UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Денисова Елена
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2021-11-16 21:14:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Цунамі
Світ, до якого ми звикли, щезає потроху.
Інші часи настають, надзвичайно складні.
Звикнути треба, прийняти нову цю епоху,
хоч і лякають наповнені смутою дні.
Серце не може забути спокійне минуле.
Як же прийняти нове божевільне життя?
Наче з моста нас у річку глибоку штовхнули.
Випливе хтось, ну, а інший піде в забуття.
Тижні спливають за тижнями хмарно, тривожно –
все намагаєшся жити сьогоднішнім днем.
Тільки новини вгризаються в мозок безбожно,
і замість спокою в серці – безвихідний щем.
Нас, наче човник легкий, зносить зміни цунамі,
потім шпурляє із силою вниз з висоти.
Тільки фінал не дописаний в нинішній драмі –
все під питанням: чи ми зможемо іспит пройти.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 124
Рецензии
Боже, как нам быть?
Пригласили его сами,
Стало страшно жить...
Отсидеться невозможно,
Голос не вернуть...
На душе совсем тревожно,
Очень сложный путь.
наші пращури в давні часи,
те ж тепер відбувається з нами.
Доле, нас мимо хвиль пронеси.
То ж бо слово «цунамі» не но́ве.
Треба звикнути й жити життям.
Слово здавна існує у мові
і на іспит пере́дане нам.
, иначе как выживать?
| Не нужно, тёте Софе -
"делать
мозг" хоть по чуть чуть, хоть чайной ложкой Одесско-Харьковский прононс у синагоги.... понемножку... Наши города, это от части роднит... Спасибо, отличный стих... |
| Рецензия от: Юрий Шкляревский 2024-04-29 19:53:28 |
| Чомусь згадав історію про
старого актора, який сам
собі писав листи, бо
більше йому ніхто не
писав. Однак, на ваш вірш, Таню, відгукнулося чимало читачів. Значить, писати треба. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-29 19:49:27 |
| Какой то миг, всего
мгновенье букет завял и грустно на душе в хрустальной вазе - откровенье, что умерло, не оживить уже... Привет Марина, а вот жалко срывать цветы... |
| Рецензия от: Юрий Шкляревский 2024-04-29 19:44:07 |
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |