Автор: Подоляночка
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-03-30 09:28:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Розквітлий бузок будить спогади давні,
Вертає у юність його аромат,
Коли ми щасливі під ним зустрічались,
П"янив отой запах закоханих нас.
І поринали в кохання обоє,
Забувши, що може хтось бачити нас.
О!Як було добре тоді нам з тобою,
Не повернути назад отой час.
Усього в житті довелося пізнати,
Радісні миті були і сумні,
Та серце й тепер почмнає співати,
Коли розквітає бузок навесні.
2018 р.
История cоздания стихотворения:
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод! |
Рецензия от: Владимир Рудов 2024-03-29 06:50:33 |
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
У меня выступают слезы от
ваших строк. Спасибо! Вы очищает душу!!! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:58:31 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |