Автор: Валерий Глушко
Тема:Песни
Опубликовано: 2020-01-29 18:27:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Чорний готель.

На двух дорогах,на перехресті,
Стоїть будинок без підмурка та даху.
Нема добра там в людей і честі,
Та в їхніх серцях  повно страху.

Там вікон немає, а стіни всі чорні,
І душі людей камінням всі повні.
На ліжко ніколи не стелят постель,
А зветься той дім чорний готель.

Чорний готель, загублених душ.
Ніколи, ніколи не заходь туди.
Побачиш його, ногою ні руш,
Бо буде багато, багато біди.

Кожен день над вечір, як сонце зайде,
Туди люди входят, а вийти не можуть.
Хто душу забув, тепер не знайде,
ЇЇ дуже міцно, нечиста сторожить.

Там часто бувають, наркомани й пияки
І ті за ким невдча іде.
В душу усім чіпляються знаки
І чорний готель тепер їх знайде.

Чорний готель, загублених душ.
Ніколи, ніколи не заходь туди.
Побачиш його, ногою ні руш,
Бо буде багато, багато біди.

История cоздания стихотворения:

12.05.98