UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Вадим Барченко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-05-25 12:40:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
НА БІЛИЙ ПАПІР...
Я ляжу на білий папір нелегкими думками…
Рядок до рядка… Кожне слово – це прОжита мить…
Життя не скінчилось, та серце завмерло, мов камінь,
Пусте, спорожніле… Хоч камінь, та тільки щемить…
Шукаю в чиїхось очах хоч якоїсь розради,
Хоч слово, хоч погляд – щоб знати, що я не один…
Я просто любив… Тільки зараз стою на заваді…
І крик повертає до мене відлунням від стін…
Порожнє життя… Піднялися сполохані птАхи…
А з ними й душа, що самотньо блукала дощем…
Ці краплі за комір - як дотик холодної плахи!
І думи мої остогидлі… Від них – тільки щем…
Тепер не важливі ті дні, коли я був щасливим…
Проходить усе… І колись зарубцюється біль…
Забути про ті почуття намагаюсь щосили,
Та очі шукають її: мою згублену ціль…
Не треба нічого казати! Усе зрозуміло…
Якщо є початок – то десь має бути кінець…
Якби і хотів – та не можу прожити «набіло»…
Всі шанси були, тільки знищив… Все звів нанівець…
Я просто живу, залишившись рядком на папері…
Все інше – померло: думки, сподівання, чуття…
Десь там, за плечем, залишились причинені двері,
В які повернутись не зможу… Там - інше життя…
История cоздания стихотворения:
Все має свій логічний кінець... Своє завершення... Свій фінал...
Думаю, що я заслуговую того, що маю зараз... На жаль...
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1346
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 43.
!!!! Відкликається в серці щемом! Дякую! Кожен рядок як вирок! Вадиме, хай щастить Вам!
2019-03-26 17:20:18
Дякую, Нато.
Тепер це все минуле. Залишився тільки цей вірш... А життя йде далі...
Все буде добре. Вірю в це.
Тепер це все минуле. Залишився тільки цей вірш... А життя йде далі...
Все буде добре. Вірю в це.
2019-03-26 17:25:29
Дуже сильний вірш. Переживання передані настільки майстерно, що не можуть не відгукнутись у глибинах душі читача…
Щоб там не було раніше, які б невиправні помилки не залишились позаду – кожна людина заслуговує на щастя та розуміння.
Вірю, що справжня любов нескінченна… І Ви повірте, Вадиме, що обов’язково її ще зустрінете. Щиру, відверту, взаємну…
Щоб там не було раніше, які б невиправні помилки не залишились позаду – кожна людина заслуговує на щастя та розуміння.
Вірю, що справжня любов нескінченна… І Ви повірте, Вадиме, що обов’язково її ще зустрінете. Щиру, відверту, взаємну…
2017-10-09 12:37:53
Дякую Вам, Сонячна... Дуже дякую....
Невиправні помилки час від часу робить майже кожна людина...
І цього не уникнути, як би сильно не хотілось, щоб у житті все було інакше...
Але все так, як є...
А справжня любов... Сподіваюся, що вона є на світі... Саме така, про яку Ви написали: щира, відверта... І так буває, що неначе-б зустрічаєш її, і впевнений, що це саме вона.... А потім... Кому як складеться... І в декого замість цього почуття з"являється така зневіра до всього, що з нею в душі занадто важко почати у щось вірити. Так теж буає, Сонячна... На жаль, але це так.
Все ж вірю, цо згодом все буде інакше... Життя продовжується.....
Вдячний Вам за розуміння...
Невиправні помилки час від часу робить майже кожна людина...
І цього не уникнути, як би сильно не хотілось, щоб у житті все було інакше...
Але все так, як є...
А справжня любов... Сподіваюся, що вона є на світі... Саме така, про яку Ви написали: щира, відверта... І так буває, що неначе-б зустрічаєш її, і впевнений, що це саме вона.... А потім... Кому як складеться... І в декого замість цього почуття з"являється така зневіра до всього, що з нею в душі занадто важко почати у щось вірити. Так теж буає, Сонячна... На жаль, але це так.
Все ж вірю, цо згодом все буде інакше... Життя продовжується.....
Вдячний Вам за розуміння...
2017-10-09 13:40:38
Вірш-одкровення...Крик душі, біль пораненого серця.
Вразив, Вадиме.
Без чернетки, набіло
Проживаєм кожну днину.
Що було, то вже спливло,
Замело назад стежину.
Життя продовжується!
Вразив, Вадиме.
Без чернетки, набіло
Проживаєм кожну днину.
Що було, то вже спливло,
Замело назад стежину.
Життя продовжується!
2017-10-09 11:49:12
Вдячний, Ларисо.
Це і справді в якійсь мірі сповідь перед самим собою...
А життя продовжується, Ви праві...
Радий Вас бачити у себе. З теплом до Вас.
Це і справді в якійсь мірі сповідь перед самим собою...
А життя продовжується, Ви праві...
Радий Вас бачити у себе. З теплом до Вас.
2017-10-09 12:00:19
На жаль, так буває дуже часто... знайомий біль. Дуже гарний вірш, дякую, Вадим!
2017-09-13 10:57:30
Саме так, Лесю... Таке буває дуже часто...
Майже всі ми час від часу проходимо через це...
Вдячний Вам за розуміння..
Будемо жити... Життя продовжується....
Майже всі ми час від часу проходимо через це...
Вдячний Вам за розуміння..
Будемо жити... Життя продовжується....
2017-09-13 11:21:10
Дуже чуттевий, пронизливий, гіркий вірш. Видно, що це Все прожите і пережите авторм. Кожне слово, як болюча крапля правди, що просочується на папір з глибоких душевних ран. Читаєш, і виникає почуття, що розумієш, відчуваєш ..усю глибину цього болю, суму і розчарування.
Вірш чудовий! Майстерний і глибокий!
Вірш чудовий! Майстерний і глибокий!
2016-11-29 23:57:34
Так, швидше за все і справді розчарування....
Біль вже затих, його місце зайняла порожнеча.... Вакуум...
Час від часу всі через це проходять...
Дякую Вам, Юлечко, за розуміння....
За те, що не просто прочитали.
Все буде добре... Має бути добре...
Можливо - колись, в іншому житті.....
Всього Вам самого-самого доброго!
Біль вже затих, його місце зайняла порожнеча.... Вакуум...
Час від часу всі через це проходять...
Дякую Вам, Юлечко, за розуміння....
За те, що не просто прочитали.
Все буде добре... Має бути добре...
Можливо - колись, в іншому житті.....
Всього Вам самого-самого доброго!
2016-11-30 00:07:02
Порожнеча , як ви самі мені писали ,Вадиме у відгуку, це вільне місце, що утворилося у душі, коли ії покинуло віджиле і відболіле.. Це шанс заповнити душу чимось новим. І нехай воно буде колись, це наповнення..... Тільки обов'язково світлим, добрим і красивим 
2016-11-30 00:21:25
Впевнений, що саме так і буде.
Єдине - залишається дуже багато "але".......
Та все-рівно ця смуга колись має закінчитись.
Єдине - залишається дуже багато "але".......
Та все-рівно ця смуга колись має закінчитись.
2016-11-30 09:19:36
Дуже зворушливо і проникливо описані почуття. Насичена українська мова. Ще один вірш у статистику якісної поезії.
2016-08-18 00:22:25
Просто написане - це пережите особисто...
Можливо саме тому і проникливо вийшло.
Дякую Вам.
Можливо саме тому і проникливо вийшло.
Дякую Вам.
2016-08-18 10:59:05
Перечитав ще раз, як вперше. Пройшов рік, пам'ять забуває.
Як на мене, то дуже високий рівень поезіії. Натхнення.
Як на мене, то дуже високий рівень поезіії. Натхнення.
2017-09-13 11:31:11
Когда уже другая жизнь, всё равно однажды могут двери распахнуться. Но стоит ли этого ждать? Так может жизнь кануть в напрасные ожидания. Уладится - как будто само собой. Бывает и такое. Но чаще нужно находить в себе силы и всё же начинать с чистого листа, не бояться искать, пробовать. Чего и желаю.
А стихотворение очень хорошее - щемящее, не оставляющее равнодушным.
А стихотворение очень хорошее - щемящее, не оставляющее равнодушным.
2016-08-10 17:57:32
Возможно, что все именно так и есть.
Плюнуть на все и просто начать с нуля....
Но все достаточно сложно, а переступить через то, чем очень долго жил - ........
Понимаю, что когда-то все успокоится, уляжется, забудется....
Пока что так, как есть.
Спасибо за понимание. Рад видеть в гостях.
Плюнуть на все и просто начать с нуля....
Но все достаточно сложно, а переступить через то, чем очень долго жил - ........
Понимаю, что когда-то все успокоится, уляжется, забудется....
Пока что так, как есть.
Спасибо за понимание. Рад видеть в гостях.
2016-08-10 18:07:26
Вспомнился вывод психологов - после развода люди мучатся три года. Женщины, как правило, всё это время мстят новым мужчинам за неудачи в прошлом браке. Поэтому три года лучше не попадаться им под руку. Но потом всё становится на свои места, потому что жизнь продолжается - порознь или вместе, главное - всё течёт, всё меняется. От нас зависит к лучшему или нет. То, что любовь была, уже хорошо. Хуже не познать её за всю жизнь. В общем, ещё один совет психологов - во всём нужно искать положительные моменты. 
2016-08-10 18:27:43
Будете смеяться - я сам психолог.... 
Так что именно положительными моментами сейчас и живу.
Другое все отошло на задний план.
Тяжело, но понимаю, что не всё зависит от собственных желаний.
Так что жду, когда пройдут эти 3 года.
Так что именно положительными моментами сейчас и живу.
Другое все отошло на задний план.
Тяжело, но понимаю, что не всё зависит от собственных желаний.
Так что жду, когда пройдут эти 3 года.
2016-08-11 09:48:01
Вот-вот....
Понимая всю подноготную проблемы изнутри, сами регулярно наступают на одни и те-же грабли.
Понимая всю подноготную проблемы изнутри, сами регулярно наступают на одни и те-же грабли.
2016-08-11 12:34:33
Замечательно написано. Хотел написать подробней, да всё уже до меня написали...!
Спасибо Большое!
Жму руку....
Спасибо Большое!
Жму руку....
2016-07-31 01:57:36
Якщо є чистий лист паперу, а автор на цьому наголосив у перших рядках, то не все втрачено.
То трагедія, але не вирок... Лишаючи сліди на папері, ви звільняетесь потроху болю в душі...
Щось подібне переживає кожна людина, особливо важко поет, котрого душа вразливіша...
То трагедія, але не вирок... Лишаючи сліди на папері, ви звільняетесь потроху болю в душі...
Щось подібне переживає кожна людина, особливо важко поет, котрого душа вразливіша...
2016-07-11 08:30:17
Цілком з Вами згоден...
Але найгірше те, що час від часу доводиться класти перед собою новий чистий лист....
.....Викидаючи вже написаний....
....Написаний за багато років....
Дякую Вам за розуміння та відгук.
Але найгірше те, що час від часу доводиться класти перед собою новий чистий лист....
.....Викидаючи вже написаний....
....Написаний за багато років....
Дякую Вам за розуміння та відгук.
2016-07-11 09:53:36
Вiрш пречудовий...
А от настрiй потрiбно пiднiмати i рятувати
Бажаю добрих змiн у життi)
А от настрiй потрiбно пiднiмати i рятувати
Бажаю добрих змiн у життi)
2016-07-07 10:51:56
Дякую, Яночко!
Працюю в цьому напрямку і вдень, і вночі...
А якщо серйозно - такі періоди в житті просто треба пережити...
Потім (частіше за все) знову настає біла смуга...
Радий візиту.
І вдячний за розуміння.
Працюю в цьому напрямку і вдень, і вночі...
А якщо серйозно - такі періоди в житті просто треба пережити...
Потім (частіше за все) знову настає біла смуга...
Радий візиту.
І вдячний за розуміння.
2016-07-07 10:58:28
Так. гарні рядки і болісні для душі. Життя - складна річ, та взаємини ще складніші.
2016-07-01 18:20:24
Саме так і є, принаймі частіше за все....
Скріз - складнощі.... Але гірко саме від того, що взаємини, в які з кожним прожитим роком віриш все більше і більше, за декільки тижнів стають історією......
Саме цього ні душа, ні серце прийняти не хочуть і не можуть.
Вдячний за розуміння, Громе.
Скріз - складнощі.... Але гірко саме від того, що взаємини, в які з кожним прожитим роком віриш все більше і більше, за декільки тижнів стають історією......
Саме цього ні душа, ні серце прийняти не хочуть і не можуть.
Вдячний за розуміння, Громе.
2016-07-01 22:31:26
Редко пишу рецензии на стихи на Украинском языке, боюсь не понять, недооценить. Не родной язык, не учила его со школьной скамьи... Но есть стихи такие вот трогательные и понятные, которые читаются, звучат, захватывают и забываешь о том, что не на русском написано... Ещё у Николая Бескровного сталкивалась с таким вот для себя явлением, даже попробовала переводить. Очень красивое стихотворение, Вадим.
С душевным теплом(тепла обычного сейчас в природе много), Ирина.
С душевным теплом(тепла обычного сейчас в природе много), Ирина.
2016-07-01 18:12:05
Язык написания не столь важен....
Если написанное должно тронуть именно Вас - значит оно тронет... Обязательно...
И я искренне рад, что мы с Вами "созвучны".
Для меня это очень и очень важно...
Спасибо, Ирина. Приятно.
Рад Вам у себя в гостях...
Если написанное должно тронуть именно Вас - значит оно тронет... Обязательно...
И я искренне рад, что мы с Вами "созвучны".
Для меня это очень и очень важно...
Спасибо, Ирина. Приятно.
Рад Вам у себя в гостях...
2016-07-01 18:18:58
Вадиме, Ви —дуже сильна особистість! Головне, не втрачати віру! Ваша поезія вражає ))) З повагою та найкращими побажаннями, Алла.
2016-07-01 17:59:37
Так, Алло, на жаль - але і справді сильна....
Але все рівно час від часу "отримую на горіхи" від життя....
Мабуть так воно і повинно бути - витримувати всі ті іспити, які нам посилає доля....
А віру поки що не втратив.... Хоча її стало в рази менше....
Дякую Вам, Аллочко...
Дуже радий Вас бачити.
Але все рівно час від часу "отримую на горіхи" від життя....
Мабуть так воно і повинно бути - витримувати всі ті іспити, які нам посилає доля....
А віру поки що не втратив.... Хоча її стало в рази менше....
Дякую Вам, Аллочко...
Дуже радий Вас бачити.
2016-07-01 18:16:45
Очень трогает Ваше стихотворение. Каждая строка - боль. Держитесь. Время лечит. Всего Вам самого хорошего. С уважением, Алла.
2016-07-01 17:29:28
Время не лечит. Лечат новая любовь. Проверено :-) О! Анекдот! Вадим я думаю не обидится. И Вы, Алла, тоже :-)
Бросила парня девушка. Сидит он грустный такой. Друг подходит:
- Да не переживай ты так! У тебя таких Катек сотня будет еще!
- Еще сотня?! Господи, за что?!!!
Бросила парня девушка. Сидит он грустный такой. Друг подходит:
- Да не переживай ты так! У тебя таких Катек сотня будет еще!
- Еще сотня?! Господи, за что?!!!
2016-07-01 17:45:22
Спасибо Вам, Алла....
Возможно со временем боль действительно уляжется....
А пока - сложно... Слишком все свежо....
Благодарен за понимание.
И огромное спасибо за поддержку.
Любви Вам и мира!
Возможно со временем боль действительно уляжется....
А пока - сложно... Слишком все свежо....
Благодарен за понимание.
И огромное спасибо за поддержку.
Любви Вам и мира!
2016-07-01 17:45:42
До копилки. Такий біль і крик душі не можна залишати наодинці. Так хоче моє серце зупинити Вас на краю безодні, на краю кінця, але воно (серце) розуміє, що за цим кінцем буде початок. Початок чогось нового, незвіданого, незайманого. То ж вперед, Вадиме, і прокинеться віра, оживе надія і змахне могутніми крилами ЛЮБОВ, бо любов - є початок.
Дякую.
Дякую.
2016-06-30 19:23:27
Якщо людині написано вистояти на цьому "краю" - вона вистоїть.....
А якщо навіть і не зможе, то всерівно у самої глибокої безодні десь є дно....
Найголовніше - не зрадити самому собі, своїм ідеалам та поглядам....
Все проходить, все закінчується.... Все змінюється...
Але життя від того не зупиняється.... Головне вірити...
Дуже Вам вдячний за розуміння та небайдужість....
Для мене це дуже важливо, Ніно...
Безмежно радий Вам у себе....
За "скарбничку" - окрема подяка... Приємно.
А якщо навіть і не зможе, то всерівно у самої глибокої безодні десь є дно....
Найголовніше - не зрадити самому собі, своїм ідеалам та поглядам....
Все проходить, все закінчується.... Все змінюється...
Але життя від того не зупиняється.... Головне вірити...
Дуже Вам вдячний за розуміння та небайдужість....
Для мене це дуже важливо, Ніно...
Безмежно радий Вам у себе....
За "скарбничку" - окрема подяка... Приємно.
2016-07-01 09:59:31
Искренний стих.
У каждого болевой порог индивидуален. Возможно, вызовы, которые бросала жизнь, выработали во мне высокий болевой порог и сделали меня нынешнего иным: более жёстким, более огрубевшим, менее чувственным к собственной боли, но, наверное, не настолько, чтобы не чувствовать боль чужую... и не настолько, чтобы чисто по-человечески, - написанное не было понятно.
У каждого болевой порог индивидуален. Возможно, вызовы, которые бросала жизнь, выработали во мне высокий болевой порог и сделали меня нынешнего иным: более жёстким, более огрубевшим, менее чувственным к собственной боли, но, наверное, не настолько, чтобы не чувствовать боль чужую... и не настолько, чтобы чисто по-человечески, - написанное не было понятно.
2016-06-30 17:04:03
Спасибо, Арий.
Я тоже медленно и постепенно стаю "толстокожим"....
С каждой новой попыткой что-то строить наступаю на всё-такие же грабли....
Вера в хорошее просто затирается реальностью....
Надежды исчезают следом за верой....
А в любовь просто перестал верить........
Рад, что поняли написанное и не прошли мимо...
Любви и мира Вам! Каждую секунду Вашей жизни....
Я тоже медленно и постепенно стаю "толстокожим"....
С каждой новой попыткой что-то строить наступаю на всё-такие же грабли....
Вера в хорошее просто затирается реальностью....
Надежды исчезают следом за верой....
А в любовь просто перестал верить........
Рад, что поняли написанное и не прошли мимо...
Любви и мира Вам! Каждую секунду Вашей жизни....
2016-06-30 17:55:34
Завжди треба вміти перегорнути сторінку, хоча... тільки ЧАС - лікар. Не повчаю я, бо сам вчусь.
Зачіпив вірш.
Зачіпив вірш.
2016-06-28 22:03:21
Дуже вдячний за розуміння та небайдужість до написаного....
Інколи на "перегорнути сторінку" витрачається стільки, скільки вистачило б на декілька років життя...
На жаль, але думаю, що так і є....
Радий візиту!
Інколи на "перегорнути сторінку" витрачається стільки, скільки вистачило б на декілька років життя...
На жаль, але думаю, що так і є....
Радий візиту!
2016-06-29 09:31:03
Без них i справдi нiяк.
Ми всi дуже схожi...
Дякую, Сенiлго, радий Вам у себе.
Ми всi дуже схожi...
Дякую, Сенiлго, радий Вам у себе.
2016-06-27 19:07:26
Майстерно і щиро написана оповідь, Вадиме. Чорна смуга обов'язково закінчиться, треба сподіватися на краще...)
2016-06-02 10:09:49
Тільки на це і сподіваюсь, якщо чесно...
Набридла вже та смуга, сил немає....
Дякую, Коля, радий бачити!
Набридла вже та смуга, сил немає....
Дякую, Коля, радий бачити!
2016-06-02 10:45:12
Час гоїть рани. Пройде якийсь проміжок часу і все буде здаватися не таким уже і гнітючим. А зпогляду вічності. то взагалі через яких небудь сотню літ це не буде мати ніякого значення.)) Вище ніс і не намагайтеся бути сильним , а просто чекайте і живіть озираючись навколо і дивіться на все ніби збоку.Хай щастить.
2016-06-01 12:47:27
Саме так і живу зараз... Не оглядаючись, нічого не чекаючи, ні на що не сподіваючись... Життя ніби завмерло на якийсь час....
Дякую Вам, Тетяно, за розуміння та підтримку...
Дякую Вам, Тетяно, за розуміння та підтримку...
2016-06-01 12:51:40
Буде... Обов"язково.... Колись, через роки....
Головне - вірити в це й хотіти, щоб воно було....
Головне - вірити в це й хотіти, щоб воно було....
2016-06-01 13:20:06
Дуже майстерно передані почуття, дуже проникливо! Оголена душа страждає у кожному рядочку. В улюблені!
2016-05-27 10:54:47
Дякую, Олено!
У кожного з нас час від часу душа оголюється...
Тому і зрозумілі такі почуття...
Радий візиту. І радий бачити у себе.
У кожного з нас час від часу душа оголюється...
Тому і зрозумілі такі почуття...
Радий візиту. І радий бачити у себе.
2016-05-27 10:59:09
Депресія не ознака слабкості - це ознака того, що Ви, Вадиме, намагалися бути сильним занадто довго.... Дивлюся зараз в Ваші по-дитячому довірливі очі, читаю Ваші рядки.... і бачу там БІЛЬ... І ніякі істини не зможуть вилікувати смуток від втрати коханої людини... Рани гояться і зникають. Біль вщухає і лише зрідка дає про себе знати. Шрами назавжди залишаються ... Наче хтось навмисне вирізає їх на нашому серці, щоб ми про них ніколи не забували. Щоб ми завжди пам'ятали про гіркі уроки, яким нас вчить життя. Не для того, щоб зайвий раз помучити нас або доставити біль. А для того, щоб ми ніколи не забували про біль. Адже найчастіше погане поступово стирається з нашої пам'яті, звільняючи місце для нових помилок, які іноді як дві краплі води схожі на попередні... Зараз Вам дуже боляче, Вадиме... Але... Один біль завжди зменшує інший. Це - давня істина... То, може дати Вам копняка, і Вам - полегшає ?)
2016-05-27 10:13:16
Якщо Ваша ласка, Круче - дайте! Тільки такого, цоб аж гикнулось....
А якщо серйозно - то справді буває все, про що Ви написали...
На жаль, але дійсно окрім болю не залишилось нічого. Вакуум, який не спроможне заповнити ніщо крім такого-ж вакууму. Якщо ми робимо ті самі помилки - значить життя так нічому й не навчило. А значить треба все радикально міняти.
Втрата... Ще не вперше... Можливо, що востаннє, але не вперше... Вже потроху звик за своє життя до того, що на зміну всьому хорошому рано чи пізно приходить біда. Розумію, що звичка не найкраща, але розум пристосовується до реалій життя. До його прописних істин.
Чув таке, що шрами прикрашають чоловіків...
Головне, щоб їх не було забагато...
Дякую Вам за розуміння. Радий Бачити у себе.
З повагою.
А якщо серйозно - то справді буває все, про що Ви написали...
На жаль, але дійсно окрім болю не залишилось нічого. Вакуум, який не спроможне заповнити ніщо крім такого-ж вакууму. Якщо ми робимо ті самі помилки - значить життя так нічому й не навчило. А значить треба все радикально міняти.
Втрата... Ще не вперше... Можливо, що востаннє, але не вперше... Вже потроху звик за своє життя до того, що на зміну всьому хорошому рано чи пізно приходить біда. Розумію, що звичка не найкраща, але розум пристосовується до реалій життя. До його прописних істин.
Чув таке, що шрами прикрашають чоловіків...
Головне, щоб їх не було забагато...
Дякую Вам за розуміння. Радий Бачити у себе.
З повагою.
2016-05-27 10:25:47
Вадиме! Глибоко зачепив серце своїм віршем. Читаючи так співчувала ЛГ, що аж душа розболілась. Та в такому разі ніхто не може допомогти. Хіба що порадою. А треба самому перехворіти й загоїти рани. Май надію. Життя ще подарує тобі зустріч та щастя.
2016-05-26 23:07:29
Дякую тобі, Лідо!
Все справді так і є... Колись згодом все переболить...
Залишиться тільки новий рубець десь біля серця....
Не вперше...... Не востаннє.....
Все буде добре, таке життя.
Дуже тобі радий, Лідусю...
Все справді так і є... Колись згодом все переболить...
Залишиться тільки новий рубець десь біля серця....
Не вперше...... Не востаннє.....
Все буде добре, таке життя.
Дуже тобі радий, Лідусю...
2016-05-27 09:37:32
Перечитала. І знову твій вірш не залишив мене байдужою. Що тут скажеш? Талановито!
2016-08-10 18:11:19
Щиро вдячний, Лідусю! Мені і справді дуже приємно, що сподобалось.
Завжди тобі радий!
Завжди тобі радий!
2016-08-11 09:53:28
Боль не проходит, она лишь со временем притупляется под воздействием новых эмоций, неважно каких, просто новых...советовать что-то в таких случаях не нужно, человек сам должен всё переосмыслить...
Пронзительно написали, Вадим.
Пронзительно написали, Вадим.
2016-05-26 22:38:33
Знаю, Надя, знаю...
А советовать действительно не нужно...
Само переболит, само уляжется....
И когда-то на пепелище старого появится новый росток...
Обычно в жизни именно так и происходит...
Спасибо за понимание и за комментарий.
Рад видеть..
А советовать действительно не нужно...
Само переболит, само уляжется....
И когда-то на пепелище старого появится новый росток...
Обычно в жизни именно так и происходит...
Спасибо за понимание и за комментарий.
Рад видеть..
2016-05-27 09:32:46
Ходжу бiля цього вiрша довгенько, Вадиме... Не можу казати, що подобаэться, бо не може подобатися такий стан ЛГ. Не може!!! Але...Наскрiзь щире...болicне...щемне...i дуже, на жаль, зрозумiлe... Але, знову ж, "але..."! Доки ми живемо - усе можливо змiнити! Усе! Знаю...Я це знаю, а не припущую! Дякую за вiрш "по лезу", Вадиме!
2016-05-26 22:30:41
Привіт, Юля...
Якщо чесно, ЛГ - це я...
Така полоса почалась...
Мені цей стан також не подобається, але через все треба пройти.. І через радість, і через біль. Без цього життя не повне.
А зміни обов"язково будуть, вірю в це...
Дякую та радий бачити у себе.
Якщо чесно, ЛГ - це я...
Така полоса почалась...
Мені цей стан також не подобається, але через все треба пройти.. І через радість, і через біль. Без цього життя не повне.
А зміни обов"язково будуть, вірю в це...
Дякую та радий бачити у себе.
2016-05-27 09:30:31
Підведення проміжних підсумків, Вадиме? Чому б і ні? Кожному потрібно зупинятись інколи, підводити підсумки, намічати плани на майбутнє, й набиратись сил для руху вперед...
Гарно написав... Підлив гірчинки може й з перебільшенням, напевно, що не так все й погано в житті. Вона дуже різна, й втрати не такі вже й трагічні, якщо філософски ставитись до них. А головне, це можливість рухатись далі! Головні підсумки попереду і тільке вони дадуть остаточну відповідь - що було щастям насправді...
Удачі! Моє шанування!
Гарно написав... Підлив гірчинки може й з перебільшенням, напевно, що не так все й погано в житті. Вона дуже різна, й втрати не такі вже й трагічні, якщо філософски ставитись до них. А головне, це можливість рухатись далі! Головні підсумки попереду і тільке вони дадуть остаточну відповідь - що було щастям насправді...
Удачі! Моє шанування!
2016-05-26 17:00:30
Дуже вдячний, Серже!
Можливо і не все, про що написав, так страшно... Але страшно, повір...
Коли всередині за мить стає пусто - це важко, повір на слові.
А відповіді і справді ще попереду... Поки що - більше питань...
Дякую за розуміння, радий бачити.
Можливо і не все, про що написав, так страшно... Але страшно, повір...
Коли всередині за мить стає пусто - це важко, повір на слові.
А відповіді і справді ще попереду... Поки що - більше питань...
Дякую за розуміння, радий бачити.
2016-05-26 17:07:17
Болюче, справжнє... але...
Все,що з нами трапляється в цьому житті, трапляється не даремно. Нам дається рівно стільки, скільки ми можемо витримати, стільки, щоб навчитись не робити тих самих помилок, коли життя знову подарує шанс. Тож чекай його і не втрать, Вадиме.
Все,що з нами трапляється в цьому житті, трапляється не даремно. Нам дається рівно стільки, скільки ми можемо витримати, стільки, щоб навчитись не робити тих самих помилок, коли життя знову подарує шанс. Тож чекай його і не втрать, Вадиме.
2016-05-25 23:51:03
Я це знаю та розумію, але....
Життя продовжується, хоч так, хоч інакше...
Дякую за розуміння, Ніко... Все буде добре...
Життя продовжується, хоч так, хоч інакше...
Дякую за розуміння, Ніко... Все буде добре...
2016-05-26 09:16:10
Ваш вірш як препароване сердце на долоні... Такі знайомі почуття...Додала його у свою скарбничку.
2016-05-25 17:06:21
Дякую, Ганнусю!
Приємно, що сподобався Вам цей вірш... Сам розумію, що він занадто важкий...
Приємно, що сподобався Вам цей вірш... Сам розумію, що він занадто важкий...
2016-05-25 17:12:03
Зворушливо, майстерно, відверто Ви виклали на папір свої роздуми, тому не вірю, що усе померло, надто живі Ваші рядки.
2016-05-25 16:41:07
Я І сам в це ще не вірю... Не хочу вірити...
Дякую Вам, Наталю!!!
Дякую Вам, Наталю!!!
2016-05-25 16:43:24
Вадиме, на жаль у нашому житті відбуваються не тільки радісні події, і я бажаю Вам якнайшвидше віднайти щастя, радість та смак життя. Але, судячи з цього вірша, саме такі події народжуюсть найкращі твори. Це, мабуть, для рівноваги.
2016-05-25 14:23:17
Так, життя смугасте, Олено...
Але без чорного не буває білого...
Якщо зараз все саме так - значить колись все буде інакше... Намагаюсь в це вірити.
Дякую дуже!!!
Але без чорного не буває білого...
Якщо зараз все саме так - значить колись все буде інакше... Намагаюсь в це вірити.
Дякую дуже!!!
2016-05-25 15:01:25
Чудове володіння українською мовою! Зворушливий вірш! Співзвучно мені. На жаль. Маю трохи пропозицій:
Я ляжу на білий папір нелегкими думками…
Рядок до рядка… Кожне слово – це прОжита мить…
Життя не СКІНЧИЛОСЬ, та серце завмерло, мов камінь,
Пусте, спорожніле… Хоч камінь, та тільки щемить…
Шукаю в чиїхось очах хоч якоїсь розради,
Хоч слово, хоч погляд – ЩОБ знати, що я не один…
Я просто любив… Тільки зараз стою на заваді…
І крик повертає до мене відлунням від стін…
.....Я просто живу, залишившись рядком на папері…
Все інше – померло: думки, сподівання, чуття…
ДЕСЬ ТАМ, ЗА ПЛЕЧИМА, ЗАЛИШИЛИСЬ ЗАМКНЕНІ ДВЕРІ -
ТУДИ повернутись не зможу… Там - інше життя…
Я ляжу на білий папір нелегкими думками…
Рядок до рядка… Кожне слово – це прОжита мить…
Життя не СКІНЧИЛОСЬ, та серце завмерло, мов камінь,
Пусте, спорожніле… Хоч камінь, та тільки щемить…
Шукаю в чиїхось очах хоч якоїсь розради,
Хоч слово, хоч погляд – ЩОБ знати, що я не один…
Я просто любив… Тільки зараз стою на заваді…
І крик повертає до мене відлунням від стін…
.....Я просто живу, залишившись рядком на папері…
Все інше – померло: думки, сподівання, чуття…
ДЕСЬ ТАМ, ЗА ПЛЕЧИМА, ЗАЛИШИЛИСЬ ЗАМКНЕНІ ДВЕРІ -
ТУДИ повернутись не зможу… Там - інше життя…
2016-05-25 14:21:04
Дякую, Оленко...
Знаєш, декілька разів перечитав запропоноване тобою...
Є слушні думки... Я собі навіть рецьку твою скопіював в файл вірша...
Можливо трошки згодом доопрацюю його... Поки що це не вірш... Це те, що знайшло як вирватись з мене назовні... Швидше озвучені вголос емоції... Але дещо з запропонованого я точно використаю...
Прикро, що написане співзвучне з тобою... Прикро тому, що в тебе теж не все так, як повинно бути... Тримайся, все влаштується згодом, просто вір в це...
Знаєш, декілька разів перечитав запропоноване тобою...
Є слушні думки... Я собі навіть рецьку твою скопіював в файл вірша...
Можливо трошки згодом доопрацюю його... Поки що це не вірш... Це те, що знайшло як вирватись з мене назовні... Швидше озвучені вголос емоції... Але дещо з запропонованого я точно використаю...
Прикро, що написане співзвучне з тобою... Прикро тому, що в тебе теж не все так, як повинно бути... Тримайся, все влаштується згодом, просто вір в це...
2016-05-25 15:30:38
Таки змінив дещо... Так і справді краще...
Дякую... З мене кава за поради...
Дякую... З мене кава за поради...
2016-05-25 16:00:11
Нагадаєш... Я обіцяне завжди повертаю...
А що до кінцівки - можливо згодом поміняю....
А що до кінцівки - можливо згодом поміняю....
2016-05-26 09:14:42
Минулому немає вороття,
І серце рветься навпіл у печалі...
Але життя - то, друже, є життя,
І нам, НА ЩАСТЯ, треба жити далі!!!
І серце рветься навпіл у печалі...
Але життя - то, друже, є життя,
І нам, НА ЩАСТЯ, треба жити далі!!!
2016-05-25 14:17:27
Саме так, Таню.... Саме так.
Це не перші рубці на моєму серці. Так що "быть добру", як каже Валера Дефонтер...
Мудра ця його фраза... Дуже мудра.
Дякую, Таня, радий бачити...
Це не перші рубці на моєму серці. Так що "быть добру", як каже Валера Дефонтер...
Мудра ця його фраза... Дуже мудра.
Дякую, Таня, радий бачити...
2016-05-25 14:59:13
Ты помнишь одну старую песню? "Новая встреча - лучшее средство от одиночества"! И это - чистая правда, по себе знаю... Так что, возьми себе на заметку эту МУДРУЮ мысль!!!
2016-05-25 15:03:09
Знаю, слышал эти слова...
Отойти для начала надо...Я в этих вопросах очень тугой... Медленно завожусь - и так же долго остываю... Такой вот характер... Однолюб, что ли...
Время все расставит по местам... Будем посмотреть...
Отойти для начала надо...Я в этих вопросах очень тугой... Медленно завожусь - и так же долго остываю... Такой вот характер... Однолюб, что ли...
Время все расставит по местам... Будем посмотреть...
2016-05-25 15:22:36
ОДНОЛЮБ - это тот, кто ОДНОВРЕМЕННО не любит сразу двух, а то и более (и таких у нас хватает)! И "однолюбство" вовсе не означает, что после прекращения отношений однолюб обязан тут же постричься в монахи... Так что, "Ищите - и обрящете!", как сказано в одной мудрой книге. Ищи, друг, и непременно найдёшь! Причём начинай работать в этом направлении прямо сейчас, не откладывая в долгий ящик - помни, что "под лежачий камень вода не течёт"... У Д А Ч И !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
2016-05-25 15:36:14
Да я в монахи и не собираюсь...
Просто надо время на "отойти", на переварить все происходящее, переосмыслить... Я еще пытаюсь за что-то цепляться, правда самне понимаю, за что... Обрывки, ошметки... Конфетти из прошлого... Где-то что-то не так делаю в жизни, если грабли опять оказались под ногами... Я ведь тоже далек от совершенства... Типичный овен со всем "иже с ним"... Полный набор и плюсов, и минусов, так что всё достаточно запущено...
Я знаю, что не надо на этом стопорить себя, жизнь действительно на этом не окончена... Но слишком всё свежо... А там будет видно, что и как.
Спасибо за понимание, Таня....
Просто надо время на "отойти", на переварить все происходящее, переосмыслить... Я еще пытаюсь за что-то цепляться, правда самне понимаю, за что... Обрывки, ошметки... Конфетти из прошлого... Где-то что-то не так делаю в жизни, если грабли опять оказались под ногами... Я ведь тоже далек от совершенства... Типичный овен со всем "иже с ним"... Полный набор и плюсов, и минусов, так что всё достаточно запущено...
Я знаю, что не надо на этом стопорить себя, жизнь действительно на этом не окончена... Но слишком всё свежо... А там будет видно, что и как.
Спасибо за понимание, Таня....
2016-05-25 15:54:21
Таня, ты умеешь поддержать, это точно: ОДНОЛЮБ - это тот, кто ОДНОВРЕМЕННО не любит сразу двух
2016-05-25 15:55:49
Я, кстати, только сейчас понял....
Торможу слегка на поворотах...
Торможу слегка на поворотах...
2016-05-25 16:03:30
Танюша, зато я всё правильно понял, хоть и не вдумался в игру слов...
2016-05-25 16:04:16
Извини, ради Бога, что надоедаю со своими "благими" советами! Но только говорю то, что знаю точно: чем скорее ТЫ ОТПУСТИШЬ прошлое, тем скорее ОНО ОТПУСТИТ тебя! Никаких самоистязаний и самокопаний, никаких "камбэков". 
УХОДЯ - УХОДИ!!! Прошлого - НЕТ. Есть только НАСТОЯЩЕЕ и БУДУЩЕЕ, и оно, это БУДУЩЕЕ - ПРЕКРАСНО! И чем скорее ты в это поверишь, тем скорее убедишься в том, что я, ТАКИ ДА, ПРАВА, однозначно!!!
УХОДЯ - УХОДИ!!! Прошлого - НЕТ. Есть только НАСТОЯЩЕЕ и БУДУЩЕЕ, и оно, это БУДУЩЕЕ - ПРЕКРАСНО! И чем скорее ты в это поверишь, тем скорее убедишься в том, что я, ТАКИ ДА, ПРАВА, однозначно!!! 2016-05-25 16:12:46
Знаю, Таня, что всё - именно так, как ты написала...
И согласен с этим целиком и полностью...
И даже мой разум это понимает... А вот сердце - живет пока ещё своей собственной жизнью...
Ясно, что камбэки - это не актуально... Но должно переболеть. Такой уж я. Что поделаешь..
И согласен с этим целиком и полностью...
И даже мой разум это понимает... А вот сердце - живет пока ещё своей собственной жизнью...
Ясно, что камбэки - это не актуально... Но должно переболеть. Такой уж я. Что поделаешь..
2016-05-25 16:18:17
Це не вірш, це сповідь. ..
Вадиме, якщо ти вважаєш, що один такий - неправда, нас багато.
Кожен проходить свій шлях так, як вишила Доля.
Ти хоча б маєш можливість спробувати все повернути,
а у нас і того немає...
Навіть не буду говорити як насипано, бо зміст "убив наповал"...
Тримайся, друже...
Вадиме, якщо ти вважаєш, що один такий - неправда, нас багато.
Кожен проходить свій шлях так, як вишила Доля.
Ти хоча б маєш можливість спробувати все повернути,
а у нас і того немає...
Навіть не буду говорити як насипано, бо зміст "убив наповал"...
Тримайся, друже...
2016-05-25 14:16:16
Так, Люба, занадто пізня сповідь...
Те, що я один такий - ні... Я так не вважаю... У кожного в житті є і гарне, є і зле...
Всі ми переживаємо свої маленькі особисті трагедії... Що тут поробиш? Треба жити далі. Життя не закінчене, а смуга рано чи пізно мине. А повернути все я намагався... Вірив до останнього... Марно...
Дякую тобі, Любонько, за співпереживання. Прорвемося, впевнений.
Те, що я один такий - ні... Я так не вважаю... У кожного в житті є і гарне, є і зле...
Всі ми переживаємо свої маленькі особисті трагедії... Що тут поробиш? Треба жити далі. Життя не закінчене, а смуга рано чи пізно мине. А повернути все я намагався... Вірив до останнього... Марно...
Дякую тобі, Любонько, за співпереживання. Прорвемося, впевнений.
2016-05-25 14:57:00
І колись зарубцюється біль.(с)
Я умисне поставила крапку Вадимчику, бо три крапки розтягують процес )
Третя строчка знизу - мені категорично не подобається: чому "померло"? Хоча б "завмерло", або ж якось знітилось, затихло, ...Най оживає все!!!! )
Я умисне поставила крапку Вадимчику, бо три крапки розтягують процес )
Третя строчка знизу - мені категорично не подобається: чому "померло"? Хоча б "завмерло", або ж якось знітилось, затихло, ...Най оживає все!!!! )
2016-05-25 14:04:47
Трикрапка, Наталочко - то саме спеціально....
Знаю, що "зарубцювання" може зайняти досить багато часу... Тут вже як пощастить...
Померло... Можливо поміняю згодом, але саме зараз - це саме так!
Пусто... Самотньо... Дико...
Час все розставить по місцях... Все плине, все минає...
Дякую за відгук та побажання, приємно.
Радий бачити, Наталочко!
Знаю, що "зарубцювання" може зайняти досить багато часу... Тут вже як пощастить...
Померло... Можливо поміняю згодом, але саме зараз - це саме так!
Пусто... Самотньо... Дико...
Час все розставить по місцях... Все плине, все минає...
Дякую за відгук та побажання, приємно.
Радий бачити, Наталочко!
2016-05-25 14:51:56
Ви - емоційний надзвичайно...гляньте - впевнена, що Ангел хранитель вас товче носом в якусь дуже гарну особу, або зустріч, яких ви ігноруєте.
Щасти Вам ! Жду кайфових віршів!!!
Щасти Вам ! Жду кайфових віршів!!!
2016-05-25 16:47:53
І це - моя біда.... Все переживаю, наче востаннє...
А Ангел-охоронець зараз взяв відпустку за власний рахунок...
Так що носом товче саме життя...
Треба за пластиром збігати в аптеку (носа лагодити)....
Дякую за побажання, Нато!
Намагатимусь не підвести очікування...
А Ангел-охоронець зараз взяв відпустку за власний рахунок...
Так що носом товче саме життя...
Треба за пластиром збігати в аптеку (носа лагодити)....
Дякую за побажання, Нато!
Намагатимусь не підвести очікування...
2016-05-25 16:54:03
Порожнє життя… Піднялися сполохані птАхи…
А з ними й душа, що самотньо блукала дощем…
Ці краплі за комір - як дотик холодної плахи!
І думи мої остогидлі… Від них – тільки щем…
***
ГАРНО!
--------
Однажды Оскар Уйальд сказал -
" Мужчина может быть счастлив с любой женщиной — при условии, что он её не любит."
А з ними й душа, що самотньо блукала дощем…
Ці краплі за комір - як дотик холодної плахи!
І думи мої остогидлі… Від них – тільки щем…
***
ГАРНО!
--------
Однажды Оскар Уйальд сказал -
" Мужчина может быть счастлив с любой женщиной — при условии, что он её не любит."
2016-05-25 14:04:23
Мудрая цитата, приведенная Вами, Андрей...
Согласен с ней полностью...
Если любишь - это не только счастье. Иногда всё оборачивается совсем наоборот...
И тогда настает очередь боли... Тут уж кому как повезет...
Дякую за розуміння написаного та за небайдужість...
Приємно Вас бачити в гостях.
Согласен с ней полностью...
Если любишь - это не только счастье. Иногда всё оборачивается совсем наоборот...
И тогда настает очередь боли... Тут уж кому как повезет...
Дякую за розуміння написаного та за небайдужість...
Приємно Вас бачити в гостях.
2016-05-25 14:47:45
Ого, Вадим... такой глубинный анализ своего недалёкого прошлого, оценка своих действий... достойно уважения. И стихи написаны искренне. Веришь и проживаешь вместе с вами.
Отличная работа!
Отличная работа!
2016-05-25 14:01:22
Спасибо, Лефара!...
Это действительно анализ... Только не прошлого, а скорее настоящего...
А искренность - просто выплеснулась на бумагу часть того, что сейчас творится у меня внутри. Переживем! Всякое бывает в жизни...
Спасибо за понимание. Рад визиту.
Это действительно анализ... Только не прошлого, а скорее настоящего...
А искренность - просто выплеснулась на бумагу часть того, что сейчас творится у меня внутри. Переживем! Всякое бывает в жизни...
Спасибо за понимание. Рад визиту.
2016-05-25 14:44:32
Неперевершено, майстерно і надто чуттєво, як для чоловіка ) Приємно здивована..Дуже близько...Дякую
2016-05-25 14:01:19
Дякую Вам, Юліє!
Чоловіки інколи перестають бути "дерев"яними по пояс"...
Краще б такого не бувало, але...
Радий, що приємно здивував Вас. Радий бачити у себе в гостях.
Чоловіки інколи перестають бути "дерев"яними по пояс"...
Краще б такого не бувало, але...
Радий, що приємно здивував Вас. Радий бачити у себе в гостях.
2016-05-25 14:41:25
Дуже гарний вірш, Валерію, хоч і сумний! Я теж вважала спочатку, що стопа зайва, але порівняла з третьою, то вони однакові.
2016-05-25 13:53:03
Дякую, Валя!
Не все в житті - то радість... Її без суму не буває...
А за зайву стопу - я перевірив начеб-то....
Радий бачити у себе.
Не все в житті - то радість... Її без суму не буває...
А за зайву стопу - я перевірив начеб-то....
Радий бачити у себе.
2016-05-25 13:58:13
Взаємно, Вадиме! Зичу добра і любові!щоб Ваші чорні смуги накінець зникли з Вашого життя!
щоб Ваші чорні смуги накінець зникли з Вашого життя!2016-05-25 15:52:54
Буду чекати! Колись-же має закінчитись чорна фарба в небесній канцелярії...
Дуже вдячний, Валя.
Колись-же має закінчитись чорна фарба в небесній канцелярії...Дуже вдячний, Валя.
2016-05-25 15:55:57
Ну що тут скажеш, Вадиме? Технічно-поетично це ідеально написане, як на мене. Ну так гарно, що просто... Але про що ти написав так досконало? Така страшна безвихідь? Я не знаю, чим викликаний твій песимізм. Ти молодий, талановитий. Ти тут серед друзів і однодумців.
В житті бувають різні "трафунки", але хіба у тебе таке? Я не вірю. А якщо все це "для красного словца", то шкода такої краси слова. Я - палка шанувальниця твоєї поезії. Бажаю швидше виходити з депресивного стану. Навколо купа розчинених дверей до життя. Хай щастить!
В житті бувають різні "трафунки", але хіба у тебе таке? Я не вірю. А якщо все це "для красного словца", то шкода такої краси слова. Я - палка шанувальниця твоєї поезії. Бажаю швидше виходити з депресивного стану. Навколо купа розчинених дверей до життя. Хай щастить!
2016-05-25 13:49:15
Зарас в моєму житті - саме так, Тетяно, як написано... Я все пишу з власних переживань та власних почуттів. Якщо чесно, то я бі не хотів, щоб цей вірш взагалі був написаний... Але події склались саме так, що він з"явився...
Я тут і справді серед друзів, чим завжди тішився та пишався... Але, на жаль, є інше життя, в якому мені місця вже немає... Такі обставини.. Не я один, у всіх бувають "чорні смуги" в житті... Сподіваюсь, що моя колись закінчиться...
А розчинених дверей дійсно багато... Були б тільки бажання та сили в них заходити... Важко...
Вірю, що все буде добре.
Дякую, що зрозуміли. Дуже Вас радий бачити у себе в гостях.
Я тут і справді серед друзів, чим завжди тішився та пишався... Але, на жаль, є інше життя, в якому мені місця вже немає... Такі обставини.. Не я один, у всіх бувають "чорні смуги" в житті... Сподіваюсь, що моя колись закінчиться...
А розчинених дверей дійсно багато... Були б тільки бажання та сили в них заходити... Важко...
Вірю, що все буде добре.
Дякую, що зрозуміли. Дуже Вас радий бачити у себе в гостях.
2016-05-25 13:56:34
У строфi 'Порожнэ життя...' зайва стопа. Напевно, треба 'ПiднялисЬ'.
Вельми прониклива, щемна оповiдь.
Бути добру! Дефонтер
Вельми прониклива, щемна оповiдь.
Бути добру! Дефонтер
2016-05-25 13:43:07
По наголосу - "птАхи".... А так - то вроді не зайва...
Я трохи відкоригував... Дякую, Валеро. Радий візиту.
Я трохи відкоригував... Дякую, Валеро. Радий візиту.
2016-05-25 13:47:27
В прямом эфире
| Важко навіть сказати,
який текст первинний. Це
означає, що авторський
переклад дуже
досконалий. Дякую, Володимире. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-19 04:38:13 |
| Що може бути кращим, аніж сповнений пахощів бузку травневий вечір ? Давно не читав таких пахучих акровіршів. Дякую, Світлано. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-19 04:30:13 |
| Зачарований, Наталю. Хочеться вірити, що завтра настане. Дякую. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-19 04:18:55 |
На форуме обсуждают
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.