Автор: Ирэна
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2022-08-01 23:23:16
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Журба

А зорі тихо падають в глибоку річку,
Для тебе, милий, покладу в волосся стрічку.
Вплету у коси ніжний, золотий серпанок,
Шалену ніч і наш закоханий світанок.

Впіймаю вітер й поцілунки твої милі,
Торкнусь волосся рідне, як Дніпрові хвилі.
В своїй уяві обійму тебе, мій милий,
У Бога захист попрошу  для тебе й  сили.

Сльоза від туги упаде в траву росою,
Життя іде у нас кривою полосою.
Нещадно  б'ють наше кохання блискавиці,
І висиха від пороху вода в криниці.

Війна! А я лелекою до тебе лину...
Під серцем ніжно обійму твою дитину.
Журба так душить, що я дихати не можу!
Але я вірю, Україна переможе.

История cоздания стихотворения: