Автор: Иван Смишко
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-08-14 12:27:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Зорi

Зорі ясні над країной вставали.
Зачервоніли багрянцем лани.
Всім українцям вони показали,
Хто є наспрвді московські пани.

І прокидався зневолений люд,
Наче сліпа прозріває людина.
Бачили правду і бачили бруд.
Ось і настала звільнитись година!

Встала країна, розправила крила,
Силу свою показала врагу.
Кайдани зірвала, очі відкрила.
Щоб подивитись на себе нагу.

Скільки її вороги грабували!
Хліба забрали останні шматки.
Скільки синів і дочок повбивали.
Їй же залишили рвані латки.

Та все одно не змогли їх гармати
Вбити у серці вільні думки!
Люди нарешті змогли поламати,
Темниці своєї залізні замки.

Гірко й тепер Україна страждає.
Тіло кривавить хвороба важка.
Та воля народу її подолає!
Хоч це і буде праця тяжка.

История cоздания стихотворения:

Этот стих был написан больше 10ти леназад. И по сути стал первым из мною
написанных. Но тогда я решил, что это плагиат, что просто в памяти всплыли
отрывки из украинских поэтов, которых проходили по школьной программе.
Поэтому стих был отложен и забыт, и даже потом я его мало кому показывал.
Но в связи с Майданом,а после и войной он о себе напомнил.
Показал знакомым, поискал отрывки через поиск в интернете. Вроде ничего не
находит.
Если все же там есть плагиат, напишите пожалуйста об этом.