Автор: Подоляночка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2020-05-16 09:51:58
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Загравою червоною
Обрій запалав,
Коли котилось сонечко
Аж ген за небокрай.
Крізь те яскраве полум"я
Летіли журавлі,
Здавалися казковими
Оті птахи мені.
І крилами рожевими
Махали раз у раз.
Та спомином зажевріла
В душі ота пора,
Коли іще маленькою
Я вірила в дива,
Слухала казку неньчину
Й щасливою була.
2020 р.
История cоздания стихотворения:
Кожен сам обирає свій шлях по життю. А ваш вірш змусив задуматися. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:51:07 |
Гарна ця у вас альтернативна планета. Тільки боюся, що геть зледачіють люди та й вимруть, коли за них все роботи робитимуть. А вірш гарний. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:47:38 |
Все робимо во славу Божу, і дякуймо Йому за все, що маємо! Дякую за вірш! Слава Богу за все! |
Рецензия от: Валентина Леушина 2024-03-28 16:47:20 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |