Автор: Степан Лепех
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-05-08 13:21:00
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Віртуальне кохання

Віртуальне кохання

А закохатись можна й віртуально –
Це найчистіше почуття:
Не заплямиш його реально
В щоденній суєті життя.

На клавіатурі набираю
Щоденно я Твоє ім‘я,
В шаленстві в світ твій поринаю,
А в ньому в мене – Ти одна.

Щоденно я в Тобі згоряю
І рветься серденько моє.
Не бути разом нам – я знаю…
Та Ти таки у мене Є!

Із добрим раночком вітаю,
Коли лиш сонечко встає…
Його промінчики ласкають
Ще сонне личенько Твоє.

І хай би що там: віртуально
А чи насправді я люблю,-
Скажу Тобі (нехай й банально):
Щодня до дна Тебе я п‘ю.

І кожне слово, кожна буква,
І кожна вісточка Твоя
Блаженним в серці стає звуком
Й мене підносить в небеса!

В тисячолітті раз буває:
Між нами відстань і літа,
В коханні перешкод немає, -
І це є істина свята!

История cоздания стихотворения: