Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Осычанка
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-02 23:35:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Мед поезії гноми ховають в лісах…
/скандинавські саги/
Схованки отого, що надихає - скрізь:
отам-таки, де колихається, скніє, жевріє, торкає, примушує, заколисує, лізе в очі - оте, ЩО СЛОВАМИ НЕ ОПИСАТИ.
Бо як змалювати подих вітру, чи шерхіт хвилі...шепіт вранішнього вітерця, чи схід сонця?
Як донести словом отой біль, що не болить, а лише пече десь отам, всередині, випалює клітинку, ворсинку, крапельку, смужку...поле за полем, життя за життям…людину?
Схованки отого, надихаючого - отутички, біля кінчиків пальців, біля штрих-пунктирного розділу земної тверді і водної оманливої мягкоплинності.
Надихаюче - в піщинках прибережнолінійних, в молюсках, вірніше - в їхніх мушельках (така гарна назва, а такий хижак, виявляється)
Там, в глибині, серед черепашок - жорстока боротьба за виживання… Рапани їдять мідій і равликів, слимаки їдять молюсків…і тому їм теж потрібно ховаються в ущелинах, мімікрувати
під рослини в гілках водоростей…Тому вони й дружать з якимось різновидом інших представників морських глибин...Росте таке собі безневинна істота на мушлі…Чи то прикрашає, чи
то захищає молюска від небезпеки…Або ж - сама актинія - хто би подумав - теж хижак…Бережіться дрібні крабики, рачки, рибки!
От тобі й раз: я - про те, що надихає, а воно пишеться про хижість оточення...
Ось - медузи, - чом не спокуса ними вражатись, надихатись? Пливають якісь корнероти, аурелії, гребневики…Мама дарагая! Власники, завойовники океанічного простору...
Напевно - початок, модель якоїсь майбутньої цивілізації…Спокійні і надспокійні будуть...вирощуватимуть крабиків, рачків, рибок…Бо як же цивілізації вижити, щоб когось та не
зжерти? А поки що - плавають, шарудять морськими просторами...комфортно їм…Безгонорові, спокійні…їдять собі потихеньку братів менших, або і старшеньких, як наприклад медуза
- хрестовичок - усього 2 см…а людину може вбити.
Гарні, кольорові...космічно гарні, хоч і отруйні: голубі, фіолетові, жовтуваті (це - мабуть - якісь андеграундні, бо як це - в синій воді - і жовтуватість..?)
Морський массив - прекрасний, теплий, кольору життя - теж надихає...От тільки якась слизька гидотина - вжалить тебе...і - зникає натхнення...Бррр! Медузенція, мнеміопсис якийсь,
вибачте за вираз ) Небо...так воно - натхнення в концентраті...Дивись, пиши, малюй...дихай.
Оу! Павучок маленький десь взявся між піщинок…Ніжки - тонюсінькі…Стривожив теж...Дмухну на нього: лети, малий, шукай травинку, стеблинку, родичів своїх, мабуть, уже
хвилюються, де дівся непослух тонконогий...павучок манюсінький...а все при нім..очки, ніжки...цілих вісім...
...гірчить мені мед поезії…бо в ньому все ж є присмак не тільки краси навколишньої, але і роздумів: хто кого їсть?...і коли вже люди перестануть бути хижаками?
...але як каже один відомій телеведучий - це вже інша, і зовсім не надихаюча історія - історія взаємовідносин людей на Землі…
Але, дякувати Творцю, це питання і претензії - не до мене.
Я - надихаюсь.
История cоздания стихотворения:
Мой лайк. Вы в своём репертуаре. Удачи. |
Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-29 01:56:35 |
Спс. Улыбнули и понравилось. Рада снова Вас читать. Держитесь!!! |
Рецензия от: Чухнина Мария 2024-04-29 01:55:21 |
Їм Україну, нашу неньку,
не здолати, Скільки б не пружилися кляті вороги, І буде гарний син, а з ним чудова мати, та чемні люди на оновленій землі... Дякую Вам,Едуарде! Гарні слова! Згоден з вами на всі 100%! |
Рецензия от: Олександр Гарматний 2024-04-29 01:08:47 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |