Автор: Балюк Юрий
Тема:Басни
Опубликовано: 2017-12-03 19:24:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПРИКОЛ

Сидить ґава на дубові
Під ніс щось патяка.
Пробігає мимо дуба
Заєць-забіяка.
Зупинився, догори
Голову підняв,
-І чому ти там сидиш?-
Ворону спитав.
А у відповідь почув:
-Я прикол чекаю!!!
-О, приколи я люблю,
Хутчіш залізаю!!!
Й ось сидять вони удвох,
Розмова ведеться.
Раптом вовк кудись
У справах якихось плететься.
-Мабуть нічого робити?-
До зайця буркоче.
-На прикол ми тут чекаєм!-
Ворона стрекоче.
-О, прикол!- промовив вовк-
Справа зачекає!!!
Й на дубочок сіроманець
Швидко залізає.
Вже сидять вони утрьох,
Година минає.
Тут ведмідь кудись повільно
Повз дуба клешає.
Та почувши з гілки шум
Мишко зупинився,
А дізнавшись про прикол,
Також спокусився.
Тож поліз він догори,
За гілку схопився,
Але разом з вовком й зайцем
На землю звалився.
А ворона здійнялася
Й гучно закричала:
-На такий ось прикол,
Друзі, і чекала!!!
Дуже часто й у людей
Такеє буває:
Хтось подібний до ворони
Інших спокушає,
А коли дійде до справи,
Чи приходить лихо,
Той спокусник, зрозуміло,
Вже зникає тихо.
То яка є тут мораль,
Хочеш запитати?
Не вір тим, хто вміє, друже,
Високо літати!!!

История cоздания стихотворения: