Автор: Владимир Иванов
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2015-05-18 07:25:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Весна настала...

Весна настала, лом зацвів,

Зазеленів держак лопати,

Зозулі чую ніжний спів

Години кожної у хаті.

Зелена муха на вікні

Шука від мене порятунку.

Та на війні, як на війні –

Пішла з життя з голодним шлунком.

Білизна сохне у дворі

Дощем весняним рясно вмита.

Гулящий котик зголоднів,

Припав до свинського корита.

Напала жаба на кнура,

Що кіт ласує жерло.

І душить, очі випира –

Отак кнура приперло.

Рябко, побачивши кота,

Тихенько цеп знімає

Спіймати котика – мета,

І іншої немає.

Як плюс і мінус кіт і пес

Живуть життям тваринним.

Життя ж – як возик без колес –

Скрипить, повзе невпинно.

Співає півник-молодець,

Знайшовши, що поїсти…

Гарненький буде холодець

Із півня-егоїста.

Дружина в хаті плаче гірко –

Залізла миша в черевик.

Не через верх – прогризла дірку –

Тепер розбутий чоловік.

А по подвір’ю бродять кури,

Шукають жирних черв’яків,

Щоб запровадить їм тортури

Серед розквітлих будяків.

Отак прийшла весна зненацька,

У справах важних всіх застала.

Прийшла весела, чудернацька,

Така собі пора настала.

История cоздания стихотворения: