Автор: Артур Сиренко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-12-19 22:09:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чужа самотність

                       «Чужа самотинність
                         Була відчутна на дотик, ти тоді
                         Майже
                         Жив.»
                                                         (Пауль Целан)

Щемливо
Проростають дерева непам’яті
Крізь конюшиновий ґрунт.
Дарма
Аромат тогорічних квітів
Медоборів медових
Ти
Наче джміль волохатий (зайда)
Ковтав.
Чужа самотність холодним снігом,
Колючим повітрям
У світ недосказанним «майже»
Твій.
Хотів падати в запашну траву спогадів
І спати
До Судного Дня
Бородатого прокурора і адвоката  
(Одночасно, дочасно, невчасно - чесно),
А навколо тільки
Сніги чужої самотності
І жодного кольору,
Жодної барви:
Біло і порожньо так,
Що око не хоче бачити,
Скрипка не хоче грати
І про життя недовершене
Хочеться мовити: «Майже».

История cоздания стихотворения: