Человек, научившийся управлять своими эмоциями, становится хозяином своей жизни.

Автор: Романна Бучак
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-01-30 16:25:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І не судіть ви тих хто тут

В нас кров українська тече
У серці втомленім, проте,
Живем на землях ми російських.
Та не одна така тут я,
Велика вкраїнська сім'я
В краю розкидана сусідськім.

Ночами сняться вечори,
Де зорі падають згори,
А ми загадуєм бажання.
Щаслива наша дітвора
Лунає регіт по дворах
Де перше стукало кохання.

Знов серце  тьохкає, пече,
А кров по венах ще тече
Змінити ритму я не в змозі.
За що же, земленько, моя
Від ран страждаєш ти і я,
Сидять солдати у облозі.

Щоб захистити рідний край,
Від злого ворога. Стривай.
За свою землю помремо ми оба.
Той ворог був колись мій брат,
Та  став він нам чужий солдат
Звідкіль у вас взялася злоба.

Дороги наші розійшлись,
Брати з злодіями зійшлись
Сильніший став уже до влади.
Хоча ми були кріпаки,
У вас, із власної руки,
Та ми звільнились від вас гади.

Немає смаку в колбаси,
Цукерки тільки для краси,
Бо все це зроблено з паперу.
Вживаю кашу, молоко,
Сири які не їсть ніхто
Терпіти скільки ще цю еру.

Багаті й бідні знову є,
У шлунку голод дістає.
Чому так світ несправедливий?
Та чи настане тихий рай?
Чи скажу я йому прощай?
На моїй рідній Україні.

Російський люд тепер як вовк,
Незнає в чому в житті толк,
Втікають з неї найбагатші.
Свої скарби, дітей, рідню
В країни дальнії везуть,
Залишились у ній пропащі.

І не судіть ви тих хто тут,
Не від добра із дому йдуть,
Сім'я своя нам найрідніша.
Та доля випала така,
Не пляшим в ній ми гопака,
У ворога живемо, бо ми грішні.

Себе за зраду не корю,
Бо вже давно я тут живу,
Міняти щось немає  сили.
Та боротьбу все ж я веду,
У Бога щиро я молю,
Щоб матері не голосили.
17.01.20018. Б.Р.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 211

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Тетяна Лавинюкова

Романно, це добре, коли є наснага втілити та вилити свій біль в поезії. Це поезія самого життя, самого серця. Нехай щастить тобі, Романно.

2018-02-25 14:17:26

Романна Бучак

Дякую Тетяно Григорівно за розуміння і чуйне ставлення до мене. Можливо моя писанина не всім зрозуміла але душою і тілом я із своєю хатою де виросла. І вже ніяка сила не зможе мене переконати в протилежному.

2018-03-21 10:58:46

Тетяна Лавинюкова

З Днем поезії, Романно! Натхнення тобі, розради в поетичних рядках власних, класичних та сучасних... Де ти тепер?

2018-03-21 15:43:18

Романна Бучак

Дякую Вам за привітання. І я від душі вітаю вас з святом творчості і натхнення. Я поки що все ж там на тому місці. Але обстановка дуже змінилася. Треба тікати. Ось поки ще жива моя Неля Іванівна то я тут. А там як Бог дасть.

2018-03-21 20:20:44

Тетяна Лавинюкова

Хай береже!

2018-03-21 22:30:15

Виктор Шталь

Не зря в Евангелие от Матфея обозначено:"Не судите, да не судимы будете!"
:)))

2018-02-01 14:19:11

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений