жива )

Автор: Осычанка
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-07-29 11:09:06
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

...не пишу про війну....

Не пишу я про жах, про війну,
бо не я захищаю Вітчизну,
не бувала у друга на тризні,
хоч сплатив він найбільшу ціну.

Ні, не я - у окопах багнюку
окропила і потом і кровью,
поєднавши надію з любов"ю -
захищала родину, онуку...

Не мене у полоні тримали,
ще живого та в ранах суворих,
не мені руку праву ламали
за малюнок тризуба і "Волю".

Іловайськ... Україна ридає
по "двухсотим"... і - "плине кача...",
бо востаннє душа козацька
хмар торкнула, бо крила має.

Ні, не я - з повоєнним синдромом
з госпітального ліжка - додому
не дійшла, а ступила під поїзд -
із нестями, з фонтомних судомин.

Я не снайпер, ані піхотинець,
і війна - десь далеко, далеко,
біля двору - гніздечко лелеки,
і цвітуть чорнобривці під тином...

*
Не пишу я про жах, про війну,
але кров закипає, сумління
пам"ятає: сувої нетлінні
пишуть браття четверту весну
серед грому гармат.
Навіть тиша -
їм нагадує: снайпер на криші
зачаївся,
і в око поцілить, -
він навчався далеко, умілець,
водночас - “по-братерському” - с ходу -
“допомогу” приніс нам зі сходу...

*
Ні, писатиму я про війну!
Хоч не я захищаю Вітчизну,
та бувала у друга на тризні,
і сплатив він найбільшу ціну.


История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 631

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 21.
Спасибо Большое!
2019-01-25 08:25:46
Здраствуйте, Сергей!! И вам спасибо!! Сейчас прочту, вспомню...может быть, исправлю кое-что...
2019-02-05 01:52:27
ЗдраВствуйте! ))
2019-02-05 01:53:04
Наташа! До слёз....пиши....надо говорить о ней.
2017-08-09 15:34:11
Яка ти розумниця!

(написала багато епітетів...та витерла...тема серйозна...)
Дякую, красуня!


2017-08-09 15:43:18
Знаєш, я заплакав. Якщо чимось образив- ВИБАЧ!
2017-08-09 12:01:43
Сашко..Скучила...
Ні...просто обмаль часу...ну...і в кожного свої таракани...боюсь своєї простоти.
Будьмо!
2017-08-09 15:36:38
З поверненням, Сашко!
2017-08-09 21:14:32
2017-08-09 21:23:18
Це про війну, що забира синів,
які й життя іще не скоштували,
про матерів, про ночі їх без снів...
Ви про війну, Наташа, написали.
2017-08-09 11:57:02
Про війну...якої ми майже не знаємо..Бо я читаю вірші тих, хто побував в епіцентрі подій....Страшно!
В мене - тільки спомин про те, що потрібно ПАМЯТАТИ. А ми, - володіємо СЛОВОМ, а слово і є - память..
Тому - маємо деякий обовязок перед тими, хто нас захищає.
А пишу тому, що бачу, як нам настирливо всі інституції намагаються втюхати про те, що - нібито це нас не стосується...
СТОСУЄТЬСЯ!!! ..а розвлєкалочки під час війни - мене дратують, хоча я розумію, що " Времена не выбирают, в них живут и умирают..." и нужно наполнять жизнь не только печалью, но и всеми составляющими...но - умными и благородными, даже если это - смех, юмор, и радость...
Потому что - жизнь продолжается.
2017-08-09 15:55:17
Підтримую, Наташа, підписуюся під кожним рядком. Я також не бачила війну, але переселенцями стали мої свати з Шахтьорська, два наших сусіда загинули, молоді хлопці. Мій вірш "Лист з вічності загиблого в АТО" цьому присвячений. Ще один родич, офіцер-десантник повернувся інвалідом після катування у полоні, але після цього ще рік воював, поки зовсім занеміг. Вболіваю за Україну і засуджую війну.
2017-08-09 16:10:31
..і нам потрібно показувати гос.машині, що ми - не байдужі...Бо постраждалим потрібна допомога...Це - окрема тема...
Дякую, Лариса
2017-08-09 16:31:51
2017-08-09 18:30:22
Наталю, так гарно написала і українською. Дуже патріотично і щиро. Мені сподобалися ці вірші. Дякую.
2017-08-07 22:12:04
Дякую, Ніна!
Ваша поява у мене на сторінці - це маленьке свято. Бо я знаю вашу щирість.
Писатиму на українській..Але мені потрібно бути в іншому середовищі..Бо навкруги - тільки російськомовні...А мова - це як ріка - в неї потрібно окунатись...

2017-08-07 22:56:21
Как образно,глубоко, порой трагично "не о войне" о войне. Спасибо, Наташа, за активную гражданскую позицию. Я эту войну видел из окна, правда, не долго, нас освободили через три месяца. Но этого достаточно, чтобы понять что к чему.Печально, но большинство не образумилось... У меня есть стихи про войну. Например: " Письмо с того света", "Война". С уважением, Ю.Л.
2017-08-01 12:12:00
Спасибо,Юрий...
Наше оружие - СЛОВО...надо его применять...И не забывать о том, что СЛОВО - материально.
Пусть скорее наступит МИР!
2017-08-07 22:52:50
Пекучий вірш, Наталко. Але про війну мусимо писати, ятрити рану, щоб боліло, щоб не забувалось.
2017-08-01 12:05:15
Так, Володимир...Згодна.
Я розумію, що плачем справі не допоможеш. Але памятати - слід. І винуватці повинні бути покарані. На жаль - винуватих - побільшало..Бо є ті - що розвязують війни, є ті - що пропагують, єті - що зраджують, крадуть, наживаються на війні..А є ті - Янголи, які нас захищають і охороняють. На жаль - вони смертні - земні вої, які віддають за свободу і незалежність - найдорожче - життя.
2017-08-01 17:24:57

Писать! Писать! Идёт война!
И нам не спрятаться лукаво.
На летних пляжах загорая,
Валютных траншей проедая,
Не будем в мире никогда.

Спасибо, Наталья, за Ваше проникновенное стихотворение. Только не третье, а уже четвёртое лето проливается кровь наших защитников, и мы (это ужасно!) начали привыкать к этому. Спасибо, что отвлекли от тем отпусков и любований природою. Не может сейчас быть спокойной жизни. С уважением, Александр


2017-08-01 11:54:14
Так, Олександре..Четверту...
...час летить швидко..і я теж втрачаю пильність..не слідкую за новинами, як раніше..не ридаю біля телевізора, коли розказують про втрати на війні...Та і розказують так, щоб не дуже стривожити народ...
Свічку запалюю в честь і память загиблих, це так - бо сумління мене тривожить, і я більш нічого не можу вдіяти, щоб війна закінчилась..Ось - тільки вірша написати ...
ПАМЯТАЙМО!....і - "Борітеся, й поборете! "(с)
2017-08-01 17:19:54
Глубоко, правдиво, точно. Спасибо, Наташа, что напоминаете, не забываете. Почаще бы надо обращаться к этой теме.
2017-07-31 20:32:23
Дякую, Михайло...Згодна, але - повторюю - що це та тема, де не можна лукавити, і писати - аби-якось...
Тому я теж не часто звертаюсь...Але знаю, читаю - така поезія - воєнна - існує..
Особливо вона болюча і реалістична в тих, хто побував в гущі подій...
А наші люди - дуже талановиті...А книги - будуть з"являтися.Бо память - це святе і необхідне для майбутніх поколінь.
2017-07-31 20:46:48
Повністю підтримую.
2017-07-31 20:53:44
Дуже сильно... дуже!
2017-07-31 17:31:48
Дякую, Оксана...Дякую!
2017-07-31 20:32:53
Наталочко, он яка зброя - слово Ваше!
Дякую!
2017-07-31 17:15:35
Таня Знаю твою творчість...і згоджуюсь: слово - і насолода, і откровення, і - зброя.
2017-07-31 20:36:27
Сильно написано, Наталко!!!!!!!!!!!!!
2017-07-31 16:59:08
...зненацька для себе написала...Книга спонукала...Хоча - читаю вірші тих, хто побував на війні...і - жахаюсь..
Наш час - мирне небо над нами..і - десь там..а якщо подумати - то зовсім недалеко - війна!!! ...
Потрібно хоч іноді, віддавати належне...Але - тільки від душі. Бо це та тема, де фальшувати - гріх.
Дякую Валерій, за емоції і співчуття.

2017-07-31 20:40:32
2017-07-31 21:23:34
В катренах вірша вилито весь жах тої мерзоти, яка називається офіційно "АТО", а реально - підступної, цинічної війни, нав'язаної українцям Росією для зламу їх прагнень до волі, суверенітету і кращого життя. Дякую! Як його винести в початок?

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2017-07-30 15:47:33
Вячеслав... вірш написався одразу, як тільки я одержала книги...
Але я розуміла, що те, що я пишу - це тільки крихта того жаху, який несе війна...Думала ще продовжити..та для цього потрібно знову згадувати оті жахіття...Можливо - знайду сили для продовження...
Я не знаю, і не користуюсь тією функцією - на головну сторінку..Якось мій вірш там промайнув..Але то не я його виставила)) Дякую Вам. Сердечно.
2017-07-30 16:38:13
Ну то я поставлю на головну.
2017-07-31 17:47:37
Дякую, Таня
Воля ваша...В даному випадку я не буду сперечатись.

2017-07-31 20:49:51
... Прекрасно висловленi почуття...
Пекучий вiрш...
2017-07-30 15:32:39
Дякую, Яна...
2017-07-30 15:35:04
Наташа, сплошная эмоция!
Такое же порывистое стихо, как и ты сама...
2017-07-29 23:51:45
) Спасибо, Ника...Мне почему-то хочется ответить, что это - не стих, а клич, что-ли...
...События в Украине умноженное на мои эмоции, стих Вадима Барского, выход книги "Напиши про війну" - под редакцией Елены Макарчук и Олеся Грига - вылились в данный текст...
2017-07-30 00:36:17
...отличное стихо... :)))
С уважением,Удав.
2017-07-29 23:25:21
Спасибо, Большой!...
подумала..может быть - оставить только последний куплет ?...это я с горечью говорю.

2017-07-29 23:46:31
Искреннее стихотворение о том, что наболело.
2017-07-29 18:56:31
Спасибо. Искреннее.
2017-07-29 21:09:47
2017-07-29 21:34:26
2017-07-29 23:46:48
2017-07-29 23:46:48
Як крається моє серденько
Душа спливає, мов той лід
Чому, страждає моя Ненька?
Чом так, душа моя болить?
Немає кривди, гірше зради
Страшна поруга від «братів»
Горять, горять в ночі лампади
То ми… ховаємо синів…
=
Боляче, нестерпно...
Низький уклін Вам за цей вірш.
2017-07-29 13:00:38
Дякую, Ия...
И вам - низький уклін за співчуття...
2017-07-29 15:49:18
....і за прекрасний СПІВ-відчувающий екс...
2017-07-29 15:51:22
2017-07-29 16:23:16
Не все могут писать о войне...Не все должны о ней писать...Ваше, Наташа, мне понравилось...Оно-то как раз о войне...Спасибо!
2017-07-29 11:23:13
Спасибо, Юрий, что - не равнодушны...
Нет, моё - не о войне, а о совести...
я думаю, что сколько совести в человеке, столько и человека...
Любовь, верность, сочувствие - это составляющие СОВЕСТИ, мне кажется...
2017-07-29 11:26:53

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Сказати, що вірш мені сподобався, все одно, що нічого не сказати!
Я в захваті! Дякую, Тетяно!

З повагою , Таїсія.
Рецензия от:
Таисия Бадиленко
2024-03-29 17:01:10
Доброго дня, Наталя Володимирівна! Держіть переклад:

КОРАБЛИИК

Той ранок таким був немислимо свіжим,
гойдались росинки вздовж стежки сильніше,
а поблизу хвіртки цвіли маргаритки,
і равлики грілись у ліжечку квітки.

А тут, по калюжі, так легко, відважно
в далекі краї плив кораблик безстрашно
із аркуша ще не старої газети,
в якій друкували поеми поети.

І сонце яскраве, і вітер попутний
вітрило оббризкали вмить перламутром,
Світилися в серці відрадні надії,
і ранок був свіжим, і купчились мрії.

--
Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться!
Рецензия от:
Лисич Валентина
2024-03-29 16:12:04
Така приємна подорож.

А це моє

Не промовляй "помовч, зажди"...
Авторский переклад - "Не говорите мне, потом"

Не промовляй "помовч, зажди".
Ти Прометей в коханні - любий,
У дотиках пульсують груди -
Трояндами тремтять з жаги.

Притулок пташкою знайти,
Росою - проліском багнета.
Здобуток бути назавжди
З козацьким - альфа та омега.

Ще вранці скелю віднайти
Де провокують в мріях хвилі -
Тотем* безодні на стриптиз -
чи в тім пророцтво від Сивіли.

В день судний скинути корсет -
Коханий мій - геть забобони.
Світ дивовижний без кордонів,
Приникшим біля стоп Скарлет.

Не промовляй "помовч, зажди"...

*Тотем* - в данному випадку Посейдон.
22. 02. 2022.


Не говорите мне потом
Потоком чувств, скользящих мимо,
Я женщиной хочу стать, милый,
Цветущей розой за окном,

Синицей в трепетной руке,
Сверкающей росой... Стихией,
Взрывной и павшей на рубеж,
Исполненной казачьей силы.

И полусонной на заре
Прибой послушать говорливый.
Концы ли в воду Пер-Лашез -
О нас в пророчестве Сивиллы:

В день судный скинуть на скамье
С любимым все свои невзгоды -
Сей жизни обнуляя коды,
Распятых в жаждущей Скарлет.

"Не говорите мне, потом"...
Рецензия от:
Сколибог Олег
2024-03-29 16:06:10
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.