Автор: Марианна Медзинская
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-01-25 19:56:10
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я стану...

Я так боюсь втратити тебе назавжди,
У давно загублених сірих дощах,
Шепочу, щоб не накликати біди,
А сама сльози не стримую в очах.

Хочеться покривалом впасти на плечі,
Захистивши тебе від холоду і болю,
Вдихнути аромат магії в цей вечір,
Та благати про казку чарівницю-долю.

Стати дотиком ласкаючих рук,
Тонкою нотою пісні кохання,
Щоб її чарівний і тихий звук,
Здійснив всі таємні і світлі бажання.

Подарувати красу цілого світу,
Та зіркою впасти тобі у долоні,
Ароматом ніжного весняного цвіту,
П'янко цілувати знайомі скроні.

І розігнавши усі хмари над тобою,
Я перетворюсь на сонця усмішку,
Щоб ти завжди зігрівався мною,
Залишившись один у холодному ліжку.

А як буду лежати поруч з тобою,
Хвилини нам стануть безкінечні,
Ми давно забуті і покинуті журбою
І ні які слова тут уже не доречні...

История cоздания стихотворения: