Автор: Инна Чехова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-10-31 08:05:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

По-своєму ти, осене, мінлива

І знов настала
листопадна злива,
і золотавий дощ вже
душу веселить,
і з дивним настроєм
твоїм мінливим
приходить зАвжди не
одна прекрасна мить.
У шарудінні лісового
листя
ховаєш ти свої думки,
свою печаль,
лише в сльозах твоїх
навік сплелися
твоя засмученість та
дорогий кришталь.
Чарівна осене,
мінлива поро*,
прекрасна ти у
неповторному вбранні,
твій настрій завжди
дивний, загадковий:
в сльозах, чи в
променях, чи в
кольоровім сні.
Розмалювала, мовби
пензлем гори,
ясніє й дихає небесна
голубінь
і ніби все живе в
твоїй покорі -
від ясних зір та до
земних глибин.
Твоя яскрава,
листопадна злива
так трепетно вже душу
веселить,
по-своєму ти, осене,
мінлива,
мине з тобою не
одна прекрасна мить.

История cоздания стихотворения: