жива )

Автор: Осычанка
Тема:Эротические стихи
Опубликовано: 2016-05-12 03:27:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

невже...? (ф, кп)

Частина 1)

Невже...?
...а як же гріх? Такий герой,
що заздалегідь, як брат Ной
нас знову у минуле кличе,
що тілу (також личку) личить,
та пахне медом… і отрута
отої ягоди, що встелить
для двох солодкії постелі
на зустріч в ніч, де я розкута,
спокуса я, чи, мо - спокута…
...неначе скинув з мене пута…
...так пахне м’ята, диво - рута…
...отут-то - стегон гомін, скрута,
і млість, і стогін...О! як криз –
і ближче…вниз…і навіть - скрізь...
і - все!!!… нарізно, але - вісь
одна… ти…ж озовись-бо...
на - різ - но: Ні! бо то - постриг.
Життя таке. А чи то в осад  
впаде оте, чого - не досить?
А чи ж наситились коханням?
Неправди пелена насправді,
бо покажіть мені з мільйона,
хто скаже: - Досить, ми готові
од двуєдинства відійти,
і більш ніколи не любить?
Ти був зі мною в тую мить,
коли Амури в ціль влучали,
коли – всього лиш – серце крали
у Бога вищого з відправи,
щоб глянути на те, як пара,
чи то в одне, бува – порізно,
знімає із сердець порізи…
Амури – злі.
Амури – різні…
…бувають
         стріли
               гострі…
                       грізні…
...буває...гарно...млосно..різно.
...буває...
_________________________


Частина 2)


Ось знов пітьма… малюю ночі…
І гризь* в душі: невже наврочив
мене якийсь відьмак, чи відьма,
що зазира у мої вікна,
і жабу у дворі кидає,
бо непокірну мене знає?
Бо треба ж так мене дурманить,
що в Янгола не все я взнала,
і облизня за те піймала…й -
прожогом - в світ, в поля, і в місто -
бігцем, як лань, в оселю істин,
бо що то є, - що гармонічно?
Є день, що сяйвом в душу, вічі,
хоча й не так щоб словом вічним…
Є також ніч, що требу просить,
і каже: зупинись, бо досить,
продумай ніжно про усе,
що нам життя, як дань, несе…
...і про Ліліт, Адама, Єву -
чому їх трьох створило небо?
Чому у Єви є противник –
така ж бо жінка - непокірна?
Палає: грішна, зла, жорстока,
хоча і гарна, волоока…
Чому…?Яка різниця, браття?
Одна - комусь, а інша - брАть щоб…
Ліліт - вогонь, а  Єва - служить,
і світ в долонях ніжить...тужить…

Питань – несила навіть слухать!
Невже у небо, в зорі стукать?


.......питання є...а відповісти
несила...жду я з неба звістки...


*Гризь - гриз — народна назва ревматизму в суглобах, коли каза­ли: «Почне ломити руку або ногу, поки зробиться гризь»; у давнину — гризь «вигризала» баба-шептуха, яка через
хустку обережно гризла хворе місце, примовляючи: «Гризь, гризь, не гризи ти тут, бо у мене зуби щучі, я тебе зубами ви­гризу, а губами вишепчу». — У ме­не гриз на нозі… ніякої
ради:
парила у березі, безсмертник на ніч клала,— не помагає (Г. Косинка),ломота, кручі

(у мене - душевна ломота))


Частина 3)


Чи впали людям зорі з неба
з часів далеких, від Едема?
Спокута, кара, чи наруга –
від чорта, Бога, карми, друга?
У схованки загрались дивні  
у сяйві Муз - святих, невинних…
А за лаштунками реалій –
трагедій, пошесті немало…
Солодкогласії піїти,
такі яскраві, як ті квіти –
створили світ прикрас, іллюзій,
живуть де німфи, діви, музи…
Бува - фальшивим сяйвом гріє,
піїт живе в нім, марить, мріє…
Весна його – в вінку кохання,
зима - Наама, осінь – Талія…
Із під пера його і фей –
явився світ… З його алей–
пітьма зника...і цвіт лілей
повздовж алей - як оторочка,
світам, яким пітьму пророчать…
Слова  його – єлей, й отрута,
надії промінь, мрії пута...
Та не банальність строф потрібна,
а щоб – вогонь!
І, принагідно –
творить нове щось, не втонути
у візерунках слів без суті.




Я згідна з побиттям мене за те,
що мій язик не те плете…
Порталу слава!  Ах! – порталу!
Але не дамся на поталу,
огня щоб - не було замало!… ))

Частина 4)

Люблю, люблю, люблю!!!
І світ в любові потоплю.
У мені все дзвенить - до нитки,
до крапельки, до павутинки –
усе, що є моїм життям…
Чи заздрю вам?
Той вимір, і правитель - час,
де є мій образ повсякчас,
де є моє, твоє - як зерно -
усе це  в сумі – не мізерне,
життя скраплене у окличність,
де ми – не ми, а – гармонічність
зі шлейфом слів, із почуттів,
де я – в тобі, а ти – зумів би…
Чому ж соромишся сказати,
що брать – це також – віддавати…!?
Чому, до мене прихилившись,
не скажеш: в мені залишившись,
ти стала мною. Мій ти - світ.

Такий - удвох - у щастя зліт.


)В четверті частині - трохи теж еротики, тим паче, що написано наглої ночі))))))))

История cоздания стихотворения:

Далі буде...можливо...)
...дратую читачів, мабуть...але не каюсь)))))

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 1291

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 12.

Ніна Трало

По-справжньому: кохання в літню ніч на сіні,
дивились в небо очі сині,
нічого там не помічали,
лише у пристрасті згорали...

Дякую.

2017-08-07 22:18:13

Осычанка

Оце ви відкопали, Ніно!!!))
Я все не полишаю цю тему))) Відчайдушно пишу, пока є наснага))))

2017-08-07 22:46:12

Ніна Трало

І правильно. Мені теж, коли якась тема припаде до душі, пишеться натхненно.

2017-08-07 22:49:14

Осычанка

)Натхнення - воно в душі..А душа - літає)))
Літаймо! )))

2017-08-07 22:58:33

Юлия Небо

Гризь тебе за п*яточку...смакота!:))) Смакота, кажу:)))

2016-05-16 23:56:22

Юлия Небо

2016-05-16 23:57:35

Осычанка

Грызну и я тебя немножко -
за ушко, за коленку, ножку
Ах! Вкусно как! Запахло - Небом -
озонным...Лепо очень, лепо!!!!!!!
Что за словечко я влепила?
Что ж, Гена выругает...мило

2016-05-17 00:14:34

Юлия Небо

2016-05-17 00:19:46

Ирина Малютина

Добрий вечір! Коли читала відчула мову кохання- розкутого, вільного, без будь-яких рамок, мабуть єдиного і неповторного. Дуже тонко, делікатно і чуттєво.

2016-05-16 20:21:48

Осычанка

Дякую, Ірино...Мабуть - це найбільша похвала для мене - делікатно...Після таких слів хочеться ще творити А це - мабуть - саме головне...тому що вірші - це наші дітки...і хай вони у нас з вами з"являються...А які ми - такі і наші діти...що поробиш...

2016-05-16 22:02:24

Елена Макарчук

А мені сподобалося (хто б там що не писав). Таке собі пристрастне кохання літньої ночі. Чомусь саме літо уявляється. По-доброму заздрю: в мене не виходить писати такі відверті вірші. Якісь вони в мене малоеротичні)) Можливо, попереду ще мій вірш такого жанру. Можливо... Тут така тонка грань між еротичністью і "похабєнью")) У Вас вийшло її не перетнути

2016-05-16 13:16:38

Осычанка

Оленка - тільки тобі признаюсь - це все -моя жага фантазувати, і невгамовний темперамент, який усеньке життя був направлений на труди праведні, а не на творчість..От воно і рве простір ) А ще - "пох..."(слово -негарне(( не можна аж ніяк назвати заклики до кохання, і такі невинні слова, як:
"отут-то - стегон гомін, скрута,
і млість, і стогін...О! як криз –
і ближче…вниз…і навіть - скрізь...
і - все!!!.." -
бо вони - навіть не перетнули межу еротики, мені здається
Але з далеку видніше

2016-05-16 18:44:16

Елена Макарчук

Наталочко, я ж наче теж пишу вірші і знаю процент фантазії в творчості ;-)

2016-05-16 21:07:38

Осычанка

2016-05-16 22:03:35

Елена Макарчук

а ще: добре було б щоб і читачи розуміли, що є вірші а є життя. І не завжди пристрасність у віршах означає, що все дозволено читачу Щоб не було таких "недоразумений":
НЕДОРАЗУМЕНИЕ
Она была поэтесса,
Поэтесса бальзаковских лет.
А он был просто повеса,
Курчавый и пылкий брюнет.
Повеса пришел к поэтессе.
В полумраке дышали духи,
На софе, как в торжественной мессе,
Поэтесса гнусила стихи:
"О, сумей огнедышащей лаской
Всколыхнуть мою сонную страсть.
К пене бедер, за алой подвязкой
Ты не бойся устами припасть!
Я свежа, как дыханье левкоя,
О, сплетем же истомности тел!.."
Продолжение было такое,
Что курчавый брюнет покраснел.
Покраснел, но оправился быстро
И подумал: была не была!
Здесь не думские речи министра,
Не слова здесь нужны, а дела...
С несдержанной силой кентавра
Поэтессу повеса привлек,
Но визгливо-вульгарное: "Мавра!!"
Охладило кипучий поток.
"Простите...- вскочил он,- вы сами..."
Но в глазах ее холод и честь:
"Вы смели к порядочной даме,
Как дворник, с объятьями лезть?!"
Вот чинная Мавра. И задом
Уходит испуганный гость.
В передней растерянным взглядом
Он долго искал свою трость...
С лицом белее магнезии
Шел с лестницы пылкий брюнет:
Не понял он новой поэзии
Поэтессы бальзаковских лет.
Саша Чёрный

2016-05-16 23:48:59

Осычанка

ЛЕНА!!!!!
Я ведь - совсем не знаю современной поэзии...Блукаю, как в тёмном лесу...
ЗДОРОВО КАК! Будем считать, что вы и Саша Чёрный спасли во мне зарождающие ростки стихописания...или стихописанины...или ...стихозарождения! )))Я - серьёзно!

2016-05-17 00:21:28

Елена Макарчук

это не современная поэзия. Начало 20 века - Серебрянный век. Но все равно - что такое 100 лет для хороших стихов? Саша Черный - приколист еще тот Одно из любимых:
Колыбельная
(Для мужского голоса)
Мать уехала в Париж...
И не надо! Спи, мой чиж.
А-а-а! Молчи, мой сын,
Нет последствий без причин.
Черный, гладкий таракан
Важно лезет под ди-ван,
От него жена в Париж
Не сбежит, о нет! шалишь!
С нами скучно. Мать права.
Новый гладок, как Бова,
Новый гладок и богат,
С ним не скучно... Так-то, брат!
А-а-а! Огонь горит,
Добрый снег окно пушит.
Спи, мой кролик, а-а-а!
Все на свете трын-трава...
Жили-были два крота,
Вынь-ка ножку изо рта!
Спи, мой зайчик, спи, мой чиж,—
Мать уехала в Париж.
Чей ты? Мой или его?
Спи, мой мальчик, ничего!
Не смотри в мои глаза...
Жили козлик и коза...
Кот козу увез в Париж...
Спи, мой котик, спи, мой чиж!
Через... год... вернется... мать...
Сына нового рожать...

2016-05-17 20:43:54

Осычанка

ААААА!...Лена...Ех!
Я теперь знаю, что я - ничего не знаю!!!


Ушла читать Сашу Чёрного...и не только...
Раньше ночи - не ждите!!!

2016-05-17 23:32:13

Геннадій Дегтярьов

Здравствуйте. Вижу, появилась вторая часть. Техзамечания:
Проблемы всё те же. Тотальные нарушения в правописании. Пока в связи с этим текст не могу считать литературным произведением. Употребление тире и троеточий просто катастрофически безграмотно.
"строчки" - рядки, руссизм.
"гризь гризе" - не нашёл подтверждения существования слова "гризь". Само же выражение тавтология.
"здурманить" - тоже "неологизм".
"щоб в Янгола про се не взнала," - "се" - це, ангел с прописной ни к чему, "взнала" - дізналась, руссизм.
"в вічі" - у вічі.
"в чом різниця" - в чому, руссизм.
"а друга - брать що б" - брати щоб.
"слухать, стукать" - слухати, стукати.
"жду я з неба вісті" - звістки.
"такая ж бо жінка - непокірна?" - такая - руссизм, така. Более того, лишняя гласная ещё и вносит сбой размера - 10 гласных.
"...подумай…ніжно...про усе,
що нам життя, як дань, несе… - в строках по 8 гласных, а должно быть 9. Дань - руссизм, данина.
"прожогом - в світ- та прудко, мимо," - мимо - руссизм, повз.
"і каже: зупинись, бо досить…" - неверное оформление прямой речи.

До анализа связности, "дописываний катренов", рифмования дело уж не дошло.

2016-05-16 13:05:03

Владимир Новиков

Гризь –ломота, ревматизм, , …

2016-05-16 13:38:11

Осычанка

Дякую, Геннадій...! Страшенно цікаво, і я Вам надзвичайно вдячна, що звернули увагу... Ви мені надзвичайно допомагаєте - Ваші знання і холодний розум - стреножать мою нетерпимість довго і добротно працювати над текстом. Жду ночі - і з задоволенням попрацюю.

2016-05-16 18:35:56

Геннадій Дегтярьов

Владимир, пожалуйста, источник толкования слова "гризь". Я с трудом нарыл в корпусе, однако имею сомнения, ибо кажется мне, что это существительное-производное от "гризти". И даже если есть, то всё равно "работа работается", а "гризь гризе". Я уже молчу об употреблении слова как таковом. Как думаете, сколько людей знает, что это ревматизм? Не стоит забывать о читательской аудитории, которая весьма и весьма далека от "диалектических нюансов". Если автору хочется чтоб спотыкались, то на здоровье.
А Наталье скажу, что "обещания трудиться" как-то всё-таки не впечатляют. Насколько велик труд посчитать гласные в строках перед публикацией? Эти подсчёты, строго говоря, и не нужны, поскольку применяются они лишь тогда, когда на слух явно слышна аритмия.
Всё, чем я могу помочь, это знаки препинания. Но проблема не только в них, а в том, что с их помощью выполняется попытка "обосновать" плохую стилистику речи, а точнее провалы в тексте.
По поводу правил расстановки тире уж давно пора прочесть, они размыты, но не очень сложны. О существующих и несуществующих знаках препинания и подавно. Ну а такие "нюансы", как правила расстановки кавычек славянского типа и длинное тире, боюсь, дело неопределённого будущего.

2016-05-16 19:52:31

Владимир Новиков

Етимологічний словник української мови Т1 сторінка 595
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm

2016-05-17 07:27:49

Геннадій Дегтярьов

Спасибо. Обращаю внимание на "новизну" слова и замечание о неоднозначности толкования устаревших диалектических слов. У автора, когда стихо уйдёт в свободное плавание, не будет возможности всем пояснять.
Как и ожидалось, "гризь" - производное от "гризти". Но никто не станет рыться в словарях при чтении, воспримут по своему.
Этимология - наука о происхождении слов. Такие словари нужны безусловно, но у них другое предназначение. Использовать слова, которые могут быть там нарыты, значит рисковать вставить слово, о котором никто не слышал. Это не для современной литературной речи.

2016-05-17 10:48:44

Осычанка

ГРИЗЬ, і, ж., діал. Ломота. Вона вже й з кошиком, назбирає і ягоди, і листя, .. сушить і в’ялить і на згагу, і на хрипоту, і на гризь (Вовчок, VI, 1956, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

2016-05-17 13:12:33

Геннадій Дегтярьов

Вы даже не понимаете о чём я. Нашли уже и в этимологическом словаре, морфологическом корпусе, нашлось и в других местах. Есть слово. Но выйдите на улицу и спросите у десятка людей значение слова "гризь". И не удивляйтесь ответам. Вы нее забыли для кого именно Вы пишете стихи? Нихрена никто не вспомнит и никуда не полезет выяснять. Но основная проблема не в этом, а в ТАВТОЛОГИИ.
Строго говоря, мне эти споры ни к чему. Не жюри и не суд присяжных. ЭТО НЕ МОЯ ПРОБЛЕМА, а Ваша. Меня убеждать не надо. Пора уже понять, что если один не понял о чём текст, будут ещё и десятки других. Или думаете, что никто, минимум, тавтологию не заметил?

2016-05-17 14:20:03

Осычанка

Геннадий! Я Вас люблю!
На весь портал об этом рассказала )
Но - любовью не такой, как в книгах описали
...умно и правильно, всё Вы нам рассказали...
Но есть породы у собак,
сорта у дерева и травки...
И каждая былинка -АХ!!
и каждый пёс - милей хозяйке...
Я Вас люблю, чего же боле! )
И у моей сердечной боли
есть место, где сияет: ГЕНА!...
Не Верите?
Так вскройте моё сердце - и проверьте!)))

2016-05-17 15:26:59

Геннадій Дегтярьов

Не исправлены даже мелочи, которые можно было бы исправить. Так что увы, восторгаться нечем пока. Равно как и рассчитывать не перемены в лучшую сторону. Идея есть, реализация, как и вложенный труд, нулевая.

2016-05-17 17:38:38

Осычанка

Вы невнимательны, Геннадий 50% -есть исправлений...А ведь - ещё даже не вечер, тем более -не ночь - время моего самого творческого пика

2016-05-17 17:58:55

Геннадій Дегтярьов

Не я всё понимаю, ночь исправлений и т.д. Вот хоть бы первую строку беру (дальше больше):
Ось знов пітьма…малюю ночі… - слово влипло в троеточие, знов - знову.
Ну, я уже всё рассказал. Открывать уроки правописания смысла нет. Однако, на конкурсах Вам неизбежно разъяснят серьёзные дядьки и тётки что есть качество речи в части суррогата и каковы существуют или не существуют знаки препинания. На сём и откланяюсь.
Есть ещё третья часть - всё один к одному. Суррогат, безграмотность.

2016-05-17 18:25:48

Осычанка

Сам вы...гений!!

2016-05-17 18:30:18

Яна Яна

Амур делает свое дело, а нам расхлебывай....

2016-05-14 15:47:56

Яна Яна

2016-05-14 15:48:17

Осычанка

Амур читає мої вірші, і дивується, що це я напридумувала

2016-05-15 15:32:34

Анатолий Шевченко

!?

2016-05-13 07:50:45

Осычанка

ком. - см. ниже - у Жанны

2016-05-13 14:02:45

Сергей Анатольевич

Щось стогнало, наче хворий,
Клекотіло, наче суп,
Так кохалися учора,
Що зламав від млості зуб.

В м'язах справжня крепатура,
Все обличча у синцях,
Захопився я натурой,
І розтер об шкіру цвях.

Ну от таке було несамовите кохання. :)

2016-05-12 23:23:05

Осычанка

Я у млості - вся - втонула,
дряпалась - така натура!
мліла, тліла, і - згорала...
А чому? Тому що знала,
що у вІршах - я смілива,
відчайдуха, і...мінлива
А в житті - я сірий коник,
і від праць тяну ледь ноги))

2016-05-12 23:32:39

Геннадій Дегтярьов

О Боже... не мучьте украинский. :-)

2016-05-12 23:44:13

Сергей Анатольевич

Ми, українці, міцний народ. А мова у на - ого-го яка. І не такі викрутаси стерпить.

2016-05-12 23:53:26

Геннадій Дегтярьов

Та дело не в этом. Я даже не стал рецензию писать, бессмысленно. Украинский, конечно, никуда не денется, но суррогат этот как изжить, я не понимаю. Всё ж таки надо хоть как-то напрячься, хоть о чём-то задуматься и проверить хоть что-то.

2016-05-12 23:58:00

Осычанка

Геннадій!
Ну коли Ви вже впадете на коліна,
і скажете: Наталя, мила!
Тобі усеньочки прощу,
ось тільки свій сонет 1259-й допишу!

2016-05-13 00:01:53

Геннадій Дегтярьов

Помилуйте, я учился в украинской школе, украинском университете, никогда брезгливо не относился к украинской литературе, как это делали мои сверстники. Но я не рискую писать на украинском, а если это делаю изредка, то проверяю каждое слово. Да-да! Я проверяю всё и не раз.
О грамотности молчу, так как это делают в отношении покойников.
Начитку бы надо произвести, чесслово. Почитать тексты советских авторов, дабы иметь хоть бы базовое представление о речи. Ну, нельзя так. Ноль работы. Полный ноль. Не обижайтесь за прямоту.

2016-05-13 00:09:07

Осычанка

Правлю, Геннадій...!Дякую, вже знайшла частково

2016-05-13 00:09:22

Геннадій Дегтярьов

хороше - добре
отой - той
личку личить - работу работает.
отої - тієї
солодкії - солодкі
мо - може
отут-то - ось тут
омлість - млість
оте - те
озовись-бо - відгукнись
наситились - наїлись
пелена - завіса
двуєдинства - двоєдності
тую - ту

Там и с ударениями проблемы, и со стилистикой, и с размером, и с точностью рифмы, и с потоками сознания, то есть с лоскутным одеялом, но до этого анализа я вряд ли дойду. Не знаю, что тут исправляете и что тут вообще можно исправить.

2016-05-13 00:21:29

Геннадій Дегтярьов

двоєдиності - опечатался, пардон.

2016-05-13 00:24:23

Осычанка

Попрацювала трішки:

1)А прийде неділя, ХОРОШЕ ходи! (Леся Українка).
Всюди так ХОРОШЕ, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату, лоскотали чуття... (Панас Мирний); Гляньмо ж з міста наниз, на Рось і на Заросся. Як же там ХОРОШЕ як чудово! (Нечуй-Левицький)
2) Моя ж душа – як струна ОТАЯ (Лепкий Богдан)
3)ЛИ́ЧКО -Пестливе до лице́ : А щоб ЛИЧКО не марніло з чорними бровами, — До схід сонця в темнім лісі умийся сльозами (Шевченко Т. Г .).
4 ) ЛИЧИТЬ :Слово ‘’ЛИЧИТИ’’ найбільше вживається у значенні “пасувати до зовнішності людини”. Наприклад: “Це вбрання... явно ЛИЧИЛО їй”. Інше його значення – “пристойно, відповідно до становища, характеру чинити”. Приклад із твору Лесі Українки: “Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці ЛИЧИЛО б мовчати”. Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини – у розумінні “як має бути”, “як належить”. “Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й поважно, як і ЛИЧИТЬ справжньому хазяїнові”.
5 ) Леся Українка» Божі співи «:Не стихайте, СОЛОДКІЇ мрії….
6) мо ..... приставка (в значенні без, не, проти) …
7) ….повна моя душа, то я ОТУТ би замешкав (у лісі – Марко Вовчок),
8) В. В. Паращич :Та щоб ОТО я лізла на ОТЕ чорне та їхала!
9) Василь Стус : Минуле, ОЗОВИСЯ, де ти?
10) Бібліотека української літератури, Міщенко Дмитро > Лихі літа Ойкумени ... і прагнули піднебесного, упивалися пахощами і не казали: НАСИТИЛИСЬ….
Іларіон Київський :. Слово про Закон і Благодать. Твори давньої української літератури. ... що доволі НАСИТИЛИСЯ книжними солодощами…
11) Походження людини : Святе письмо: ДВУЄДИНСТВО людської природи пов'язані з проблемою статі…..
12 Українська література 6 клас. Авраменко О. М. Стрілецькі пісні :
А ми ТУЮ ярую пшеничку ізберемо….
Купчинський Роман Григорович «Зажурились галичанки через ТУЮ справу ..
Твори української літератури. Українська ... І хотіли ТОЄ хлоп'я стратить, голову йому одсіщи. Теди ТОЄ хлоп'я, боячись наглої смерті, і повідало о том.

Млість- Словник української мови
МЛІСТЬ, мло́сті, ж.1. Почуття розслабленості, знемоги. Якась невимовна МЛІСТЬ опанувала мене, якесь ослаблення не то тіла, ...

Із русизмів – тільки слово ПЕЛЕНА, та придумане мною слово О – МЛІСТЬ )))

Я навіть не знала, що у мене така літературна мова)

2016-05-13 01:37:08

Сергей Анатольевич

Та немає слів яка українська, що навіть занадто. Я мабуть зрозумів Генадія: є розуміння класичної літературної мови, а є - мови вживаної письменниками у своїх творах. Просто у вашому творі вже занадто велика кількісь саме "творчих" слів.

2016-05-13 01:43:53

Осычанка

Так в цьому, мабуть, є також свої родзинки..)
Мені - смакує.)Тим більше - я виросла в селі, і мені приємно після багатьох років спілкування виключно на російській, дізнатись, що я можу ТВОРИТИ на рідній мові))

2016-05-13 01:51:02

Юрко

Как интересно, аж жуть.)

С. Дегтяреву посвящается:

суржик

Прокинешся вночі.
Нема на небі сонця.
Лише луна.
Хоч як кричі.
Підійдеш до віконця,
Чи не послать все на?

Покуриш, станеш трохи злєє,
Та підеш спати - утро мудрєнєє.

2016-05-13 09:20:30

Геннадій Дегтярьов

Я уж пытался объяснять во многих комментах, многим авторам и Вам тоже. Можно повесить на шею словарь, как икону, и цитировать знаменитостей литературной обоймы. Можно. Может Вы в самом деле верите, что эти знаменитости говорили на академическом языке? Или Вам может неизвестны обстоятельства в которых жили эти люди? Может быть, Вы не знаете как частенько выкручивают ударения и искажают слова, когда непременно пытаются втиснуть слова в строку, а после эти слова выдёргиваются и воспринимаются "как великая речь великих знаменитостей"?
На самом деле, уши сворачиваются в трубку от суррогата в этом тексте у людей, которые хоть малость начитаны и грамотны.
Вам выбирать. Человеку невозможно объяснить, что есть косноязычие и суржик, ибо если это его речевая база в мозгах, то он в принципе не способен воспринимать как это выглядит со стороны.
Или Вас, не дай Боже, тешит отсутствие этих замечаний в других комментах? Тут уж точно нужно сочувствовать. Может, Вы не представляете как это всё выглядит со стороны?! Скажу: смотрят снисходительно на эти потуги те, кто способен понимать. СНИСХОДИТЕЛЬНО, мол, пробует и пусть пробует, Бог в помощь. Увы, разочарование будет чуток позже, когда-нибудь, и оно будет трагичным, судя по всему.

2016-05-13 10:39:32

Юрко

Є вірші - драми.
Є вірші - квіти.
Є вірші - діти.
А є і рани.

Вони є різні. Багаті словом,
Чи почуттям.
Чи навіть зі смиттям.
Але нема їх з Дегтярьовим.

Ой, один вже є.

2016-05-13 10:53:01

Юрко

Вы так серьезны и важны,
шо вам пора задрать штаны.

2016-05-13 11:06:24

Сергей Анатольевич

Задирают юбку или подол платья, а штаны приспускают. А Гена точно не шотландец!

2016-05-13 11:17:43

Юрко

Ну, раз уж тут сьодни принято цитатами сыпать:
Друзья! Друзья!
Какой раскол в стране,
Какая грусть в кипении веселом!
Знать, оттого так хочется и мне,
Задрав штаны,
Бежать за комсомолом.
(С) Есенин.

Я ему предложил задрать штаны и побегать. А вы шо подумали?

2016-05-13 11:28:42

Сергей Анатольевич

Ну, я о другом подумал.

2016-05-13 11:37:09

Юрко

Кровожадный.)))

2016-05-13 11:40:46

Геннадій Дегтярьов

Юра, уж если пишете неуклюжие экспромты, так хоть грамотно пишите:
Чи навіть зі смиттям.
Але нема їх з Дегтярьовим.

В качестве упражнения догадайтесь что не так. :-)
Я не уверен, что стоит пояснять тот факт, что стихо есть многокомпонентное литературное произведение. Это комплекс параметров, а не их противопоставление друг другу. Рассказывают о "чуйствах" в противовес косноязычию и элементарной безграмотности те, у кого проблемы с суржиком и со стихосложением. А что ж ещё говорить по сути?

2016-05-13 12:08:19

Юрко

А зачем мне писать грамотно? Ямщик довезет. Тем более, шо на днях меня ждет трагическое разочарование, вашими молитвами.
Про комплекс параметров - это вообще отдельный разговор.))) Над этим стоит подумать.))) Спасибо за идею.

2016-05-13 12:33:13

Геннадій Дегтярьов

Действительно, зачем писать грамотно? Понимаете ли, есть пара нюансов. Вопрос в том, как Вы сами себя позиционируете в литературе.
Литературное произведение создаётся с помощью инструмента - языка, как и любой другой продукт. Купите ли Вы грязную машину, всю в царапинах, в салоне? Или конфету в серой, одноцветной обёртке? Да дело даже и не в этом. А в том, что речь надо уважать. Ибо Вы - литератор, Вы - образец для читателя, носитель этого языка. У Вас будут учиться. Публикуя тексты, Вы становитесь публичной личностью.
Ну, а если смотреть дальше, то бодрость и кичение безграмотностью - это безусловно задорно, весело, "оригинально", но момент прозрения наступит-таки. Придёте на конкурс и Вам скажут: "Товарищ, Вам бы не помешало нанять корректора либо в школе поучиться. Как исправите, милости просим. А до тех пор ни одно уважающее себя издательство, ни один конкурс это Ваше кропание принять не может."

2016-05-13 12:51:00

Юрко

Ответ в том, шо я себя в литературе вообще никак не позиционирую. Поскольку это вообще не моего ума дело.
И вам того же искренне желаю - перестать "себя позиционировать в литературе".
Сразу жить станет легче. А творить - тем более.

2016-05-13 13:52:03

Осычанка

Г. Д.: "Пробует, и пусть пробует. Бог в помощь!"
Спасибо Геннадий
И - заметили - прислушиваюсь ...иногда

2016-05-13 14:10:01

Цыганова Наталия

ААААААА!!! От стиха!!!
и от дио/трио/и уже т.д.-диалога
немає слів, коли хтось (тіпа - по-російськи)
упевнено-уперто перепитує "ШО-ШО?"
Или когда по русски - лечат украинский...
Отняв всё это, решта - дуже ХА-РА-ШО!!!

2016-05-14 02:27:02

Осычанка

ХАРАШО, Всё БУДЕТ ХАРАШО, Натка!
Шо-шо? )

Но если быть справедливыми, то кое-что исправила ) подтолкнули, спасибо (И Гене тоже )
...и интересно было тоже: ведь я - мало-мало - провокатор) АААААА!

2016-05-14 11:29:26

Сергей Анатольевич

Провокаторша! )))))

2016-05-14 15:09:41

Осычанка

Комплиман?

2016-05-14 16:28:49

Геннадій Дегтярьов

Это временно, попустит, ещё как попустит. Я регулярно слышу нечто типа "мне вот бы только душу излить, а в пушкины я не мечу". Очень, честно скажу, скучно уже слышать. Будет сотни три текстов, а ходу с ними дальше, чем вконтакте, никуда. Оно конечно, можно себя тешить рецками-ути-пути, но момент истины и с ними настанет рано или поздно. И вот тут и начнётся самое интересное - или "душевный кризис" (то есть на самом-то деле я наляпал, но "злое человечество меня не оценило", или выход из литературы (да-да, это тоже не редкость), или переделывание всего и вся (а вот это будет уже очень сложно, ибо ошибки правописания можно ещё как-то исправить, но стихи переделывать из-за ошибок будет ой как сложно, не проза.).
Так что, дерзайте, Юра. Одноклассники и ВКонтакте ждут.

2016-05-15 23:18:20

Осычанка

Словом - дышать, стихом - радеть…
И - на портал стихи - что делать?…
Секрет мой прост:стихи - отрада )
Я в классики играть не стану,-
оценки строго себе ставлю,
лишь только чувствовать стараюсь:
в стихах – летаю, в них же – маюсь…
МОМЕНТЫ ИСТИНЫ, короче, –
не с сладких рецках: «Ох!» и «Ах!»
а чтоб друзья, и кто – не очень –
нашли "изюм" в моих стихах.))

2016-05-15 23:50:03

Юрко

Я не знаю, Геннадий, шо вы там и от кого регулярно слышите, но шо брюзжать вы умеете, как никто, это я уже понял. От чего меня должно попустить по вашему - искренне не понимаю. Я пишу стихи потому, что мне нравится это занятие. Хобби такое. Так же люблю стихи читать, хотя в нынешние времена это видимо не модно.))) И даже, представьте себе, у меня есть любимые стихи, и даже любимые поэты. И еще, я очень хорошо понимаю разницу между тем, что сочиняю я, и между тем, что называется литературой. В чем вы меня убедить хотите? Вот это мне непонятно. И зачем?

2016-05-16 00:55:43

Геннадій Дегтярьов

Так ещё раз прочтите. Я ж писал о неуважении к языку. Ваш личный "задор", нелепые "экспромты" и кичение безграмотностью - это, конечно, Ваше дело. Но Вы ещё и пытаетесь "создать публику, состоящую из убеждённо-неграмотных". Думаете, оригинально? Нет, роль чемпиона на этом поприще тоже уже не будет Вам принадлежать, она уже занята.
За то, что Вы мне посвятили текст, конечно, спасибо, но и он написан безграмотно, а о стихосложении там речь и не стоит. Я уж не стал писать об этом, сочувствую да и бессмысленно.
Это пройдёт, чуток позже. Это уже было тут, да прошло у многих.

2016-05-16 12:45:47

Осычанка

Геннадій...Не пройшло, і не минуло!
Просто -напросто -люди повтікали на інші портали...
А це - повірте мені, не дуже добре. А точніше - зовсім не добре для УПП.

2016-05-16 18:47:40

Олесь Григ

Дуже натхненно ... і відвертро. Се цим віршем
Ви погрожували мене вразити вчора? Якщо так,
то вразили!

2016-05-12 19:21:23

Осычанка

Дякую, Олег.
Справа в тому, що в мене є лозунг: Якщо не я, то хто... ??)
Тобто - писати хочу так, щоб вразити не так когось, -найперше себе.
Вражена своєю відвертістю

2016-05-12 19:38:30

Олесь Григ

А так і потрібно діяти в поезії...

2016-05-12 19:44:16

Осычанка

Ні, я згадала, Олеже - це вірш : "Сегодня", там в мене передані відчуття, що мені хочуть закрити рота )

2016-05-15 15:28:23

Осычанка

тобто: "Сейчас ..."

2016-05-15 15:30:51

Олесь Григ

Я на "Сейчас" уже писал рецензию, Наташа. Сейчас еще раз перечитал -
прикольно!

2016-05-15 15:43:31

Осычанка

Знаєте, Олеже, скажу відверто: Як тільки я перестала хвилюватись за рецензії, мені пишеться легко і кайфово

2016-05-15 15:47:07

Олесь Григ

Якщо думати про рецензії, нічого талоновитого не створиш - це точно!

2016-05-15 16:04:59

Ярова Інна

Дивовижно.............

2016-05-12 12:34:12

Осычанка

Згодна на цей раз...

2016-05-12 16:21:51

Владимир Новиков

«…бо покажіть мені з мільйона,
хто скаже: -- Досить, ми готові
од двуєдинства відійти…,»

А якщо скаже так: «Я буду кохатиСЯ»?

2016-05-12 07:34:40

Осычанка

Чому " СЯ"? Поясніть, страждаю, бо не зрозуміла

2016-05-12 16:21:17

Владимир Новиков

«-СЯ» - я просто акцентував звичайне «-ся», те що «кохатися» зворотне дієслово, тобто «Я буду кохатися» це теж саме, що «Я буду кохати себе», і навіть «Я буду кохатися з дівчиною» = «Я буду кохати себе з дівчиною».
Цікаво, що проблема у даному випадку не в «кохатися», а в «буду». Якщо замінити його на «будемо», то отримаємо коректне «Ми будемо кохатися».

2016-05-13 07:24:32

Юрко

От бува ж кохання з перцем!
Несподівано для всіх,
Б"є Амур не тільки в серце,
А по морді та під дих.

І лежиш собі у комі.
Хрюкаєш, немов скотина.
І сумління невідомі,
Бо не знаєш, в чом провина.

2016-05-12 06:11:49

Осычанка

Так він же - Амур - людиною був,
тому -й хуліган, тому - й не вблаганний !
От я -йому... Ух! - стрілу - відберу,
й комусь - під ребро - отак - і встромлю

2016-05-12 16:24:40

Осычанка

Гризь гризе,
відмак відьмачить,
Янголятко янголячить,
І я така - малюю строчки...(с)

сподобалось

2016-05-16 18:28:24

Юрко

))))

2016-05-16 18:31:58

Владимир Новиков

«І я така - малюю строчки...(с)»
Строчите строчки і рядки рядіть.

2016-05-17 11:33:17

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений