Автор: Артур Сиренко
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-12-12 01:00:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Світ, якого нема

                  «Відходить Місяць
                    Косим вітрилом
                    Сагайдаки повні
                    Ранкової роси…»
                              (Федеріко Ґарсіа Лорка)

Світ, якого немає
Зобразив нам художник літер,
Що бачить слова кольоровими,
А життя вічною мандрівкою
Звивистою стежиною спогадів
З одного туману до іншого
Через один брід намулистий
До іншого мокряку волячого.
Отого світу немає –
Отого запашного, яскравого,
А ми все міркуємо,
Чи то був він насправді,
А чи його вигадали,
І тішимось своєю фантазією
Ми – сіровбрані філософи буднів,
Як тішуться очкасті метелики
Солодкою весняною квіткою.
Світ, який зник наче тінь
У ніч горобину,
Зник, наче крапля
Дощавого дня падолисту,
Як крижана пелюстка
Серед зими мовчання білого.
Світ, про який ми мріємо,
Світ, що голкою в серце,
Світ, який помічає в дзеркалі дня,
Світ, якого нема.

История cоздания стихотворения: