|
Автор: Инна Чехова
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2020-03-25 13:20:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Багато слів не треба говорити,
щоб зрозуміти що в душі моїй.
Коли тебе не можу відпустити
й серед прихованих тримаю мрій.
Лише з тобою я була щаслива
хоч і не довго, тільки певний час.
Я пам'ятаю серцем незрадливим
вогонь очей. Він дотепер не згас.
Ніч ніби вічністю нас обіймала,
оберігали зорі почуття.
Тієї миті нам було замало,
але не так вже склалося життя.
Вуст пам'ятатиму я теплий дотик.
В обіймах ніжних спогади тремтять.
Нехай кохання струни грають доти,
допоки зорі ще в очах горять.
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |