Автор: Анна Сагармат
Тема:Басни
Опубликовано: 2018-05-12 07:20:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Байка «Коаліційні пристрасті»

У Верховній Раді лісу, де щодня події,
а на плідную роботу мало вже надії,
сталась чергова пригода.

Як відомо, депутат – це така порода,
звір у лісі особливий, він для ЗМІ грайливий,
для народу, що отець, словом, рідкісний ссавець.
Тож і вчинки депутатів важко зрозуміти:
то сидять собі тихенько, то неначе діти,
розсваряться між собою і лупцюються юрбою.
Соромно на те дивитись. Та від них не дітись.

Рік минув, як обирались, старанно усі вклонялись:
тільки вірою служити, докорінно ліс змінити,
все навкруг реформувати, негаразди подолати…
Коаліцію створили – аби все, що говорили,
втілити в життя скоріше, працювалося б простіше.
Тільки де там, знов пригода, знов під куполом негода.

Коаліція на бунт піднялась.
Щойно із братів складалась:
ББВ- ведмедів блок, Радикальні «Зайці-скок»,
«Фронт борсучий»,
«Бобрівщина» (лідерка у них незмінна)
та «Собаки-помогаки» – то об’єднання партійне,
всім здавалось, що надійне.

Мали б наче працювати, ліс квітучий будувати,
як в програмах обіцяли та народу представляли.
Та запнулись всі, зчепились, на реформах зупинились.
Повноважень люд схотів, це збентежило братів.
Коаліція зібралась, хутко лайка в залі сталась.

– Що за статус особливий? –
лідер «Зайців-скок» грайливий
перепитувати став… Або щось не дочитав,
чи не зрозумів наразі, розійшовся мов в екстазі.

«Бобрівщина» підхопила, хутко зрадниками об’явила
всіх ведмедів, борсуків, заодно їх вожаків.

І «Собаки-помогаки» на реформу не змовчали
і собі стрибати стали.
Підтягли під Раду групу
чи прихильників, чи просто купу
жвавих хлопців молодих, що до заходів таких
ставились завжди охоче. Той, хто заробити хоче,
то знайде собі пригоду. Адже – «Голос ми народу!»,
«Влада має чути нас!».
І на лихо в той же час спричинилась бійка там.

Люд чубиться, а панам – те і треба,
аж радіють. Депутати Ради діють!

Ти, народе, не дрімай, скоро вибори, то пам’ятай:
хто кричав усіх гучніше, лаявся, стрибав спритніше –
тому голос віддавай! А реформи – почекай!

Байка зовсім не смішна, а для нас вона сумна.
Скільки Раду не міняй, наново не обирай –
результат один, на жаль. Ось і байки вся мораль.

3 вересня 2015 р.

История cоздания стихотворения: