|
Автор: Инна Чехова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-10-20 16:20:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Розмалювала осінь все довкола.
Запанувала тиша навкруги.
Було з тобою так приємно і казково,
але в тобі усе хололо поступово -
ми вже не друзі і не вороги.
Дощем змивала сірі дні негоди.
Вітрами роздувала все сумне.
Лишились осені щасливі епізоди,
але зникали в почуттях тепло і згода.
І жовте листя зовсім не збагне,
чому так треба скоро опадати...
Чому мене ти відпускаєш знов...
Як добре було один одного кохати.
В твоїх руках міцних завжди свої тримати.
І просто довіряти без розмов.
Спішить ця осінь і малює спритно
життя моє у різні кольори.
І жовте листя обриває ненаситно,
немов від серця і душі так непомітно...
Холодні і самотні вечори...
История cоздания стихотворения:
Дякую, Сніжана! Сила духу наш головний аргумент! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 20:00:42 |
Пусть будут такими все наши дни!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:55:56 |
Дякую, Таня! Будуть зміни найкращі, все зміниться у бік правди! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:53:49 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |