UA
|
"Українців можна приспати, надурити, але неможливо залякати". 10 цитат братів Капранових / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 27. Як свиня на небо гляне. Десять цікавих українських фразеологізмів / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Валерий Масагор
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-09-19 06:57:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Пробачте, діти, що живу!
Пробачте, діти, що живу!
==========================
Матвій давно вже не в миру',
А так - з обочиною злився.
-"Коли спряжусь, коли помру?"
Лише лежав і мовчки злився:
-"Який ще виграш я зірву?!
Давно один."Пішла" старенька...
Пробачте, діти, що живу
На свті зайвим оберемком!"
І так, часом, найде' воно,
І кожен час вже, як за зви'чай...
Вже колючок його давно,
Як на стволі нема глядичин.
А нині випав перший сніг,
Ударив свіжістю крізь сіни.
Рвонув би весь туди, та ніг...
Немов засмоктує трясина.
-"Пробачте, діти, що живу,
Вже й самому, життя - морока!"
Чека Матвій давно "криву",
Вже передержані всі сроки.
-"Вернуть би прожиті літа,
Де жінка й діти, й я у силі.
Та тіл конструкція не та,
Вже не здолать ногами милі".
Отак лежав старий Матвій,
Ні сили сповненний, ні духу.
Серед своїх...неначе свій?..
Як індикатор сили й руху.
Немало він зтоптав підков,
Немало спину гнув під грузом.
У чім основа всіх основ?..
Лежав, мов шар забитий в лузу.
Думкам байдуже до речей,
До філософій...сталі Круппа.
Лиш зі скляних його очей
Сповза сльоза холодна скупо.
То "давить жаба", то "швидка",
(Вночі частіше), завітає.
Кому потрібна вже рука,
Яка і ложку не тримає?
На іменинах в один дух,
Ще триста літ бажають щастя.
- "Я був щасливий! - дума вслух, -
А ви лукавите, як здрастя."
-"Пробачте, діти, що живу!
Так, не живу, а доживаю".
І відчуття, що дежавю
Ще не закінчилось, триває.
Скриплять кістки, неначе віз,
І серце битися не хоче -
колись...
колись...
колись...
колись...
Мов потяг парами стукоче.
-"Нащо живу? кому живу?"
Життя розірване на фрази.
А вранці знов, як день тому,
Неначе милість від "нольпази".
Онуки й правнуки навкруг
Такі у клопоті завзяті.
А сам би - здох, щоб зник і дух!
Та смерть чомусь не хоче брати.
Матвій давно вже не в миру'.
Сто літ йому! чого радіти?
-"Пробачте, діти, що живу.
А як же хочеться, блядь, жити!"
11-12.09.2018р.
Валерій Масагор.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 371
Рецензии
Спасибо, Валера, тронул до глубины души.
Проникливо, бере за душу. Дякую, Валерію!
А стих просто пробрал...
Роздуми старого, оповідь вцілому цілком зрозумілі: як же не хочеться бути для близьких отим самим оберемком... Але у справжній великій дружній сім'ї проживання поряд з родичем "на виданні" - то звичайна справа. Я вже не наводжу як приклад кавказців. Memente more - кожний свого часу готуватиметься стати перед Господом.
Сподіваймося на добро, творімо добро! Дефонтер
Жму руку!!!
| Віра в Перемогу - це те,
що нам допомагає у ці
важкі дні. Дякую вам за цей чудовий вірш, Раю. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-20 14:41:51 |
| "Душу не вбити і
гордість не вбити, І до Вітчизни святую любов." ви дуже тонко помітили, про що мріють росіяни. дякую! |
| Рецензия от: Захар Зінзівер 2024-04-20 14:06:53 |
| Чудовий вірш! |
| Рецензия от: Раиса Татаркова 2024-04-20 13:55:28 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |
| Хеви металл! Всем
привет! Драйва лучше в мире нет! Вот послушай-ка Accept Сразу станет меньше лет! У фанатов AC/DC До сих пор в порядке писи!(...) |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-13 16:14:51 |