Автор: 0502344138
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-09-22 10:53:37
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Потяг

Повільно потяг рушив у дорогу
І гучно чути стук важких коліс
І ось набрав він швидкості стрімкої,
Залишивши позаду місто Львів.
Він мчав щодуху по містах та селах,
За ним щосили дужий вітер мчав,
Неначе яхта, що у синім морі
Він пропливав моміж зелених трав.
А у вагонах там сиділи люди,
І кожен з них щось про своє думав.
Хтось розмовляв навпроти із сусідом,
Хтось до вікна схилився і дрімав.
А я сиділа і спостерігала,
За всім, що відбувалось навкруги.
І з сумки ручку і блокнот дістала
І на папері пролягли рядки.
А за вікном лиш чутно важкий стукіт,
І час від часу ще луна гудок,
А швидкий потяг все щодуху мчиться,
Щоби на станцію прибути в строк.

01.07.2014р.

Надія Блистів

История cоздания стихотворения: