Автор: Виталий Островецкий
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-24 09:02:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Позбавлений звичайних радощів,
поклавши на вівтар ідеї все життя,
тяжкий вантаж в системі крайнощів
тягнув, знайшовши в цьому сенс всього буття.
А тут таке, основу зламано,
нема, за що вхопитись, певно це фінал...
Жахнувся, впав додолу й жалібно
у Сил Небесних допомоги заблагав.
І довго бився із примарами,
допоки вистачало сил на боротьбу,
сам був звичайною бездарою,
бо заробив за відданість лише ганьбу.
Всевишній поки що не вирішив,
оскільки з цього світу досі не прибрав:
"Легких не дам тобі я виграшів,
щоб заслужити смерть, зроби ще кілька справ."
Й чесав потилицю оголену,
а потім лоб, почав копатись у собі:
"Невже ти мною задоволений,
ще користь світу цьому принесу й тобі?"
І впав без сил, забитий втомою
й наснився дивний кольоровий сон йому, —
старий до нього непритомного
прийшов, про Бога розповів і Сатану.
"Міняй свою систему, болісний,
бо геть заплутався у принципах своїх,
продовжуватимеш напористо
шукати правду, то скоріше знайдеш гріх.
Нема її в природі, вигадка,
ніхто не знає, де заритий ідеал,
а так заробиш тільки виразку
і знайдеш те, про що і думки не гадав."
История cоздания стихотворения:
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |