Автор: Александр Васильевич Тимченко
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2023-12-18 17:21:44
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Орбітальний пірсинг

Тихо згасли вже сонячні бурі
Та електромагнітні хвилі.
Я ніколи не заздрив Сатурну:
Забагато у нього кілець.

Також я співчуваю і Марсу:
Розгубив той усю атмосферу -
Кволий, лисий, в полярній шапці
Залишився...
    Дивлюсь на Венеру,

А спокусниця пишні принади
Заховала під хмарний серпанок -
Шанувальникам-далекоглядам
Гріє серце палкий її танок!

Ось Меркурій: геть шрамами вкритий,
Та супутниць у нього нема,
Хоч герой.
    Он заможний Юпітер:
Прочухана дає всім панам,

Ні на крок не відпустить від себе
Деспот жадібний Леду та Дію,
Він не звільнить Каллісто і Тебу,
Із полону не випустить Іо!

Але є у Чумацькому Шляху
Ще сильніші за нього гіганти,
Ті, що сяють без болю і жаху,
Не прислужники й не домінанти!

Може, варто навчитись палити
Чи зробити брутальне тату,
Як в Юпітера? Я ж не Юпітер,
Не блакитний Нептун чи Сатурн...

Тій, що скаже "Потрібен мені ти
Без татухи, кільця та прикрас"
Я розкрию секрети орбіти,
Щоб створити міцний резонанс!

История cоздания стихотворения:

18.12.2023