Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 7 Автор: Светлана Осипова
Сейчас на сайте 1839 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЛУЧШЕ БЫТЬ ПОСЛЕДНИМ СРЕДИ ВОЛКОВ, ЧЕМ ПЕРВЫМ СРЕДИ ШАКАЛОВ.....

Автор: Вадим Барченко
Тема: Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-10-17 16:01:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

НАПИШИ ПРО ВІЙНУ

Напиши про війну! І колись, через прірву століть,
Хтось згадає її, прочитавши написані вірші...
Лихо з часом іде, та примара ще довго стоїть
Над могилами тих, хто з війни так ніколи й не вийшов...

Напиши про війну! Та про біль ще таких молодих,
Що кричали «Живіть!!!», закриваючи друзів від смерті…
Про людей, що пішли захищати свій край від чужих…
Про людей, що пішли… Залишившись рядком на конверті…

Напиши про сльозу, що блищала в холодних очах,
Після звістки про смерть ще одного  полеглого брата…
Напиши про таких, хто виносив живих на плечах,
Хто навчився за день не боятись за правду вмирати…

Напиши про бої, про їдкий, надокучливий дим,
Що вїдався в чоло, відміряючи прожиті миті…
Задля пам'яті тих, хто у вічність пішов молодим,
Хто помер за добро, ставши променем сонця в зеніті…

Хто за правду стояв, не благаючи смерть зачекать,
Хто не йшов ні на крок від кордону, що мусив тримати…
Хто хвилиною жив, намагаючись далі не знать,
Пам'ятав лиш одне: там, позаду – зажурена мати...

Напиши про війну, про десятки та сотні смертей,
Про бійців, що пішли, залишивши лиш розпач та тугу...
Про полеглих батьків, про поринувших в вирій дітей,
Що поклавши життя, не здалися, не зрадили друга…

Ти не слухай порад… Не для того ти пишеш вірші…
Як би там не було, а про це всі повинні почути…
Головне – це слова, що виходять з твоєї душі…
Напиши про війну… Це ніхто не повинен забути…

История cоздания стихотворения:

Колись давно написав чотири коротенькі рядки як рецьку на одну з робіт Олени Макарчук
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=48038&poem=207478
І пообіцяв їй колись, з часом, дописати решту....
Зараз таки дійшли руки виконати обіцяне...

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1241

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 32.
Всі Ваші вірші, Вадиме, не можуть не зворушити, не можуть залишити байдужим. І ця робота - не виключення. Вона не на одне покоління нащадків.. Це вічна пам'ять про тих, хто у різні роки був вірним своїй Батьківщині і захищав її до останнього подиху.
Низький уклін за пам'ять і за справжню Поезію!
Миру нам усім!
2018-05-08 22:33:15
Ларисо, вдячний Вам!
Цю пам'ять потрібно зберегти та донести до всіх мійбутніх поколінь.
Війна - це завжди страшно! І треба зробити все можливе, щоб у майбутньому їй не було місця. Ні при яких обставинах.
А люди, які до останнього подиху залишилися вірними Батьківщині - вони герої назавжди. Незалежно від того, в який час ці події мали місце.
Миру нам, Ларисо! І вічна пам'ять тим, хто поклав своє життя за для цього миру...
2018-05-10 10:10:38
2018-05-10 10:14:12
Я теж пишу про війну задля того, щоб ніхто не забув... А ви справжній поет. Мені подобається, як ви пишите.
2018-05-08 22:09:14
Про це ТРЕБА писати, Раю.
І ні в якому разі не можна забувати такі речі, як війна. Хоч бі задля того, щоб наступні покоління не допустили чогось подібного в майбутньому...
Дякую за теплі слова, але до "поета" мені ще дуже далеко...
Пишу в основному для себе... І в основному в "шухлядку стола"...
Але приємно. Дякую Вам!
2018-05-10 09:56:35
Не можна перелякано мовчати
Не можна заховатися у тінь
Коли іде війна, слова також солдати
За долю всіх прийдешніх поколінь

Миру нам та добра

2018-03-29 17:34:38
Вдячний, Руслане!
Гарні рядки. Сильні!
Миру нам та добра, цілком з Вами згодний.
2018-03-29 17:45:44
Низький уклін героям-захисникам України, вічна пам'ять загиблим героям! Я писала про війну у 2014, але потім щось сталось... наразі писати не в змозі про дійсність... взагалі. Тому з пошаною ставлюсь до тих авторів, хто пише про війну та героїв, про сьогодення України. З повагою до Вас та до Вашої творчості.
2017-08-11 15:18:09
Дякую Вам за небайдужість та розуміння, Кларисо.
Я сам не часто на цю тему пишу, але час від часу вона все-ж виливається в рядки...
Боляче та гірко, що гинуть наші хлопці...
І боляче про це писати....
Вибачте, що не зразу відповів на Вашу рецензію...
Не завжди виходить реагувати на відгук відразу.
Радий Вам завжди...
2017-08-19 09:46:10
Дякую вам, пане Вадиме, за розуміння та гостинність- запрошую і вас на свою сторінку
2017-08-20 12:15:40
Плачу... спасибо за эмоции, Вадим, за настоящую поэзию!
2017-07-06 14:51:20
Благодарен, Ника!
Всегда рад увидеться...
2017-07-06 15:03:25
Дякую, Вадиме. Сильні та потрібні слова, що проймають і надихають...

"Напиши про війну… Це ніхто не повинен забути…" - от би збірку з такою назвою видати!
2017-06-29 19:45:47
Дякую, Сонячна...
Насправді коли писав цей вірш, емоції переповнювали....
А от що до збірки з такою назвою - вона вже підписана до друку. В середині наступного місяця має бути тираж.
Єдине - назва трошки простіша: "Напиши про війну".
Вдячний Вам. І дуже радий бачити Вас у себе.
2017-06-30 09:24:13
Які гарні новини! Вітаю. Дуже рада.
Обов'язково Вас читатиму і рекомендуватиму. Але саме зараз, на жаль, такої можливості немає. Це тимчасово...
Успіхів Вам і натхнення!
2017-06-30 11:50:09
І Вам натхнення, Сонячна!
Всі тимчасові труднощі згодом зникнуть. Такі речі зазвичай тривають не довго.
А я завжди з радістю буду з Вами бачитись!!!
2017-06-30 11:59:23
2017-06-30 12:09:58
Дякую за підтримку, Вадиме.
2017-06-30 12:10:41
Ми пишемо , пишемо, а хлопці все гинуть. Сумно. Вірш гарний і потрібний тим, хто втратив близьких, як пам'ять про них.А от тим кого це обходить стороною здається окрім власної наживи ніщо не цікавить і нічого не потрібно, навіть звісток про загибель не хочуть чути, бо це вражає їх психіку і впливає на їхнє здоров'я.Є й такі.
2017-06-29 15:17:28
І їх таки це не цікавить. Я маю на увазі тих, хто на цій війні просто наживається.
Каламутна вода - велика рибка...
А пам"ятати потрібно! Кожного!
І вічна пам"ять тим, кого вже нема серед нас.....
Дякую Вам, Тетяно. Радий Вам у себе в гостях.
2017-06-29 15:26:08
...впечатляюще... :)))
С уважением,Удав.
2017-06-29 07:58:14
Признателен, Удав.
Рад, что пришлось...
2017-06-29 11:59:04
Так!
Винятково!
2017-06-29 05:52:12
Дуже дякую, Сашко.
2017-06-29 11:55:15
Вадиме! Прочитала твій вірш і Оленин! Як добре, що вона надихнула тебе написати цей твір. Ви обоє так доторкнулися теми війни, що серце заболіло від прочитання. Вірші на всі віки. Кланяюсь вам низенько. Дякую. Лідія.
2017-06-28 18:08:05
Якби ти знала, Лідо, як Я вдячний Оленці за натхнення і за те, що саме вона підштовхнула мене до "логічного завершення" рецьки на її роботу....
Якби не Оленка, залишився-б цей вірш одним єдним катреном на її сторінці....
Дуже вдячний тобі за розуміння і за таку оцінку!
Безмежно тобі радий....
2017-06-29 11:54:49
2017-06-29 14:57:54
Вадиме! Виправ в 4-тій строфі, 3-тьому рядку: "задля" пишеться як одне слово.
2017-06-29 15:09:28
Дякую, Лідо.
Зараз зроблю.
2017-06-29 15:22:25
Приймай роботу...
2017-06-29 15:27:17
Молодець, Вадимчику!
2017-06-29 15:45:23
2017-06-29 15:51:48
Не все встигається прочитати вчасно, Вадиме... Тільки зараз прочитала вірш Олени Макарчук. Зрозуміла, що і вона, і ти мали на увазі не другу світову війну, вірніше, не тільки другу світову війну. Але така вже сила та енергетика справжньої поезії, сила, що узагальнює події і об'єднує покоління. Вийшла правдива поезія в пам'ять про людей, які виконали свій обов'язок перед народом, Батьківщиною. Вони і є справжні герої. Вони не вмирають у людській пам'яті. "Це потрібно не мертвим, це потрібно живим..." ©
2017-06-28 17:55:33
Згоден з тим, Тетяно, що і справді не завжди встагається читати все.
Що до цієї роботи, то писалась вона з точки зору на сучасну війну, яка, на жаль, все ще триває... Але тема війни - вона в якійсь мірі універсальна. незалежно від дат та ідей, війна - це щонайперше смерть... Смерть дуже багатьох людей... Горе, яки приходить в родини, біди, які переживає вся країна.
Тому згоден з тим, що вірш вийшов справді узагальненим...
І пам"ятати ці жахи треба. Навіть ради того, щоб це ніколи не повторилось.
Радий нашій зустрічі, Таню.
2017-06-29 11:47:17
Приєднуюсь душею до кожної літери. А останній катрен - золотий!
2017-06-28 17:53:46
Вдячний, ЛИМ.
Останній катрен - це мабуть висновок....
Саме так особисто я це все бачу. Тому так і написав....
Радий візиту.
2017-06-29 11:48:39
2017-06-29 12:23:11
Дуже щирий вірш! Скоріше б Україна почала засинати та прокидатись під мирним небом...
Подальшого творчого успіху Вам!
2017-06-28 17:40:11
Я також дуже сподіваюсь на це, Ніно.
Занадто висока ціна вже заплачена.....
І скільки ще життів забере війна?.......
Миру нам.
Вдячний Вам, Ніно. Радий знайомству.
2017-06-28 17:42:48
Вадим, спасибо за ваши СТИХИ. За память...
2017-06-28 17:36:07
Признателен, Игорь....
2017-06-28 17:41:02
Добрый день,Вадим!Очень понравилось стихотворение!И хоть написано не сегодня - актуальность не падает произведений о войне. О ней писать нужно, причём нужно только хорошо писать, без фальши, ненужной лести по отношению к участникам, без излишнего пафоса...Для того, чтобы новые поколения никогда не забывали свою историю, в которой были и героизм, и предательство, и равнодушие...Я, как внук инвалида той войны выражаю уважение, и говорю:спасибо!
2017-06-28 17:02:29
Добрый день, Юра.
Любому человеку, так или иначе прочувствовавшему на себе все "прелести" войны, ее тема всегда будет актуальной. Война - это война. В первую очередь - это смерть тех, кому бы еще жить и жить....
Но так или иначе, но человечество всю свою историю воюет....
Такие мы.... Человеки...
Спасибо за отзыв и за визит. Рад видеть.
2017-06-28 17:19:30
Цілковито приєднуюсь до слів Юрія! Краще за нього не скажеш!Щира подяка, Вадиме, за такі вірші!
Із повагою!
2017-06-28 16:56:33
Дякую і Вам, Сергію!
Завжди радий з Вами побачитись.
2017-06-28 17:11:19
Достойно написаний вірш, Вадиме! І мені дуже приємно, що написаний він онуком за віком, відносно тих, саме про кого цей твір. Тобто пам`ять про героїв тієї Війни продовжує жити і надалі. А героями були всі, хто виконав свій громадянський і військовий обов`язок перед Батьківщиною,- саме Батьківщиною, а не Сталіним, чи Партією.
2017-06-28 16:28:38
Дякую, Юро.
Війна - це взагалі трагедія.... незалежно від того, хто з ким і за які ідеї воює...
Нічим не можливо виправдати ту кількість смертей, яку зазвичай приносить люба війна...
Миру нам та нашим дітям!
Радий Вам у себе, Юро.
2017-06-28 16:39:35
Войну невозможно забыть, пронзительная боль остаётся, время только слегка может притупить её, но не изле-
чить. Спасибо вам за прекрасные строки. Столько горя и боли приносит война. Даже в самом жутком кошмаре
невозможно было представить себе, что будем воевать...с Россией.
2017-04-07 08:32:16
Да, Леночка, невозможно... Но ее забывать и не надо. Это все надо помнить хотя бы ради того, что бы е допустить подобного в будущем...
А боль войны - она действительно неизлечима...
Страшно... Очень страшно, что се это происходит на самом деле.
Спасибо тебе. Рад видеть...
2017-04-07 09:38:02
Проникновенно написано, души ушедших живы, они наблюдают за нами с высоты, а мы безгра-
нично благодарны им за мирное небо.
2017-04-07 10:59:09
Низький уклін за чудовий твір... Для цього народжуються поети, які можуть силою слова надихати ... З повагою
2016-11-20 16:19:21
Вдячний Вам, Ігоре...
Приємно, що написане мною викликає саме такі емоції та враження.
Радий знайомству.
2016-11-20 18:52:36
Чудовий вірн! Пронизливий, гіркий, правдивий! До болю, до щему, до довгого відлуння у душі. З перших рядків захоплює у полон ....і уже не відпускає. Саме так і треба писати про війну. До мурашок.,. Інакше марно. Всю тугу, всю біду, весь розпач мільйонів людей Вам вдалося передати! Молодець, Вадиме! Щиро дякую за цей вірш!
2016-11-13 08:29:18
Я навіть уявити не можу, який біль пережили ті, хто назавжди втратив на цій війні своїх рідних, але я пам"ятаю власний біль, коли хоронили одного з моїх добрих та давніх друзів, що загинув... Це і справді гірко та боляче...
І ми це не повинні забути... За для нашого майбутнього.
Дуже Вам вдячний, Юлечко, за відгук.
2016-11-14 14:52:48
Низький уклін Вам, Вадиме за цей вірш!
2016-11-11 14:41:36
Мариночко, щиро Вам вдячний.
А нашим хлопцям - якнайшвидшого повернення додому....
Живими.... Обов"язково живими....
2016-11-11 14:56:42
Так. Буває що з віршованої рецки. потім, виходить такмй ось гарний вірш.
2016-10-27 13:03:01
Вдячний, Громе.
Рідко коли дописую рецензії до об"єму вірша, але цього разу це було необхідно.
І сам це розумів...
Радий візиту.
2016-10-27 13:15:14
Спасибо, Вадим, сильно и искренне. Согласна с каждым Вашим словом. Как жаль, что таких стихов очень мало. Дальнейших Вам творческих удач.
2016-10-18 20:31:07
Спасибо преогромное, Мария.
Польщен Вашими словами.
2016-10-20 09:34:31
Написав, Вадимо, просто чудово. Ось такi вiршi ш повинни народжуватися про цей важкий час для нашоi краiни. Вклоняюся тобi за цi рядки.
2016-10-18 15:59:50
Дякую, Юлечко!
Це наш спільний біль....
2016-10-18 16:17:31
Дуже гарна робота. Читаєш і серце крається. Як завжді заберу собі. З повагою,Алла.
2016-10-18 11:16:11
Так, Алло, боляче від цього всього.... Дуже боляче....
Дякую. Радий бачити.
2016-10-18 11:28:27
Вадиме, цей вірш просто зробив мій день! Щось так не до ладу все сьогодні ... Понеділок - день важкий - така специфіка роботи і "теплого, дружнього колективу". ДЯКУЮ тобі. Дуже дякую... Що не забуваєш. Значить, не даремно пишу, якщо мої вірші знаходять отакий відгук і таке продовження. Це якраз той випадок, коли екс кращий за оригінал. І в тебе не просто рецька - а анотація до моєї книги. ) Так що ти теж доклав руку до її появи. За що теж красно дякую! Пару технічних моментів завтра, ОК? І особисті моменти - особистим листом))
2016-10-18 00:07:20
І під вірш якраз такий... Загинув командир хлопців, яким я бронік посилала. Лише 21 рочок і - командир ... Був... Я взнала подробиці ледве не раніщ\ше за всю Україну. Світла пам"ять Максимці ...
2016-10-18 00:11:17
я їм і книжку пересилала свою. Разом з броніком, чаєм і пряничками. Може, читав навіть...
2016-10-18 00:16:51
Дякую, Оленко....
І за твої слова, і за натхнення!
Максиму - вічна пам"ять... Страшно та боляче, що йдуть такі юні хлопці... Справді страшно...
2016-10-18 10:06:22
тепер технічні зауваження: За для пам'яті тих, хто у вічність пішов молодим, - задля - разом пишеться.
Хто навчився за день не боятись за правду вмирати… - просто не зрозуміла фразу "за день". ЧОму саме за день?
2016-10-18 10:19:18
З соцмережі з запису про Максима: Гине цвіт нації! Вбиває не тільки ворожа зброя, а і наше мовчання та байдужість.Вічна пам*ять тобі, соколе! Пробач, що не вберегли!
Інший друг, що в Авдіївці був, в шпиталь потрапив. Дуже просить мою книгу і все щось не можу домовитися як переслати. Майже не з"являється в Інеті. Передам. Обов"язково. Я в тому числі через нього поспішала видатися. Бо і для нього писала. І один вірш прям про нього. Про Авдіївку
2016-10-18 10:35:24
Помилку зараз виправлю....
Відносно "за день"....
Я мав на увазі, що потрапивши в саме такі умови, умови війни, смерті, дивлячись, як у тебе на очах гинуть друзі - саме за такий короткий термін в голові змінюється все: відношення до самої смерті, притупляється страх, зникає багато чого, що в таких умовах стає просто не потрібним... Це навіть не мої слова, а слова одного з друзів, який загинув і з яким бачився за місяць до цього. Саме він сказав: "Знаєш, вранці того дня, коли вперше довелося стріляти в живу мішень, тряслися руки... А після п"яти-шести годин бою - все було пох.... (вибач, дослівно)" За день "мозги отключились".
Саме тому - за день...
2016-10-18 10:45:59
ясно. Щодо дня. Підлеглий Максима, друг мій, щось приблизно таке ж казав. "Пам"ятаю лише першого"
2016-10-18 10:50:21
Так і є... Це слова майже всіх, з ким спілкувався на цю тему і хто зараз на війні.
2016-10-18 11:10:53
Ти вже написав так, що аж душу проймає наскрізь!
Вадиме, як тобі вдасться вплести зміст в рифму так,
що плавно лягає, як круживо? Я забираю собі в скарбничку,
щоб мати можливість ще насолоджуватись.
Не буду повторювати тобі як ставлюсь до твоєї
поезії - ти знаєш.



,
2016-10-17 17:27:36
Дякую, Любо. Знаю...
А секретів написання скоріше за все немає. Просто серед моїх друзів та знайомих є такі, хто не повернувся.... З чиїми матерями та вдовами я час від часу спілкуюсь... Цого для мене досить.. Цей біль - також і мій особистий. Можливо тому і вийшло написати саме так.
Радий бачити у себе.
2016-10-18 10:03:26
Закарбували у пам'яті (в історії) події початку цього століття. Гарна робота!
2016-10-17 17:12:29
Дякую, Невтримний!
Та я вдячний за натхнення саме Оленці, без вірша якої не було б і цієї роботи.
Радий Вам у себе в гостях.
2016-10-18 09:37:52
а шо я, я ні шо Я ж аж у травні той вірш писала - он аж коли відгукнулося
2016-10-18 10:52:36
Оленко, щоб дописати його, треба було злягти в лікарню... Там часу вільного було - ................ Інакше часу так і не викроїв.
2016-10-18 11:12:21
здоров"я тобі, друже, більше не потрапляй в лікарню, але як я тебе розумію... Щодо зайнятості...
2016-10-18 11:16:16
Дякую. Вже все нормально, вийшов вчора на роботу.
2016-10-18 11:27:07
Так Вадим. Ніхто не забутий, ніщо не забуте, як не приховуй а правда лунає крізь час, та мабуть не час а лунає вічно. Ваш вірш повинен бути написан точно на віки, як пиднесення важливості, переважності чеснот, завдяки яким ми переможемо. Але перемога перша повина відбутися у кожного в серці над неправдою, жорстокістю та нехтуванням правами інших на існування. Голос загиблих за правду, за життя не зник, ні, він звучить можливо нам не чутний, але звучить до Бога, а вірніш перед Богом. На все є свій час, і ні яка істота не уникне від відповідальності за скоєнне.
Якщо писати, то з великою відповідальністю, а якщо долучатися до справи то з метою перемоги правди, але не нашої -а Божої.
2016-10-17 17:05:44
Все саме так, Крабе. Згоден з кожним написаним Вами словом...
На жаль, але ще далеко не всі розуміють, що все, що зараз відбувається у нас на сході, повинно пройти через серця кожного, хто вважає себе українцем. Без розуміння та участі кожного наше спільне майбутнє - це просто слово... Дуже багато життів вже покладено, і боюсь, що це ще далеко не кінець...
І саме тому ми всі просто зобов"язані пам"ятати тих, кого вже нема, хто заплатив за наш спокій найвищу ціну... І ця пам"ять і справді повинна бути вічною.
Дякую, Крабе!
Миру нам та найшвидшого повернення додому нашим хлопцям! І обов"язково живими.
2016-10-18 09:35:21
Розділяю Вашу думку, Вадиме.
Нехай Господь в цьому нам допоможе!
2016-10-18 10:47:44
Саме так, Крабе.
2016-10-18 11:12:57
Вклоняюся Вам, Вадиме, за такі вірші!
2016-10-17 16:54:25
Дякую, Олено!
Вічна пам"ять всім тим, хто не повернувся додому....
2016-10-17 17:01:32
Неперевершена пам'ять для наших нащадків залишиться в Ваших віршах, Вадиме! Це наш загальний біль, який нічим не злічити, не витерти, не забути! Вічна пам'ять всім павшим синам України, вони поплатилися життям за наше світле майбутнє!
2016-10-17 16:45:14
Вдячний, Валю!
Це і справді не повинно забутись з роками.
Занадто страшну ціну ми платимо за нашу волю та майбутнє наших дітей.
Занадто страшну........
Миру нам!
2016-10-17 16:51:11
Так Вадиме, якщо є хвилинка, прочитайте мій віш "чого вартує життя", вчора написаний, тема однакова.
2016-10-17 16:55:27
З радістю забіжу в гості.
2016-10-17 16:59:15
Суперово написано, друже!!!
2016-10-17 16:27:21
Щиро вдячний, Валеро!
Миру нам всім! Якнайскоріше!
2016-10-17 16:32:21
2016-10-17 16:40:23

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Міняти треба гімн, але не тільки слова! Хто б що не казав - але сучасний гімн України - не більше, ніж вдала стилізація "Мазурки Домбровського", гімну Польщі. І якщо добре вслухатися, то навіть декілька музичних речень є запозичених звідти, я просто не кажу про перший рядок тексту „Jeszcze Polska nie zginęła“!
Як там Кобзар казав:"Свого не цурайтесь!"?
Рецензия от: Алексей Гонтарь
2019-09-22 00:30:04
Ув. Владимир, я абсолютно солидарен с Вашим видением и пониманием
этой темы. И по гимну и особенно по флагу. Вы правы в том, что символизм, как смысловая и энергоинформационная конструкция основательно влияет на наше настоящее и будущее. Поэтому нам необходимо провести правильную коррекцию. С Ув. Олесь
Рецензия от: Олесь Жученко
2019-09-22 00:16:41
Большое спасибо: глубоко и, к сожалению, справедливо. Дальнейших Вам творческих удач.
Рецензия от: Чухнина Мария
2019-09-22 00:16:25
На форуме обсуждают
Гліб Бабіч
«Камінь на горі». #Байки_для_своїх

Коли ти воював, тобі теж дмухали в вуха і висіли на руках.
Мовляв, навіщо? Свої були з тобою і роби(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-21 22:02:13
Аліна Косовська
10 год
Мені сьогодні 21.
Я не святкую, ні.
Я на війні з 16 років.
П'ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгриз(...)
Рецензия от: Юрко
2019-09-21 18:31:44
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.