Автор: Инна Чехова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-04-04 17:56:17
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дивні часи

Лоскоче проміння старенькі світлини
і в мить повертаються дивні часи -
приємні фрагменти щасливої днини,
де батьківська молодість й ми ще малі.

Поля у кульбабах, повітря і зорі
і ніби казковим здається усе.
Ліси величаві, безмежні простори.
Життя безтурботне й на диво просте.

Мандрівки у гори, походи до лісу -
щасливої миті, напевно, нема.
І слухати завжди зозулину пісню,
рахуючи роки свої жартома.

На велосипеді до ночі гасати,
у схованки гратись надворі, в саду,
з города сусідське смачне ласувати
- і, це вже ніколи я не поверну.

Не пройдені стежки, ви десь загубились,
лишилися в горах і там заросли...
Проміння лоскоче старенькі світлини
і в мить повертаються дивні часи.

История cоздания стихотворения: