Автор: Ирина Малютина
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-04-29 16:09:08
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вгадай

Примружусь наче від сонця,
Рожевий розквіт світанок?
Промінчиком крізь віконце,
Прокинувся новий ранок?
Торкнувся краю вій моїх.
Почую поряд себе: «Ні !»
М’який дотик обережно
По рум’янцю ледве провів,
Як пелюстка квітки, ніжна,
І в душі барвінок розцвів.
Даруєш ти квітку мені?
Почую ледве слово: «Ні !»
Уста смакують, ягідним,
Наче, малини стиглої,
Подихом вітру, лагідним,
Краси барви мрійливої.
Поміж мальовничих садів?
Поряд себе тихеньке: «Ні !»
Тепло накрило собою,
В середині ніжності цвіт,
І розіллється любов’ю,
Навколо нас чарівний світ.
Відкрию очі, всміхаюсь,
Любов прокинеться. Ранок.
Мов уві сні ще, торкаюсь,
Порину в обійми п’яно.
Не пелюстки квітки дотик,
В рум’яних барвах світанок,
Не вітру ласкавого подих,
То коханого  цілунок.

История cоздания стихотворения: