Автор: Дема
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-10-26 13:59:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дарунки Долi

Хоч Рай даровано для всіх,
Та Пекло кожному своє.
Дарунки Долі б’ють із ніг
Та всі вони не те, не те, не те.

Ми вередливі та примхливі,
Бажаєм вибору весь час,
Поміж розумних та красивих,
Та може вибір не про нас.

Тримай до рук оте, що маєш,
Не галасуй «мені не треба»,
Ти, сам себе не обираєш,
Ти, сам собі дарунок неба.

А от який, ти сам вирішуй,
Така вже випала стезя,
Не верещи, бо це вже смішно
Волати Долі, що ніззя.

Та Доля, дама вередлива,
І на додачу, ще сліпа.
От, може, лиш тобою жила,
А може, осторонь пройшла.

Тому, не варто сумувати
Що Доля дарить все не те.
Лікує Рай забуті втрати
Та Пекло згадує своє.

История cоздания стихотворения: