КРАЩЕ БУТИ ОСТАННІМ СЕРЕД ВОВКІВ, НІЖ ПЕРШИМ СЕРЕД ШАКАЛІВ.....
Автор: Вадим Барченко Тема:Свободная тема Опубликовано: 2018-04-05 10:44:55 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я ПОРЯД...
Я поряд… Ти просто не можеш мій дотик відчути, Ти десь… Тільки я з пустотою один-на-один… Все краще в житті відбулося, та маю забути Про те, що несправжнє, як сяйво холодних вітрин…
Я поряд… Стою за плечем, та не можу нічого……. Торкнутись до тебе…. Віддав-би за це півжиття... Цей світ став чужим… Тільки в ньому далека дорога: Дорога в краї, із яких не бува вороття…
Я поряд, як привид: нездатний ні жити, ні вмерти, Приречений кимось до скону самотньо прожить. Хоч ти і змогла відвернутись… Забути і стерти Із пам'яті зайве...Та годі, колись відболить….
Я поряд… Як сніг, що не тане в твоєму волоссі, Та серця, що любить, тебе не тривожить биття... Надія пішла, але я пам'ятаю і досі Все те, що померло…. Назавжди пішло в небуття.
Для чого живу та на що сподіваюся вперто? Я сам розумію - ріка в інший бік не тече… Я поряд… Та тільки душа по живому роздерта На безліч шматочків… І кожний -нестерпно пече...
История cоздания стихотворения:
Настрій.... Спогади.... Майже весна....
8
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1351
Кода дышать невмоготу
И хочется упасть на землю...
Стихи ловите на лету
И музу, что ещё не дремлет! Спасибо, Вадим, за прекрасную работу! Удачи и здоровья Вам!
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
Мені здається, будь-яка жінка була б щасливою почути оце: я поряд.
Сильна чоловіча поезія. Відверто і по-справжньому.
Хай у Вас все буде добре, Вадиме. Завжди.
Взагалі тема досить важка... Можливо Ви праві в тому, що будь-яка жінка була-б рада таке чути.... Але є досить багато "але"... Мабуть все-таки не всім це потрібно.. Інакше "така" поезія просто не існувала-б....
Дякую за відгук та дуже радий побачити Вас у себе в гостях.
"Але" є завжди. І одне з головних, мабуть, полягає у тому, що часом оце "Я поряд" каже не той, від кого справді хочеш це почути...Отоді й з'являється маса інших "але".
Але тема справді досить складна.
Теж була рада побачитися, Вадиме.
Згоден... І чим довше живеш, тим більше виникає отих "але"....
І часто буває, коли "з часом" поряд немвє взагалі нікого... І що саме дивне - до цього просто звикаєш і приходить розуміння, що мабіть так і повинно бути... І що в якійсь мірі це найкращий варіант для всіх... А те, що поряд немає нікого - ну що-ж.... ))) І таке буває... Не всі нарождені бути щасливими. )
Я так само, Оленко. Живу - значить все добре. То може тільки так здаватися, що щось не так. А насправді все добре. )
Бонусів у моєму житті теж досить немало
Спасибо огромное, Нина!
Вас тоже с правздниками Нового года и Рождества Христова! Пусть в Вашей жизни все будет только хорошо! Всего Вам самого доброго и светлого в жизни!
С уважением Вадим.
Невимовно гарно, про біль ,що засів десь у грудях,
Пекельна туга, що прошила наскрізь всі рядки.
Потрібно триматись, щоб гідно вестися на людях ,
А вже за порогом прощатись на вічні віки.
Як добре, що ти поряд! Рада, що завітав до нас. Вадиме, вірші у тебе просто чудові,
і я не вірю в те, що їх не читає та, кому вони адресовані. Дякую за них.
Дуже вдячний, Любо.
Так вже вийшло, що "завітав на вогник", хоч я тут зазвичай не з'являюсь.
А читає "адресат" чи не читає - хто-ж його знає. Але інколи це вже не так і важливо... Таке життя, нічого не поробиш.
Любочко, гарного тобі настрою та добра! Нехай кожна секунда життя буде світлою та щасливою.
Привет, Надя. Вот такая вот она, Любовь...
Иногда она умеет проращивать цветы в камне, а иногда способна принести и увечья...
Но без нее было-бы совсем плохо. Однажды пережив ее Настоящую - уже никогда не забудешь как это: любить...
Наденька, Мира тебе и Света!!! Ну и Любви! Сильной-сильной...
Рад с тобой увидеться.
Доброго дня, Нато.
Мабуть то писав не я, а моя душа. )))) Наші Душі відчувають набагато більше, ніж ми... І добра, і болю....
Приємно, що вірш знайшов такий відгук та розуміння...
Та нехай все в житті буде добре. Що-б не було навіть настрою для написання віршів на таку тематику.
Миру Вам та добра. Радий з Вами познайомитись.
Безмежно вдячний Вам, Валю.
Все, що написане "з себе" мабуть і повинне знаходити відголос у серці іншої людини.
Дуже багато життів, доль та подій так чи інакше схожі, тому і з'являється розуміння написаного іншою людиною.
І я радий, що ми дуже схожі у цьому "розумінні".
Валю, нехай у Вашому житті все буде просто чудово! Нехай будуть тільки добро та світло!
Радий побачитись з Вами.
Я жив і живу в Києві. Але багато часу провожу поза його межами: і робота, і власні справи...
А зустрітися та поспілкуватися - чому-б і ні? Як на мене - ідея чудова!
Вадим, доброго дня! Давно тебя не было на Портале. Как-то так случилось, что и этот стих - исповедь прошел мимо меня... Как ты? Где ты? Стих - великолепен...
Привет, Юля. Спасибо тебе, что помнишь обо мне... И спасибо за настолько теплые слова о стихе...
Я есть. Просто здесь ничего не выкладываю... Пишу, но не выкладываю... Много тому причин - но здесь о них и писать много, да и не совсем место для такого рода переписки. Но в любом случае со мной все хорошо. Очень надеюсь и хочу верить, Юля, что и у тебя в жизни все хорошо.
Прорвемся? Правда?
Безумно рад тебя видеть.
Взаимно! Рад, что на здесь ты! Весны тебе в душе, Вадим! По поводу новых стихов - ну хоть изредка нас балуй (хоть немножечко)
Я - в норме! Обнимаю! Рада, что ты в тонусе! Конечно же, прорвемся!
Юленька, спасибо тебе! Тоже тебя обнимаю!
Насчет "побаловать" - посмотрим, возможно что-то и выложу. Сложный был период в жизни, писалось соответствующее настроению...
Поэтому и не публиковал ничего. Но все течет, все меняется... (С)
Хорошего дня! Весеннего и доброго!
Думаю, що допоки душа жива, про спокій можна навіть не мріяти. Таке життя, або ж така доля... Але заради того, щоб знайти саме свою стежинку та своє призначення у цьому світі, чимось доводиться платити. Можливо саме спокоєм...
Дуже вдячний Вам, Зоя, за побажання. Нехай у нас у всіх буде тепло та затишно в душІ... Всього Вам самого доброго!
Ой, Кіндзюлісе.... Я прямо зашарівся від такої рецензії....
Мені до генія, як до..... (....але приємно так стало... )
Вдячний за такий чудовий віршований відгук...
Гарного дня та натхнення!!!
Дякую, Ірино...
Але суму без радості не буває, як і радості без суму. Це - частинки одного цілого, яке маю назву "життя"...
Нехай у нас у всіх все буде добре...
Вдячний за відгук та радий побачитись.
Гарного дня.
Дуже тобі вдячний, Ле.
Все минає, і негаразди в тому числі... Зараз нарешті прийшла весна, є чим займатись, багато чого змінилося в житті... Так що все добре...
А спогади - вони залишаються надовго... Без них також неможливо...
Радий побачитись.Гарного дня та натхнення!
До такой степени пронзительная боль, любовь умерла, безысходность в каждой строке, мир стал серым и безликим, к прошлому возврата нет. Желаю, чтобы с наступлением весны любовь пустила новые ростки,
а в душе расцвели цветы надежды.
Леночка, привет!
Спасибо тебе! Время идет - а значит все меняется... По другому и не бывает.
А весна уже пришла. Во всех смыслах этого слова. Так что всё-всё-всё будет хорошо! Хорошего тебе отдыха и удачных рыбалок!
Только со ставка, отпишусь в Киеве, завтра в 7 утра/ сегодня, вернее/ возвращаюсь в киевскую клетку.Классные фото сделала.Надо хоть пару часов поспать, в 4 иду к Днепру соловья послушать
Не тривожить биття серця, що любить...
Нажаль, кохання залишає шрами, рубці в душі. Це нестерпно боляче. Але життя вирує. Тяжко, особливо коли залишаєся на самоті, думки не дают спокою, знов поринаєш в минуле, але це нічого не дає, окрім
нестерпного болю. Це шлях нікуди, руйнує все...
Треба шукати та знаходити позитив. Весна, краса, нехай в душі теж квітне надія, а любов пускає паростки
Саме так. Але ж для чогось нам дають пережити всі ті випробування, які ми час від часу переживаємо?...
Можливо у цього теж є якась мета, яку ми не зрозуміємо до певної миті нашого життя...
Багато чого занадто болюче - але як є. Ми не все можемо вибирати.
Тримаємось...
Лідо, для мене це - найвища оцінка, яка може бути...
Значить зміг висловитись саме так, як був повинен...
Дякую, дуже дякую, Лідо!
Натхнення та кохання! І весни в душІ...
Дуже глибокі, пронизлві, сповнені болю та гіркоти рядки... Та все ж сповнені любові...Не можут не чіпляти... Не можуть не вражати своєю щирістю і відвертістю... Браво, Вадиме! Дуже сподобався вірш!
Ніщо не проходить безслідно. Ні для кого...
І інколи буває, що минуле повертається. В думках, у снах... Просто виринає з глибин пам'яті... Але все проходить... Таке життя... І такі ми в ньому...
Юля, дуже Вам дякую за відгук. Радий Вам.
Гарного дня Вам та справжнього весняного настрою!
Дякую, Вадиме! Я також Вам завжди дуже рада! Але останнім часом Ви рідкий гість на моїй сторінці, особливо, як рецензент... Роблю висновок, що моїдуже вірші або стали для Вас нецікаві, або не заслуговують на Ваші відгуки. Дуже прикро, якщо чесно. Але, що поробиш? З добром Юлія.
Зовсім ні, Юля. Я зараз взагалі досить не часто щось пишу на порталі (я маю на увазі рецензії), дуже мало часу, весь час зайнятий роботою. Якщо і виходить забігти та щось почитати - то не завжди є можливість відписатись...
Не засмучуйтесь, будь ласка... Я намагатимусь бувати у Вас частіше...
А вірші у Вас дуже гарні! І були, і є... З добром до вас, Вадим...
Стихотворение, от которого перехватывает дыхание, и озноб под кожей... Больше не могу ничего сказать, кроме того, что окунулась в него с головой, будто в холодную тёмную бездну...
Это и есть бездна, Хеллена... Когда привычный мир в одночасье рушится - всё, что следует за этим - именно падение в пустоту... Тёмную и холодную...
Рад, что Вы смогли почувствовать то, о чем я написал... Мы с Вами многое воспринимаем одинаково... Очень многое.
Біль, приреченість, на розрив аорти. Дуже пронизливо, відверто, високо майстерно, як і все, чим Ви щиро ділитеся з нами.
Вдячна за Вашу Поезію!
З теплом Лариса.
Ларисо, безмежно Вам вдячний... Був такий період в житті... Досить важкий...
Але від нього залишилась тільки деяка кількість робіт наподобі цієї...
Життя йде, а значить щось має стати минулим...
Дуже радий Вашому візиту та вашому відгуку.
Щасти Вам! Добра та натхнення у всьому!
Зачем живу я, надеясь причинно-упорно?
Я внимаю - река вспять ведь совсем не течет ...
Я рядом... Ведь по живому душою ободран
На кусочки растерзан... – нестерпимо печет ...
Эдуард, думаю, что весьма неплохо...
Единственное - совсем немножко "прыгает" размер...
Понимаю, что оригинал сложен в плане размера, но думаю, что с этим бороться можно... Спасибо за отзыв. Хорошего дня!
Я хотел тему выдержать, как можно точнее... (смысл не упустить...) прыгает, у мну всегда прыгает... Если сочленять, дык и вовсе выпрыгнет!
А что разными нельзя??? Пробую по-разному, (может "и найдусь" ).
Эдуард, я ведь не сказал, что нельзя...
Всё можно. Просто если "причесать" - появится совсем новое звучание...
Это ведь самому приятно, когда именно звучит! Ровно, красиво...
Попробуйте. Всегда может получится то, чего не ожидаешь. На то и эксперименты...
Спасибо за искренность, память... Нахожусь под впечатлением..., до слез. Ваши строки всколыхнули и в моей памяти...
Продолжаем жить! С наступающим праздником, всего самого хорошего!
Да, жизнь продолжается, не смотря ни на что!
И это правильно, Жанетта... Испытания делают нас многократно сильнее.
Вас тоже с праздниками, всего Вам самого-самого доброго в жизни!
Вадиме, вчора ще прочитала, але вирішила повернутися до вірша ще зранку - на свіжу, так би мовити, голову.
Враження не зникли - лише посилилися.
Такі зворушливі, щирі слова... Не думаю, що так можна написати про щось неблизьке, відсторонене...
На жаль - все написане саме близьке... Це - минуле, але воно залишило свої відмітини... Приємно, що Ви відчули все те, про що йдеться у вірші...
Гарних Вам свят та чудового настрою!!! Радий Вам.
Юра, дружище, привет...
Ну... Не всегда в жизни может быть только весело...
Она в основном контрастна... Полосы, периоды...
Но с уверенностью могу сказать только одно: всё проходит... И плохое в том числе... Рад тебя видеть. Хороших праздников!
Тебе тоже, дружище!Я надеюсь почитать твои намного более оптимистические стихи, Вадим!Рад тебе!Пусть с Пасхой в душе поселится радость, умиротворение и оптимизм!Жму руку!
Все можливо, Ігоре... Не все вирішуємо ми, у долі є ще і свої плани що до нас...
А сум.... Я не сумую, життя насправді прекрасне...
Це все - просто спогади про минуле...
Дякую! Гарного настрою та веселих свят!
Я побач ...Мой дотык ні хочаш адчуць, адгукнуцца,
Ты дзесці ... Сам-насам з сабою я, з часам адзін ...
Павінен забыць усё лепшае, каб ні вярнуцца
Туды, дзе ніпраўда, як ззянне халодных вітрын ...
Анатолий - это прекрасные строки!!!
На белорусском языке они звучат сосем по-новому, свежо, уверенно... Ярко!
МНЕ ОЧЕНЬ НРАВИТСЯ! Может продолжите начатое?
С уважением к Вам, Вадим.
Якою ж неймовірною силою сповнений кожен рядок Вашої поезії, Вадиме! Силою слова, силою почуттів, силою характеру та несамовитою енергетикою.
Добре Вас розумію, бо колись і мені довелося відчути цей нестерпний біль розшматованої душі. Відчуваю разом з Вами і тепер, читаючи, оскільки завдяки майстерності автора відбувається повне проживання.
Але людина не може бути самотньою, не повинна - це суперечить нашій природі. Нехай у Вашому житті буде тільки справжнє та найкраще, а кожен день світлим...
Дякую Вам, Сонячна...
На жаль, але майже всі час від часу проходять саме через таке... І пошматовані почуттями душі - не рідкість в наш час....
Та впевнений - не дивлячись ні на що рано чи пізно все стає на свої місця...
Самотність також необхідна... Зрозуміти та почути себе, розібратися з тим, що в житті... Відділити справжнє від іллюзій... Ну і навіть для того, щоб ще більше цінувати того, хто поряд...
Вдячний за Ваші побажання! Навзаєм... Миру Вам та Світла в душі!!!
Все буде, важливо не втратити в це віру....
Гарного Вам дня!
Можливо, що і так... Але це просто свого роду зміна назви... А внутрішній стан людини від того суттєво не змінюється... Хоча і у самотності, і у усамітнення є як плюси, так і мінуси... Краще ситуацію до цього не доводити...
Возможно и слышали. ))) Многие люди имею сходный образ мышления )
Да, и в реале, и в виртуальном мире есть и все, и ничего... А потребители в конечном итоге все мы. Независимо от того, где находимся в данный момент и какой из этих двух миров ближе. Но потребительство - тоже весьма условное понятие ))) Не находите?
Да, не легко, Владимир....
Но так или иначе я живу. Именно живу и именно сейчас....
Что нас не убивает - делает сильнее... (С)
Рад Вам и спасибо за отзыв... Хорошего дня!
Если "пробежались током" - значит Вам не понаслышке знакомо то, о чем я написал... Но без боли нет и радости. Это связано. Вернее неразрывно... Такова жизнь. Уверен - все будет! И будет только хорошее.
Чудесного Вам настроения, Анжела, и прекрасного дня!
Добрый день, Мария. Писать о пережитом проще, чем о придуманном.
Возможно потому и получилось так, как есть...
Спасибо за добрые слова в мой адрес и понимание написанного.
Хорошего Вам дня и вдохновения!
Так , я рідко стояв
осторонь
"впрягався"
іноді вигравав , іноді
"утішительний "
приз ,изате я приходив
відрґпочившим чомусь
більше ніж коли не
приймав участі в такій
вікторині
Дякую
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.