Автор: Денисова Елена
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-03-16 18:38:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Трембіта

Співають голосно трембіти,
у них душа Карпатських гір.
Без них гуцул не може жити –
такий є давній поговір.

Трембіти із собою брали
на полонини чабани
та їх звучанням сповіщали
про всі події, що були:

про вихід стад на полонини,
про час ставати на обід
і про нарождення дитини,
і про відхід у інший світ...

У давнину життя гуцулів
проходило під спів трембіт.
Хоча старі часи минули,
вони з гір досі шлють привіт.

У книзі Гіннеса трембіта –
найдовший в світі інструмент...
Смереку, сонечком прогріту,
знайти не просто у момент,

тут не аби яка згодится,
лиш та підійде для митця,
яку дістала блискавиця,
і в ній зберігся глас Творця.

Оцю смереку і зрубали,
сушили довго, десь із рік.
А потім навпіл розщепляли
(це міг не кожен чоловік).

Видовбували серцевину
вручну (а ну ж бо, повтори),
обидві потім половини
стуляли кільцями кори...

І важила не так багато:
десь кілограма півтора...
Гудуть трембітарі завзято:
трембіта й досі не вмира!

История cоздания стихотворения: