Автор: Анна Сагармат
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-02-11 17:34:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Ми з України

Кривавою ціною здобували
Свободу й волю предки наші.
Про совість і про Бога забували,
Аби віки настали кращі –
Розквітла Україна, піднялась,
Єдина і могутня стала,
По всьому світу її слава розійшлась,
Ніколи більше не вмирала.
Та чи цінуємо здобутки, українці?
Нащадки славних козаків!
Як допустили знов, аби чужинці
Нас роздирали? … Немає слів…
Важкая туга за державу, Україну,
А в серці смуток, біль, тривога –
Невже ми втратим знов Єдину?!
Єднайтесь, «гетьмани», заради Бога!

***
Когда разрушена вся жизнь,
И страх потери покидает.
Ему ютиться больше негде,
Опустошенье заполняет.

До пепла выжжена душа,
Её платком от взоров скрою
И отвернусь, чтобы не слышать,
Как демон пляшет за спиною.

Обиды нет, терзаний, злости,
Лишь белый пепел порошит.
К чему эмоции страданий,
Когда Господь свой суд вершит?!

Не стану я роптать на долю,
Нет без трагедии искусства,
Содрали душу мне до крови,
Чтоб обнажились глубже чувства.

Шукаю видавництво в Україні для співпраці-
E-mail: [email protected]

История cоздания стихотворения: