Автор: Михаил Крупенькин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-01-10 21:11:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Коснись легонько нежностью меня,
Дыханьем сладким прикоснись до изголовья,
Виденьем лучезарным вдаль маня,
Коснись легонько нежностью меня
И уведи с собой без предисловия…
Ты уведи, туда, где в небесах…
Где заблудилась радость неземная…
Как отраженье в страждущих глазах…
Ты уведи, туда, где в небесах
Сияет осень ярко-золотая...
В волшебный мир, где верят в чудеса,
Где всё окутано мечтою светлой,
Где только счастьем светятся глаза…
В чудесный мир, где верят в чудеса
Возьми меня с мечтой моей заветной…
И только там, как будто наяву
Где оживают добрые желанья,
Я вновь поверю в то, что я живу
И только там, как будто наяву
В реальность воплощаются мечтанья…
История cоздания стихотворения:
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |