгук на картини Тетяни Яблонської «Родоначальниця. Життя» (1966) і «Життя продовжується» (1971), в якій Іван Драч також творчо використовує і традиції народних історичних пісень, і мистецький задум художниці. Фольклорне число «сто» (сто доріг, сто століть, сто вітрів, сто стежин) автор переосмислює в кульмінаційно-почуттєвому висновку про юного персонажа як своєї поезії, так і полотна Тетяни Яблонської «Родоначальниця. Життя», який протопче «сто першеньку» стежечку, відкриваючи нові шляхи для свого роду, свого народу. Попри певну сюжетну схожість, картина і вірш відмінні не тільки належністю до різних художніх форм, а й динамічністю поетичних рядків (провідний образ в Івана Драча – вітри) і показною статичністю композиції диптиху художниці. Картини побудовані за одним принципом: у «Родоначальниці. Житті» поруч сидять бабуся й онук на тлі стіни селянської хати, щільно завішаної фотокартками нащадків, а у «Життя продовжується» на лаві – дідусь і юна мати, що пригортає закутане дитя. Стримане, здається, вечірнє освітлення підкреслює невимушеність поз персонажів картини. Сіро-бузкові тони тла повторюються на обличчях і в одязі зображуваних людей. Умовний поділ простору картини на два центри підкреслює тему живописного полотна: єдність минулого і майбутнього, невмирущість українського народу.
          Недарма існувала ще й інша назва картини – «Козацькому роду нема переводу», що насторожила чиновників від мистецтва, але це не було єдиною причиною, чому підготовлений спільний альбом митців залишився на стадії сигнального примірника – занадто конкретною національною спрямованістю відзначена була така співдружність. Чи не ті «сто скажених сивих бід», про які говорить поет, намагалися відлучити і літературу, і малярство від традицій народної творчості. Але ж у наступних картинах Тетяни Яблонської проступають і барви рідної землі «Осінь у старому Києві» (1979), «Жовтень» (1982), «Весняна дорога» (1984), і любі обличчя земляків «Льон» (1975), «Червень» (1981), «Портрет старого» (1980). Громадянська позиція Івана Драча залишилася незмінною, хоча смілива відвертість шістдесятих так і залишилась неповторною, бо хіба ж можна повторити себе навіть у найкращому.
          Тетяна Нилівна відгукувалась не стільки на соціальне замовлення, скільки на поклик власної творчої уяви, однак найважливіші процеси вітчизняної культури, безперечно, не могли залишитися поза її уявою. Образи-роздуми Тетяни Яблонської, скоректовані, можливо поїздками до Італії (1977) та Іспанії (1980), перейшли від конкретності шістдесятих до мрійливості й нюансування кольорів вісімдесятих, до вибагливої ніжності пейзажів та імпресіоністичного тонування натюрмортів.
          Хоча митці у творчому плані більше не співпрацювали, проте їх подальший індивідуальний внесок у культуру України став значно багатшим.

          Щодо особистого життя майстрині пензля, то Тетяна Яблонська була двічі у шлюбі, мала трьох доньок. Найвідомішою є Гаяне Атаян, яка теж стала художницею. Тетяна Нилівна була однією з перших киянок, котрі самі водили власне авто, першою, хто одягла брючні костюми, а також першою, хто займався у Києві йогою (тоді про неї майже ніхто й не чув).
          Серед найвизначніших творів мисткині: «Хліб» (1949), «Автопортрет» (1945), «Автопортрет» (1946), «У парку» (1949), «Весна» (1950), «Над Дніпром» (1954), «Ранок» (1954), «Разом з батьком» (1962), «Весілля» (1963), «Наречена» (1966), «Родоначальниця. Життя» (1966), «Колиска» (1968), «Юність» (1969), «Життя продовжується» (1971), «Вечір. Стара Флоренція» (1973), «Льон» (1975), «Червень» (1981); пейзажі, портрети, етюди, малюнки. За життя мала понад 30 персональних виставок. У 2001 році отримала звання Героя України. Тоді вже була дуже хвора – 1999 р. перенесла інстульт, відняло праву частину тіла. Навчилася малювати лівою рукою, писала здебільшого пастелі, бо пензля тримати не було як. Але працювала натхненно і багато – по два малюнки щодня. Останній малюнок мисткиня створила вранці «17» червня 2005 року. Ввечері її не стало…
          Тетяну Нилівну Яблонську називали обличчям України. Її ім’ям названа одна з вулиць у Солом’янському районі Києва. До сторіччя художниці Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні. Твори Тетяни Яблонської зберігаються у музеях Києва, Харкова, інших міст України.

          Загальні примітки та коментарі:

          Іва́н Фе́дорович Драч (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці Тетіївського району Київської області) – український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Перший голова Народного Руху України (1989). Герой України (2006).

          Тетя́на Ни́лівна Ябло́нська (11 (24) лютого 1917 року, Смоленськ – 17 червня 2005, Київ) – українська художниця-живописець, професор (1967), академік Академії мистецтв СРСР (1975), Народний художник СРСР (1982), дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997–2005), лауреат Державних премій СРСР (1945, 1951, 1979) та Національної премії України імені Тараса Шевченка (1998), Герой України (2001).

          Загальні джерела:

• Драч І. Баладонька-загадонька // Яблонська Т. Живопис. Графіка. - К., 1991. - 176 с.
• Волков Н.Н.Композиция в живописи. - М., 1963. - 261 с.
• Бугаєнко І. Тетяна Яблонська // Яблонська Т. Живопис. Графіка. - К.,1991. - 176 с.
• Єременко О.В., к.філ.н., доц. Київ.нац.ав.ун. // Образний світ картин Т.Яблонської в баладах І.Драча. – Вісник Запорізького держ.ун. №1, 2001.
• Фотоколаж Олега Доброва «Тетяна Яблонська. Життя продовжується».
• Дослідження сучасних літературознавців і мистецтвознавців.
• Статті та публікації (інтернет, періодичні видання).

          Сподіваюся, що Вам було цікаво. До зустрічі.
          З повагою, Олег Добров

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 2925

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
Доброго дня, шановні друзі, читачі та дописувачі, прихильники та опоненти!

У цьому 69 випуску АП ми разом із Вами познайомилися з творчістю Тетяни Яблонської (1917-2005) та поезією «Балада роду» від Івана Драча (нар. 1936), яка була створена під враженням від живопису майстрині пензля. Дякую всім читачам. Дякую за рецензії всім дописувачам.

Запрошуємо всіх до ювілейного 70-випуску авторської програми «Поет-Художник»:

70. Ірина Омельницька, «Галатея» – Сальвадор Далі, «Галатея зі сферами»

p.s. користуючись нагодою також запрошую всіх колег, які цінують образотворче мистецтво взяти участь в нашій авторській програмі зі своїми віршами:
• електронна адреса головного редактора: tov7dobrov@gmail.com;
• додатковий зв`язок: месенджер особистих повідомлень АП.

До зустрічі! Нехай щастить!
2017-05-13 13:08:11
Так, Олеже, цікаво було почитати. Гарний вийшов у тебе нарис, в ньому відчувається голос автора. Приємно, що у рік вікового ювілею художниці Тетяни Яблонської в АП Поет-Художник звернулися до цієї теми. Злиття живопису та поезії тут особливо яскраве і гармонійне. Прекрасна балада Івана Драча, чудовий живопис Тетяни Яблонської. Ці чисельні "сто" в "Баладі роду" ніби навмисне нагадують про 100-річчя від дня народження художниці. Моя улюблена картина "Юність". Нехай щастить!
2017-05-09 19:26:57
Тетяно, файно дякую за теплі слова! Наш спільний проект – продовжується!

За роки плідної діяльності своїми творами Тетяні Яблонській удалося багато сказати світові про Україну, про красу нашої природи, про характер українців, наш оптимізм, любов до життя, до краси, здатність до співчуття.

Чимало картин Тетяна Нилівна написала в парках та скверах Києва, де я зараз мешкаю. Одна з них так і називається «У парку». На полотні з великою силою проявилося притаманне художниці тонке відчуття кольору, уміння створити єдиний колористичний ряд. У картині чимало яскравих плям, чистих барв: рожева шапочка на голові одного з малюків, темно-голуба й чорна із червоними смугами ковдри, у які загорнуто дітей, які сплять, картата хустка на голові бабусі. Сюжет для твору Яблонська «підглядала» в парку імені Шевченка.

За все своє творче життя мисткиня змінювала манеру, стилістику, колірну палітру, образне розуміння, відмовлялася від загальноприйнятого, постійно шукала себе, тому її твори настільки різні за стилем, манерою подачі образів, що здається, наче їх створили щонайменше десяток різних художників.

Моя улюблена картина Тетяни Яблонської, з мого далекого шкільного дитинства, – це картина «Ранок».

Вельми вдячний! Нехай щастить!
2017-05-10 23:14:58
Подивилася ще раз репродукції. "У парку", "Ранок" та інші. Це ще і історія. І зараз матусі гуляють з дітками; школярі починають ранок з зарядки. Але це має зовсім інший вигляд. А тут ніби зупинився час...
2017-05-10 23:23:49
Всім доброго ранку й хорошої весняної днини!

Хоч я - і не художник, та хотіла б детальніше познайомитися з творчістю Тетяни Яблонської, а з творчістю Івана Драча, до речі, я, на жаль, поверхнево, але - знайома.
2017-05-05 09:57:58
Маріє, доброго дня.

На останній прижиттєвої виставці Яблонської вона попросила не вказувати ніяких регалій і звань, просто Тетяна Яблонська. І ні слова про те, що вона була володарем трьох Державних премій і золотої медалі Академії мистецтв, Героєм України, ні слова про те, що 1997 рік було оголошено ЮНЕСКО роком Яблонської, а у 2000 в Кембриджі її оголосили Жінкою року. Тетяна Яблонська, за своє довге життя, 88 років, мала безліч нагород, брала участь у багатьох виставках. Але найбільшою нагородою художниця вважала те, що її талант був визнаний справжніми цінителями живопису, простими людьми, які відвідували виставки та щиро милувалися її полотнами.

Декілька посилань (щодо творчості Тетяни Яблонської):
http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/tetyana-yablonska/
https://hromadske.ua/posts/venetsiia-impresionizm-i-zviazok-pokolin-10-faktiv-pro-khudozhnytsiu-tetianu-yablonsku
http://leonardo-studio.livejournal.com/24333.html
https://www.facebook.com/Тетяна-Яблонська-Tetiana-Yablonska-живописець-162865083747682/
http://eukraina.com/news/khudozhnicja_z_fenomenalnim_talantom_tetjana_jablonska/2017-02-24-23651
http://younglibzp.com.ua/tetyana-nilivna-yablonska-do-100-richchya-vid-dnya-narodzhennya-ukrainskoi-xudozhnici/

З повагою і найкращими побажаннями,
Олег Добров
2017-05-05 11:47:52
Перепрошую, не знала про деякі факти ... Матиму на увазі.
2017-05-05 11:57:28
Дякуючи Олегу Доброву, ми знову поринаємо у світ шедеврального мистецтва!
З талановитими роботами Тетяни Яблонської ми неодноразово зустрічались на цьому проекті.
Це дійсно роботи справжнього майстра пензля, вони вражають своєю колоритністю, неповторністю, правдивою дійсністю подій. Тим паче, що вона справжня українка, землячка наша з Черкащини, просто гордість роспирає, яка в нас родюча земля на справжніх митців. Роботи цієї художниці не залишать байдужими, недарма вони оцінені і відзначені найвищими державними нагородами. А почесне звання Героя України, це є найвища відзнака праці Тетяни Яблонської.
Вірш Івана Драча доповнює тільки полотно художниці.
Щира подяка організаторам цього проекту настільки пізнавального і потрібного нам! Бажаю добра вам і миру!
2017-05-05 09:50:28
Доброго дня. Шановна Валентино, щиросердно Вам дякую.
Творчість Тетяни Яблонської – життєлюбна і життєствердна. Унікальна колекція її живопису, яка зберігається в Національному художньому музеї України, засвідчує стилістичне розмаїття, талант вільно мислити навіть у часи, коли це було дуже нелегко. Художницю не полишало натхнення експериментувати, виражаючи себе в різних художніх стилях. У творчості мисткині знайшли відображення реалізм, імпресіонізм, примітивізм, вона захоплювалася «бойчукістами» – школою, що базувалася на теорії поєднання національного мистецтва та європейських художніх цінностей. Символіка поезій Івана Драча і живописних полотен Тетяни Яблонської практично тотожна, оскільки походить з символіки народнопоетичної.

Бажаю щастя, здоров’я, радості, родинного затишку й тепла!
2017-05-05 11:50:20

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
По всей видимости, Вероника, крик души!))
Вечная философия. Не бойтесь, ступайте, и шаг, и два, и далее по жизни. Удачи!
Рецензия от: Волчанова Елена
2020-08-04 22:32:30
А ты, хозяйка, всех гостей прими
И долгим приглашеньем не томи.
На их манеры тоже не гляди,
А по местам их сразу рассади.

И стих, и картинка достойны , Виктория 🌹.
Рецензия от: Анатолий Уминский
2020-08-04 22:31:37
Завораживающий своей актуальностью, метафоричностью и ритмом стих, понравился!
Рецензия от: Денис Нарбут
2020-08-04 22:27:36
На форуме обсуждают
Айдер Муждабаєв
Комиссия польского Сейма пришла к доказательным выводам (стальные осколки, следы взрывчатки в телах погибших), что в самолёт президен(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-04 21:59:36
Іван Виговський:
Vivat coprophagus
Навіть не пам'ятаю, коли вас вперше наiпали...
Певно, з вальцманом. Це було легко, думати не потрібно: все в(...)
Рецензия от: Юрко
2020-08-04 19:42:43
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.