Автор: Подоляночка
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2020-08-08 12:28:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

У глибокому ярку

Кущі глодові у ярку глибокім
Давно ростуть і квітнуть навесні.
І пробиває шлях у світ широкий
Джерельце чисте там із-під землі.

Зробився вже струмочок гомінливий
І зеленіє рясно осока
Та й вільха там, де мокро має силу,
В саме болото корені пуска.

Там влітку бузьки походжають важно,
Шукають харч для своїх діточок,
Можна побачить навіть дику качку,
Це значить - поблизу десь є ставок.

Як прийде осінь - червоніють стиглі
На кущиках глодових ягідки.
Листочки облетіти ще не встигли
То й багряніють ними всі гілки.

В цьому ярочку я не раз бувала
І навесні, і влітку й восени,
Красою дивною тією милувалась
Аж до холодної студеної зими.

Але й вона також тут не дрімає,
Засипле снігом, запорошить скрізь.
І лише джерело не замерзає,
Водиця чиста з нього струменить.

2018 р.

История cоздания стихотворения: