Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Денисова Елена
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-04-26 15:16:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
На площі міста оповісник,
як тільки-но зійшла роса,
кричав: "І праведник, і грішник
дивіться танець "Зла оса"!
Біля намету, на помості
станцює ді́вчина для вас.
Таке не бачили ви досі!
Збирайтеся, не гайте час!"
Намет шовковий в центрі міста
містян приваблював зрання.
Вже височів поміст врочисто,
а поруч з ним арап куняв...
Збирались глядачі потроху...
І ось, настав вистави час,
і на поміст, як на Голгофу,
дівча виходить. Без прикрас,
тонесенька, русява, боса,
закутана в шари тканин.
І натовпу на мить здалося,
що зупинився часоплин,
бо вже дівчи́на танцювала
під бубон й схвальні голоси.
Руками наче відбивала
атаки "злісної оси".
Комаха наче нападала,
у складках одягу гула...
Її нещасна відганяла,
в безумстві, начебто, була:
то вигиналася змією,
то вихором кружляла знов...
Дівча виставою своєю
потроху збуджувала кров,
бо з кожним рухом танцівниці
злітав додолу шатів шар.
Мелькали тіла таємниці,
і срібло доставав скупар...
Вона здригнулася раптово,
завмерла, (вжалила, таки!) –
й останні клапті кольорові
злетіли, наче пелюстки...
Руками ді́вчина прикрила
і груди, й лона дивоцвіт,
а потім впала на коліна,
неначе залишала світ...
Аж раптом шати підхопила
та зникла в прорізі завіс...
Товпа захоплено ревіла,
не бачачи дівочих сліз.
І простолюдин, і вельможа,
солдат і правідний монах –
охоче віддавали гроші
двом чорним слугам у чалмах.
І задоволено всміхався
хазяїн, ситий і товсти́й:
"Як вдало мій сезон почався!"
Танок цей – просто золотий.
Прибутки будуть надхороші.
Тут зупинитись є мотив:
я швидко відшкодую гроші,
які за неї заплатив".
Ілюстрація: М. Врубель "Східний танець"
История cоздания стихотворения:
якраз учора дивився відео подорожі Чорнухінським районом Полтавщини, ці покинуті хати, зарослі кропивою та деревами. подібні почуття від вашого вірша. дякую, дуже тонко і сумно. |
Рецензия от: Захар Зінзівер 2024-04-29 20:18:16 |
Не нужно, тёте Софе -
"делать
мозг" хоть по чуть чуть, хоть чайной ложкой Одесско-Харьковский прононс у синагоги.... понемножку... Наши города, это от части роднит... Спасибо, отличный стих... |
Рецензия от: Юрий Шкляревский 2024-04-29 19:53:28 |
Чомусь згадав історію про
старого актора, який сам
собі писав листи, бо
більше йому ніхто не
писав. Однак, на ваш вірш, Таню, відгукнулося чимало читачів. Значить, писати треба. |
Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-29 19:49:27 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |