Нет статуса

Автор: Денисова Елена
Тема:Шуточные стихи
Опубликовано: 2020-06-30 13:32:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вiтер та я

Всю нiч у шибку вiтер стукав –
хотiв розмови вiч-на-вiч.
Та цих благань нiхто не слухав,
менi хотiлось спати: нiч.

А вiн, бешкетник, вив у комин,
кружляв по двору з лiхтарем,
все натякав на нiч i  втому,
на темряву та гострий щем.

Лiтав, зiтхав навколо хати:
– Вiдкрий вiконечко, молю.
А потiм став менi спiвати,
бо знав, що я пiснi люблю.

– Впусти мене – я поцiлую,
служити буду вiрним псом.
Зробила вигляд, що не чую,
що  вже дивлюсь десятий сон.

А вiн в садку куйовдив листя,
хмарини в небi роздмухав.
Пiд ранок, врештi-решт, втомився,
потроху вже вщухати став.

Тут знову шибка забряжчала:
– То впустиш ти мене, чи нi?
А я у вiдповiдь мовчала,
(ох, i набрид же вiн менi!)

Світає... Вiтру вже не чути,
та вже менi не задрiмать...
Було б кватирку вiдiмкнути
i трохи з ним пофлiртувать.


Картина Роба Хефферана

История cоздания стихотворения:

Натхнення тут: https://stihi.ru/editor/2020/06/21/6624

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 136

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Лариса Гараган

Отож, і повітря було б свіже, і вітру догодила б, і поспала б.
Сподобався жарт, дякую, Оленк!

2020-06-30 21:05:53

Денисова Елена

Отож, ЛГ була занадто вперта, не схотiла пiдкоритися вiтру
Дякую, Ларочко, за вiдгук

2020-07-01 13:47:28

Лариса Гараган

2020-07-01 14:20:07

Валентина Гришко

Дуже гарний вірш. Молодець, Олено.

2020-06-30 17:30:46

Денисова Елена

Дякую, Валюшо! Дуже рада вiдгуку!

2020-07-01 13:48:38

Валентина Гришко

2020-07-01 14:13:44

Аразова Марина

Озорник ветер. Немножко даже стало его жалко. Интересное стихотворение.

2020-06-30 17:28:47

Денисова Елена

Спасибо, Мариночка!
С теплом!

2020-07-01 13:49:11

Аразова Марина

2020-07-01 14:45:15

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений