Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 6 Автор: Лилия Фокс
Сейчас на сайте 2532 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ЛУЧШЕ БЫТЬ ПОСЛЕДНИМ СРЕДИ ВОЛКОВ, ЧЕМ ПЕРВЫМ СРЕДИ ШАКАЛОВ.....

Автор: Вадим Барченко
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-07 14:01:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ВОСТАННЄ

Чи звикну я колись до самоти ?
До того, що усе тепер – минуле…
Тепер не “ми”… Тепер є я і ти….
Могло все бути, тільки не почули
Своїх-же слів, повторених не раз:
“Кохаю і кохатиму довіку…”
Але чому холодний лід образ
Розтанув на губах прощальним криком?….

Чи звикнеш ти колись, що ми чужі?
Що сонце сходить більше не над нами…
Що вкотре, у останньої межі,
Минуле залишається рядками…
Та може бути, в іншому житті
Зустрінемось… Можливо, що востаннє…
Ми тут були! Тепер -  у забутті,
Як попіл нещасливого кохання…

Чи звикнем ми колись, що нас нема?
Було хоч щось, чому могли радіти?...
Живе лиш той, хто крила підніма,
Востаннє намагаючись злетіти…
Востаннє намагаючись ввійти
В твій дім, прошепотівши “ще кохаю…”
Але не знаю я, забула й ти
Дорогу до покинутого раю…..

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 822

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 43.
Дуже чуттєві і болючі рядки. Дякую!
2019-03-19 22:13:12
На жаль в нашому житті є не тільки радість. Болю теж вистачає...
Але знаю, що одного дня все буде добре!
Вдячний Вам за відгук, Іванно.
2019-03-20 10:12:20
Вадим, стих пронзительный, чувства просто зашкаливают, очень искренно и с глубокой болью! Не каждый умеет так любить, жаль она это не оценила! Всех Вам благ!
2019-03-18 14:14:27
Спасибо, Лариса!
Иногда важнее не то, что кто-то сможет это оценить, а то, что однажды смог "прожить" все эти чувства, смог почувствовать, что значит "любить".
Но всё делается к лучшему. Если всё именно так - значит так должно было быть.
Любви Вам и всего самого доброго!
Рад Вам.
2019-03-18 14:55:31
Вадиме, дякую Вам за вірш. Чому кохання минає? Чому час - не лікар? Чому потрібно збирати серце по шматочках замість того, щоб дорожити любов"ю?. У Вашого ЛГ велика рана душевна. Співзвучно.
2019-03-18 13:24:37
І Вам дякую, Нато.
Інколи кохання і не закінчується... І так буває, що воно приносить тільки світлі та добрі почуття. Але... Інколи все упирається в це "але".
А серце - воно витримає. Хоч часу на це потрібно і багато, але все рано чи пізно, але відболить.....
Радий Вам. Нехай у Вас все буде добре.
2019-03-18 14:52:50
Прекрасно сказано! Глибокий вірш....
2018-04-19 11:26:32
Дякую Вам, Шоне! Дуже дякую!
Гарного дня та натхнення!
2018-04-19 11:33:28
!!
2018-02-26 14:20:20
))
2018-02-26 14:29:08
Зашёл отдельно, чтобы засвидетельствовать своё почтение.
С наступающим годом, Вадим!
2017-12-28 11:46:51
Борис, я ПРОШУ ПРОЩЕНИЯ, что только сейчас увидел рецензию....
Преогромное спасибо! Взаимно!!!!!
2018-02-26 14:28:34
С Новым годом!
2018-02-26 14:30:10
С Новым......
2018-02-26 14:30:59
Вадиме, які прекрасні Ваші вірші!!! ❤❤❤
Українською мовою написали, як заспівали, хоч журливо, зате так чуттєво, проникливо!!!💖
Шкода, що пам'ять так довго тримає те, що хотілось уже відпустити...
Всьому свій час. Щастя Вам безмежного!!🌈
Щиро дякую за прекрасну поезію!❤
2017-11-06 19:28:48
Саме так, пам'ять інколи не хоче відпускати те, що хотілося-б забути....
Але в більшості випадків час лікує....
Дякую Вам, Ангелія... Радий з Вами побачитись...
2017-11-07 09:37:27
Я із задоволенням буваю у Вас і часто "так тихенько, щоб ніхто не бачив" ;-))
Дякую за Ваші вірші українською мовою!!)) , вони якісь особливі!!)
Нових творів Вам, гарного настрою, теплої осені!!)✏🌈💖🍁
З повагою та щирістю, Ангеліна))
2017-11-08 17:32:55
Я Вам безмежно вдячний за таку високу оцінку, Ангеліє...
І крім цього - за те, що заходите та читаєте, хай навіть "так тихенько..."
Головне - "чути" написане, відчувати, що сховано поміж рядками...
Ви - чуєте... Впевнений у цьому...
Завжди радий Вам у себе!
Натхнення та всього самого доброго Вам...
2017-11-08 17:44:27
Дуже дякую Вам!!)
2017-11-08 17:48:37
О любви несчастной
пишутся слова
Сердце плачет горько
струйками дождя

Не вернуть былого
счастья никогда
Только лишь во снах
вместе Ты-Она
...
Любви Вам и Улыбок
2017-10-03 16:47:37
Спасибо, Наташа...
Прекрасные строки... И вместе с тем жизненные...
Взаимно: хорошего настроения и Любви!
Рад Вам у себя.
2017-10-03 16:52:58
Взаимно и милости прошу!
2017-10-03 17:16:46
Обязательно, Наташа.
2017-10-03 17:24:04
Пронзительно и очень больно, Вадим! Написано сердцем....любящим сердцем....Я за то, чтобы всё-таки, дать себе шанс....Хотя бы просто поговорить и простить друг-друга. Спасибо!
2017-09-04 15:51:27
Привет, Юля...
По сути - это все уже в прошлом... Так, отголоски временами....
Так что в шансах и разговорах смысла особого и нет....
Каждый ушел своей тропой.... А чувства - это тоже когда нибудь пройдет...
Просто надо время...
Все хорошо. Жизнь продолжается....
Юленька, спасибо за отзыв и понимание. Рад увидеться с тобой.
2017-09-04 17:46:25
И я очень рада, что снова здесь появился....Слушала выпуск "Полевой почты" по поводу сборника " Напиши про вiйну". Очень было приятно....Не пропадай, Вадим!
2017-09-04 17:48:34
Я не пропадаю. Пишу много, но выкладывать тяжелое не хочу.
Потому и редко мелькаю в эфире...
"Полевую" еще не слушал, завтра постараюсь наверстать...
мне кинули запись
2017-09-04 17:52:07
Послушай обязательно!
2017-09-04 17:52:32
Это без вариантов. Просто сегодня оооочень занят...
2017-09-04 18:03:26
Гарно, Вадиме! Радію, коли читаю яскраві вірші, котрі народжуються завдяки суму та болю.
Можливо це здається не правильним, але...хіба щаслива людина напише такі рядки?
Гарна мова, дуже чуттєва. Дякую за задоволення.
2017-09-04 15:47:10
Дуже вдячний, Ле...
Згоден, що коли все добре, Муза частіше всього бере відпустку....
Приємно, що емоції саме такі... Завжди тобі радий, Лефарочко...
2017-09-04 17:43:31
Пронзительная душевная боль, но какая же подача! Аплодирую стоя. Эмоции зашкаливают. Грустно, что так сложилось, разошлись дороги. Но мощь, сила пережитых чувств нашла свой выход в таком прекрасном произведении. Осенний дождь омоет раны, призрачного счастья не вернуть, пусть оно уносится в серой осенней дымке, а на смену отболевшему нахлынет новая волна свежих чувств, ярких красок и придёт настоящая взаимная любовь, которая будет длиться бесконечно долго. Удачи, дорогой.
2017-09-04 15:39:23
Леночка, привет....
Ну... Пути господни, так сказать.... Как случилось - так теперь уже и есть....
Все устаканилось, просто время от времени накатывает, как волна....
Вот и пишутся "старые песни"....
Рад тебя видеть... Искренне и с любовью, Леночка...
2017-09-04 17:40:08
ВзаимноБросаю котов на мужа и еду в Прохоровку завтра, нет сил моральных, всё так
задолбало, сплошные нервотрёпки, ни йоты радости, как уж на сковородке, надоело быть жилеткой, в которую плачутся и разряжают негатив по полнойПохожу по лесу, выйду на воду, отдохну от цивилизации
2017-09-04 17:46:30
Ой.... ЗАВИДУЮ просто, Лена (исключительно белой завистью и только в хорошем смысле).... Привет там от меня Прохоровке.
Я ее часто вспоминаю. Одно из лучших мест для отдыха.....
2017-09-04 17:47:59
ПередамТам будет и- нет, напишу, доложу обстановку
2017-09-04 17:51:51
Я на связи...
2017-09-04 17:52:43
ОК
2017-09-04 17:54:10
Рада за тебя, что, наконец, шикарный дом, любящие коты, с ними так душевно, по себе знаю. А уже весна, расцветает всё, и пусть твои надежды дадут плоды и урожай будет не бывало отменный. Обнимаю.
2019-03-18 13:46:29
Леночка, спасибо тебе огроменное!!!
Знаю - так всё и будет! Мы сами скульпторы своей судьбы!
Тепла тебе и Любви! Обнимаю.
2019-03-18 14:56:59
Взаимно, Вадюша. Прорвёмся
2019-03-18 16:02:04
Если и быть пленённой - то вот такой лирикой!
2017-09-04 15:29:07
Спасибо, Наташа.
Если уж и попадать в плен - то только настоящему чувству....
Такому, что бы на всегда! До последнего вздоха....
Рад видеть у себя...
2017-09-04 17:37:15
Поезія викликає щире захоплення. Гідно класиків. Чудово. Нехай щастить!
2017-08-30 13:23:07
Щиро вдячний, Тетяно, за такі теплі слова...
Щастя та миру всім нам....
2017-08-30 13:36:03
Вадиме! Дуже сподобався вірш. Написано кров'ю серця. Лідія.
2017-08-29 22:31:18
Так, Лідо, зовсім трошки власних спогадів...
Приємно, що сподобалось.
Дуже вдячний за відгук та емоції....
Завжди радий побачитись...
2017-08-30 09:45:48
Вадиме! Тільки те, що ми пережили самі, виливається в поезію.
2017-08-30 10:44:14
Саме це я і мав на увазі, Лідо...
Але інколи так хочеться чогось свіжого, нового... Того, що не відноситься до минулого... Всьому свій час, мабуть.....
Впевнений - все буде добре....
2017-08-30 10:58:47
Бажаю тобі свіжого, нового, а головне - щасливого. Ліда.
2017-08-30 11:18:26
Навзаєм, Лідусю!
2017-08-30 11:26:29
Чудовий вірш!
2017-08-29 22:22:15
Вдячний, ЛИМ...
Приємно...
2017-08-30 09:40:36
Прекрасно. Что-то нас с Вами на одну и ту же тему потянуло, можно сказать одновременно)))
2017-08-29 13:17:52
Спасибо, Гром.
Совпадают иногда жизненные перипетии...
Либо Музы сливают друг другу идеи....
Рад видеть!
2017-08-29 13:33:26
С удовольствием прочёл! По "настоящему" написано. Ярко и искренне...
2017-08-23 14:05:01
Безмерно благодарен, Сережа....
Пережитое... Размышления вдогонку...
Рад видеть и жму руку!!!!
2017-08-23 14:13:43
Уф, боляче до сліз! Дякую.
2017-08-17 09:59:09
І я Вам дякую, Лесю....
Все проходить... А пам"ять залишається ще надовго.....
2017-08-17 10:11:45
Так, пам`ять майже вічна. Нерідко, на жаль...
2017-08-17 10:19:27
Прекрасное,лирическое стихотворение. Мне очень понравилось.

Любовь,хоть и "болезнь", но ею болеть приятно.))

Вдохновения вам.
2017-08-15 15:42:29
Спасибо, Антон.
Ею действительно "болеть" приятно, если она - не в прошлом....
Вам тоже всех благ! И любви! Настоящей!!!!
2017-08-15 15:47:29
Спасибо за пожелание.

Заходите в гости.
2017-08-15 15:48:22
Обязательно!
2017-08-15 15:49:41
ДОСИТЬ !!!

(хіба я не правий ?))
2017-08-14 12:20:41
Можливо.
Круче, Ви колись кохали?
2017-08-14 12:21:25
я і зараз кохаю...
Вадиме, це - хвороба у Вас... вона лікується....мабуть
2017-08-14 12:23:37
Так. Це хвороба....
І не дай Вам Господи нею захворіти...
Впевнений, що Ви вірно зрозумієте написане мною зараз.....
2017-08-14 12:29:13
так...
2017-08-14 12:29:52
Дуже-дуже чудово, Вадиме! Глибоко, чуттєво, щиро. Браво!
З повагою та найкращими побажаннями!
2017-08-14 11:56:45
Дякую Вам, Віто....
Найкращі побажання навзаєм!!!!!
Радий Вам у себе в гостях...
2017-08-14 12:18:17
2017-08-14 12:41:17
Все так и было, только запах роз
остался, и без слов напоминает,
что, выходя порой из мира грез,
на дне души твой аромат витает...

Дякую за щиру, відверту поезію))
2017-08-11 11:06:46
І я Вам вдячний, Андрію.
Гарні рядки....
Приємно познайомитись.
2017-08-11 12:10:31
2017-08-11 12:30:10
Вистраждані болючі рядки, Вадиме. Чудова у Вас поезія, хоч і сумна. Настане час, і ми почуємо від Вас рядки оспівані коханням, а не прощальні. Я Вам цього щиро бажаю!
2017-08-11 09:28:10
Вдячний, Валю....
Сум, як і радість - дві невід"ємні частини життя...
Зараз у мене не самі кращі часи. Але сподіваюсь, що якось одного дня буде саме так, як Ви написали... Будуть рядки, оспівані коханням...
Дуже радий побачитись з Вами.
2017-08-11 09:35:40
Бажаю Вам терпіння, нехай Господь укріпляє Вас!
2017-08-11 22:01:31
Вадим! Очень понравилось стихотворение! Жаль, что грустно всё...Хотя в любви так бывает чаще всего...Всего доброго!
2017-08-10 15:24:25
Да, Юра, немножко невесело....
Но жизнь идет - а значит всё будет хорошо....
Рад видеть и взаимно: всех благ и вдохновения!
2017-08-10 17:14:28
Я тебе ответ на рец. написал. Хочу пожелать: почаще пиши!
2017-08-10 17:36:40
Пишу вроде... Просто слишком коматозное никуда не выкладываю, а сразу хороню в первой с низу шухляде стола...
Она самая глубокая и вместительная.....
Будем жить! А значит и писАть.....
2017-08-10 18:01:35
Я тебе искренно желаю всего хорошего, вдохновения, и удачи во всём, дружище!
2017-08-10 18:13:44
Спасибо, Юра. Искренне!!!
2017-08-11 09:16:21
Сумно, зворушливо...
2017-08-10 09:28:02
Дуже вдячний, Яночко....
Радий бачити...
2017-08-10 09:38:19
Чудова поезія! Браво!
2017-08-08 23:07:12
Дуже вдячний, Оксано!
Завжди радий побачитись з Вами....
2017-08-09 09:23:52
До самоти звикати не потрібно,
Бо прийде Та, що принесе Любов,
до джерела весни подібну…
І зрозумієш: втратив чи знайшов.
2017-08-08 13:31:00
Колись злечу, не дивлячись на біди,
Підставлю вітру зашкарублі крила...
Якщо Любов колись Весною прийде,
Тоді забуду все, що так боліло...

Дякую, Сонячна, за такі чудові та зворушливі рядки...
Життя продовжується... Самі найбільші труднощі - всерівно тимчасові...
Радий побачитись.
2017-08-08 14:18:51
Обов'язково!
Ваш вірш чудовий, Вадиме, як і Ваша душа...

Взаємно.
2017-08-08 14:36:23
2017-08-08 15:52:22
Дуже щемна, вразлива робота! Мій уклін!
2017-08-08 10:07:33
Дуже вдячний, Ларисо!
Приємно...
2017-08-08 10:18:10
2017-08-08 10:20:14
Чудовий вірш, Вадиме! Яскравий, чуттєвий, пронизливий! З присмаком гіркоти... Скільки тут глибокої туги та невгамовної печалі... Написане чіпляє...
2017-08-08 07:41:44
Все, що стає минулим, назавжди залишає слід в пам"яті...
Такі ми, люди... Якщо почуття справжні, то вони ще дуже-дуже довго ятрять душу, нагадуючи про себе... Нічого з цим не зробиш. Час... Він лічить... Принаймі так стверджують мудрі....
Юлечко, дуже Вам вдячний за візит та відгук.
Завжди вам радий.
2017-08-08 09:25:29
2017-08-08 13:15:46
Поезія справжня. Однозначно!
2017-08-08 01:06:53
Наталочко, дякую!!!
Дуже тобі радий у себе...
2017-08-08 09:22:33
Вночі завітала)
Вірш держав до останнього акорду..Перечитувала...Пиши. Чекаємо твоїх віршів.

2017-08-08 09:30:11
Намагаюся писати, Наталочко....
Але частіше настрій зовсім не той....
Намагаюся знову ввійти "в колію"...
2017-08-08 09:42:57
Головне - не вийти з колії))..навіть якщо не писати, а тільки набирати наснаги..Бажаю удачі!
2017-08-08 22:15:48
Дякую, Наталочко...
Набираюсь потроху. Повертаюсь у звичне для себе русло....
Навзаєм - всього найкращого!
2017-08-09 09:22:39
Жизнь говорит, что возвращаться не стоит,но разве человек ей верит?
Очень здорово, Вадим.
2017-08-08 00:42:55
Я даже и не пытаюсь возвращаться, Ника.
Это прошлое... Я это уже отпустил....
Так, иногда отголоски прожитого....
Рад видеть и спасибо за оценку.
2017-08-08 09:21:40
В копилку. Однозначно!
2017-08-07 19:11:56
Игорь, очень благодарен за столь высокую оценку....
2017-08-08 09:17:04
Мой поклон.
2017-08-08 10:39:32
Дякую, дуже сподобалося.
2017-08-07 19:11:51
Приємно, Жанно.
Дуже Вам вдячний за відгук.
2017-08-08 09:15:28
Дуже цікава, достойна робота!Надхнення та успіхів!
2017-08-07 19:08:45
Вдячний, Сергію.
Вам також злагоди та всього самого доброго в житті..
2017-08-08 09:14:21
Я понимаю тебя, Вадим. Пишешь бесподобно.
2017-08-07 18:06:07
Спасибо, Любушка.
Само пишется на подобные темы....
2017-08-08 09:13:33
Крик душі. Але не можна жити минулим - загубимо майбутнє. Минулого не повернеш.
Прочитайте мій вірш на цю ж тему:"Эх! Память!.."
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=49437&poem=217834
2017-08-07 15:49:52
Цілком згоден з Вами...
Я вже досить давно не живу минулим....
Але і час майбутнього ще не прийшов...
Будемо жити!
А в гості до Вас обов"язково завітаю.
Вдячний за відгук.
2017-08-07 15:59:28
Ушедших, как умЕрших - отпусти,
Ведь дважды ты в одну не ступишь реку...
Туманна даль, незрим конец пути,
Но остановка - смерть для человека!
2017-08-07 14:53:11
Уже отпустил... Всё прошло, всё - былое...
О чем-то взгрустнулось, а что-то забылось...
Но прошлое - словно фантомные боли:
Тоскует душа по тому, что не сбылось....

Танечка, прекрасные строки! Огромная просьба: допиши то, что уже начала писать, до готовой работы... Эти четыре строки заслуживают стать полноценным стихом... Я вполне серьезно! Лично проконтролирую!
Благодарен тебе за написанное.. И рад видеть!
2017-08-07 15:57:38
Хорошо, я попробую... Когда посетит вдохновение!
2017-08-07 16:03:08
И - спасибо за похвалу!
2017-08-07 16:04:07
Танюша, я держу это на контроле...
Нельзя такому началу затеряться среди рецек......
ПыСы: (могу откомандировать Музу... Или сдать в аренду... )
2017-08-07 16:07:43
Ныне Музы, между прочим,
Дорогие стали очень!
Я уж, с горем пополам,
Обойдусь без этих дам...
2017-08-07 16:39:57
2017-08-07 16:41:49
Гарний!Сподобався!Натхнення Вам!))
2017-08-07 14:51:15
Навзаєм, Олю!
Вдячний Вам за відгук!
2017-08-07 15:43:04
Спасибі.
Дуже бентежні рядки.

Востаннє підіймає крила
лише душа
уже над мертвим тілом.

Почуттів уже мабуть не воскреситиґ. але життя на цьому не спинилось.
Вадиме, що твій вірш наробив, така буря здійнялась на серці і в душі, сльзи нрадом. Вражена.
Не відболіло те почуття тобі і мабуть уже ніколи не відболить, тому і виливається на папері такими разючими рядками.
2017-08-07 14:48:03
Саме так, Ніночко, почуттів не воскресити...
І життя справді продовжується....
Але інколи минуле повертається саме такими рядками, як цей вірш...
Безслідно в житті мало що проходить.... Так ми влаштовані...
А все те, що залишилось в серці, колись згодом так само стане минулим...
Просто для цього потрібен час... Зовсім трохи часу....
Дуже вдячний за розуміння і безмежно радий побачитись.
2017-08-07 15:41:53
Перечитала сьогодні ще раз оцей вірш і вирішила подарувати тобі свій вірш. Ось ці рядки:

Гроза стугонлива ревниво котилася небом,
За хмару сховавши ясну вечорову зорю.
Душа навперейми крізь дим поривалась до тебе,
А Всесвіт дивився, в якому вогні я горю.

Не маю спокою – зав’язла у серці тривога:
Чому живемо ми на різних орбітах планет,
Чому білим снігом життєва укрита дорога,
Чого обпікає долоні з лілеї букет?

Тому, що гроза і тому, що скінчилось кохання,
Що блискавки-стріли спалили розмову до тла…
А Всесвіт безмежний запалює знову світання,
Життя нам дарує любові вчорашня зола.

Мабуть тому ми і живемо, що піщинки у цьому Всесвіті, а він нас не відпускає просто так. Дякую тобі за крилаті поезії.
2017-09-29 21:20:59
Ніночко, безмежно вдячний за такий співзвучний подарунок...
Вірш просто чудовий!!! І з вчорашнього попелу і справді проросте щось нове та прекрасне....
2017-10-02 10:23:06
Душа не хочет одинокой быть,
зачем ушла, оставив ссоры пыль.
Страдаю я, тебя хочу любить,
вернись, прошу, необескрыль...
2017-08-07 14:35:05
Знайти любов - чи вистачить життя?
Душа болить, коли вона безсила...
Знайти себе, не загубивши крила,
Коли назад немає вороття...

Дякую дуже, Василино, за чудові рядки...
Співзвучно... І я цьому дуже радий.
2017-08-07 15:31:30
Я,Вадим, не удержалась и продолжила, и выложила стих, написав, что Вы были вдохновителем.
2017-08-07 15:43:52
Это же чудесно, что у Вас появилась новая работа...
Значит и мой написан не напрасно, если стал источником вдохновения....
Зайду к Вам на чашечку чая....
2017-08-07 15:49:03
Жду!!!
2017-08-07 15:56:34
Роз’ятрили душу, засмутили очі…
То чому ж так сумно, чого ж доля хоче?
Тяжко без кохання, все життя насмарку,
Навіть сподівання гинуть з того ранку…
=
Дуже гарний вірш… сумний тільки, рве на шматочки серце…
Але – хай все буде добре! Автору – велика подяка і мое шанування…

2017-08-07 14:25:58
2017-08-07 14:26:46
І сум, і радість- це також частинки життя...
Не буває одного без іншого... Так було завжди...
Чудовий екс, Іє... Справді дуже співзвучний з написаним мною...
Вдячний за розуміння.
Дуже радий нашій зустрічі.
2017-08-07 15:12:29
Ваш вірш - пречудовий, бо життя в ньому - триває і є надія...
Я також завжди Вам радію, Вадим. Хай Вам - щастить в усьому!
2017-08-07 15:16:16
Навзаєм, Іє!
Впевнений - почати жити ніколи не пізно.....
Натхнення Вам та справжнього кохання!
2017-08-07 15:33:00
2017-08-07 15:34:21

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
1. Я надіну червоне намисто
Не подобається спосіб вживання слів
1) "надіну" ( без аргументації – подобається "надягну" );
2) "сповнена... від уваги" – "чим" чи "від"? Можна бути сповненою власною увагою, чи відчуттям чужої уваги, але тут потрібні дещо інші слова.
Перші 4 рядки містять 2 окремі речення. Та й наступні 4 можна було б також на 2 розбити та (можливо) у передостанній рядок ко́му додати...
Рими не вражають.

2. Зречення
Не виходить читати як вірш, бо ритмічність у першому рядку не така, як у двох наступних (хоча цю схему старанно витримано). До того ж, перші рядки з тріад не заримовано – так, деяка співзвучність...
"Зріклась" – помилка ( слід "зреклась", бо "зрікатися", але "зректися" ).
"По всьому світу" – так кажуть про світло, а про всесвіт – "світі".
Після "а ти пливла" кома.

3. Світлотінь
Від рим, ритмічності й за змістом враження добре. Хіба що слово "уві" за словником має наголос на другому складі, та не подобається рима "ві́ру/скульпту ́ру" (вибачте – за змістом попросилося заримуватись "як макітру" ;) ).

Загальне враження від поданих віршів негативне. Одначе я знайомий з іншими творами Лілії...
Основа.
Рецензия от: Том де Кэт
2019-09-16 02:29:09
Так і є...
Рецензия от: Владимир Полежаев
2019-09-16 01:36:51
Прелесть, спасибо

Рыжая кошка, с пушистым хвостом,
Осень творила на пару с котом.

Всех благ
Рецензия от: Тимошенко Олександр
2019-09-15 23:46:39
На форуме обсуждают
Один з найкрасивіших парків Закарпаття — Австрійський парк Шенборна на Закарпатті був відкритий в 2013-ому році. Неймовірний парк, розташований на 12 (...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-15 21:53:28
Осінь саме та пора, коли хочеться насолодитися яскравими барвами, сонцем, що легко зігріває і природою, яка вабить золотим мотивами. В багатьох містах(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-15 21:51:00
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.