Автор: Денисова Елена
Тема:Переводы
Опубликовано: 2018-04-13 17:50:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ще світанок не скоро...

Ще світанок не скоро, не скоро,
нічка з тихих лісів не пішла.
Під навісами сонного бору
розляглася досвітня імла.

Ще не чути птахів гомінливих,
ледь сіріють вгорі небеса.
Сплять волого-зелені ялини,
пахне хвоєю літня роса.

І нехай не світає ще довго.
В'ється стежка по темним лісам...
Темні тіні стоять нерухомо,
та чомусь дуже легко так нам.

І дзвіночок у таїнах бору
то затихне, то знов задзвенить...
Хай продовжиться довше ця мить...
Ще світанок не скоро, не скоро.


Оригінал: І. Бунін

ЕЩЕ УТРО НЕ СКОРО, НЕ СКОРО...

Еще утро не скоро, не скоро,
ночь из тихих лесов не ушла.
Под навесами сонного бора -
предрассветная теплая мгла.

Еще ранние птицы не пели,
чуть сереют вверху небеса,
влажно-зелены темные ели,
пахнет летнею хвоей роса.

И пускай не светает подольше.
Этот медленный путь по лесам,
эта ночь - не воротится больше,
но легко пред разлукою нам...

Колокольчик в молчании бора
то замрет, то опять запоет...
Тихо ночь по долинам идет...
Еще утро, не скоро, не скоро.

История cоздания стихотворения: