ФИНАЛ. ГОЛОСОВАНИЕ
20 лютого - День пам'яті героїв Небесної сотні
На рецензию-16: Роман Орлов
Мем 5 - "Продай собаку - заплати за газ"
КОНКУРС ЗИМНЯЯ МОЗАИКА
Сейчас на сайте 1864 человека
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Кожен день твого життя - Важлива подія!

Автор: Важлива подія
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2018-11-24 10:00:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нехай палає пам'яті свіча... День пам’яті жертв голодомору

24 листопада, субота
День пам’яті жертв голодомору

«Запали свічку» — акція, яка відбувається у День пам'яті жертв голодомору, тобто у 4-ту суботу листопада щороку. Традиційно о 16.00
пам'ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. У
великих містах на головних майданах теж запалюють свічки.


Тридцяті

Україна. Тридцяті… Холодна стерильна імла.
Я вже майже не сплю, але вірю, що все тільки сниться:
Я – змарніле худюще дівча із глухого села
Десь на Сході, а може, і в Центрі – яка вже різниця?

Холод лютий, як звір, пропікає мене до кісток
І судомою зводить живіт від голодної муки!..
Це остання межа, чуєш, Боже? Я майже за крок…
І коли я впаду, підхопи моє тіло на руки.

Поклади мене там – недалечко, побіля своїх.
На потріскані пальчики дмухаю, подихом гою…
А чи є у людської душі той найвищий поріг,
За яким ти вже більше не чуєш розпуки і болю?

Я не знаю, я просто дитина, зернинка мала
В цій звірячій машині, яку запустив сам диявол!..
Все забрали до крихти – ні двору нема, ні села,
У народу мого й на життя вже відібране право.

Україна. Двотисячні… Місто залите в бетон.
Смітники переповнені їжею, голови – брудом.
Ти шукаєш, де можна дешевше купити «айфон»,
Напихаючи шлунок масним калорійним «фастфудом»?

Зупинися й подумай: тридцяті, маленьке село
В коматозному голоді, кинуте напризволяще!..
Що ти знаєш про спрагу боротися смерті на зло?
Про терору червоного люту оскалену пащу?

Та нічого… А може, і добре, що це вже – архів,
Що десь там загубилась і я у стотисячних списках…
Інфіковані душі прогресом, тому і глухі,
Не розгледиш на відстані те, що не бачиться зблизька.

© Copyright: Наталя Данилюк 2016

История cоздания стихотворения:

1
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 214

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 5.
Дуже сильний вірш Наталі Данилюк. Як би не було моторошно, забувати не можна. Страшно усвідомлювати, що й досі хтось затято не вірить у ретельно спланований геноцид українців... А втім, свідчень більш ніж достатньо.

ГОЛОД

Хоч би світало... - Мамо, хліба!
Підвівся батько: замовчи!
Коло вогню в вагоні збились
і мруть голодні втікачі.

І дим їм очі виїдає.
Мороз проходить аж в кістки.
А за вагоном крик і гомін,
обмін, торгівля і свистки.

В лахмітті, в скорбі, у болячках
зігнулась мати. В щось дитя
укутала, та все: ну, спати -
навік засунуло б ти... Життя!

Прийшли сюди, а голод з нами.
Й нема людей поміж людей.
Ти чув?.. недавно десь тут жінка
зварила двох своїх дітей...

Одскочив батько: божевільна!
Мовчи! мовчи! До чого це? -
Схопилась мати й закричала,
а батько плюнув їй в лице...

Павло Тичина (1924)
2018-11-25 02:16:46
http://texty.org.ua/action/file/download?file_guid=72652

Померлий селянин на одній із вулиць Харкова - тодішньої столиці Української РСР. Фото Александра Вінербергера, 1933 р. Джерело: Історична Правда
2018-11-25 02:21:21
Павло Тичина,
Наталя Данилюк,
2018-11-25 09:53:50
Дуже щемні строки! Світла пам`ять загиблим невинним жертвам Голодомору! Але я цілком приєднуюсь до слів Сенілги!
2018-11-24 14:35:21
Вірш надзвичайний! Відчутно безмежний жах і біль за націю, за народ....
Дякую вам!
2018-11-24 14:18:17
Скорблю со всеми. https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=50090&poem=239197
2018-11-24 14:07:27
Той мор не спиняється...Тільки зараз він монетизований - корупція, тарифи, борги МВФ
Нас весь час морять і морять, морять і морять... То, може з нами щось не так?
2018-11-24 13:07:43
Нина, я тоже думала об этом... Знать бы ответ...
2018-11-24 15:15:07
Более 10 тысяч за последние годы отнятых жизней украинцев на Донбассе - кровавый мор! Ответ только в одном - ПОРА СТАТЬ ЕДИНЫМ НАРОДОМ!!!
2018-11-24 15:21:04
http://victimsholodomor.org.ua/
2018-11-24 15:33:24
Згодна з Вами, Ніно!
Завжди знаходились виродки, які неодмінно прагнули відібрати щось у людини – їжу, будинок, свободу, життя... Влада – єдине легальне знаряддя примусу для них. Ми мусимо виживати. Протистояти та намагатись змінити ситуацію докорінно можна лише спільно.
2018-11-25 01:02:25

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Гарно.
Рецензия от: Валентина Гришко
2020-02-21 01:13:22
НЕБЕСНИЙ МАЙДАН
пісня

Ой, мамо моя, ой, мамо моя,
С тобою прощаюсь я.
Мамо', не тужи, мамо', не тужи,
У серці я буду жить.
А на Небесах, а на Небесах
Такий спокій та краса.
Туди попаду, туди попаду,
На землю вже не прийду.

Ой, мамо, не плач, ой, мамо, не плач,
За смерть ти мені пробач.
Ой, мамо, прости, ой, мамо, прости,
Одна залишилась ти.
А я не один, а я не один,
Більш сотні пішло туди.
В нас доля така, в нас доля така -
Небесний майдан чека.

Іди до людей, іди до людей,
Бо правда до них прийде.
Тепер вже вони, тепер вже вони
Твої доньки та сини.
А ми всі життя, а ми всі життя
Відда'ли за майбуття.
За мир між людьми, за мир між людьми
Загинули, мамо, ми.

Зростуть діточки, зростуть діточки,
Як у саду квіточки.
І нас, як птахів, і нас, як птахів
Чекатимуть дітлахи.
І стане земля, і стане земля
Невинна, як немовля.
Своїми крильми, своїми крильми
Укриємо землю ми.

Ой, мамо моя, ой, мамо моя,
А тобою прощаюсь я...
Ой, мамо, прости, ой, мамо, прости,
Мою душу відпусти...
Рецензия от: Галина Упнер
2020-02-21 00:58:31
Гарна і душевна молитва за Україну!
Рецензия от: Татьяна Иванова Юртина
2020-02-21 00:21:55
На форуме обсуждают
СПОЧАТКУ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВІДПУСКАЄ ВБИВЦЬ, А ПОТІМ КЛАДЕ КВІТИ НА МОГИЛИ УБИТИХ — БАТЬКО ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.
Про це в ефірі "Прямого" сказав б(...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-20 23:34:15
Богдан Томенчук
Сміються в очі:"Слава Україні?"
"Героям слава" - тиша із віків...
Ну що не так було в Господній глині,
Що ми (...)
Рецензия от: Зрадонька
2020-02-20 21:13:07
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.