UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
АП - Авторские программы регистрируются по согласованию с Администрацией сайта. Авторы УПП самостоятельно разрабатывают и проводят мероприятия в своих программах без непосредственного участия Администрации.
Подробнее можно узнать тут
Подробнее можно узнать тут
Автор: АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія"
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2019-03-08 19:25:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У ВІНОК КОБЗАРЕВІ (Юлія Ковальчук)
За віконцем день, глянь, догорає,
Згасла вже вечірняя зоря,
У кімнаті дівчинка читає
Сторінки пророчі «Кобзаря»
Вдумується в кожне-кожне слово,
Ті слова, неначе чарівні
І здається, ніби колисково
Пісня кобзи лине в далині
«Заповіт» читає славнозвісний
З завмиранням тихим у душі
Й уявляє дні ті лиховісні,
Як писав Шевченко ці вірші
За віконцем тиша вечорова,
Ніч покрила все, навкруг пітьма -
І звучить Шевченка красне слово,
Наша рідна мова чарівна
«Заповіт», мов скований із криці
Бережім його і я і ти
І не покладемо на полицю,
В путь візьмем з собою до мети.
Мов зоря освітить він дорогу
І серед усіх доріг життя
Нам укаже ту, що приведе нас
В краще і щасливе майбуття.
© Юлія Ковальчук
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 162
Рецензии
Всего рецензий на это произведение: 3.
Сила Швченкового слова розбиває байдужі серця, робить нас справді українцями. Кілька моїх рядочків у вінок Кобзареві:
В часи смутні, як облягає тьма
І манівцями в сутінках блукаєм,
Прозрінням-словом вражена юрма
Стає народом, духом оживає.
Ти був, Тарасе, - і прозріли ми,
Ти охрестив тим Словом Україну,
Ми нацією стали між людьми,
Що бореться за волю - до загину.
Читають нині твого "Кобзаря"
Ті, що колись були "ненарожденні",
Для них твоя високая зоря
Висвічує поезії вогненні...
Знов Катерина молиться в імлі
І оживають, гнані і повсталі,
"Малі оті раби німі"
І гайдамаки, саджені на палі.
Звучить прокляття всім земним царям,
А в душах озиваються луною
Великії, пророчії слова:
"В своїй хаті - своя й правда, і сила, і воля..."
Вже України-бранки голова
Вінком свободи золотим прибралась,
Чом так болять мені твої слова:
"Караюсь, мучуся, але не каюсь..."
В часи смутні, як облягає тьма
І манівцями в сутінках блукаєм,
Прозрінням-словом вражена юрма
Стає народом, духом оживає.
Ти був, Тарасе, - і прозріли ми,
Ти охрестив тим Словом Україну,
Ми нацією стали між людьми,
Що бореться за волю - до загину.
Читають нині твого "Кобзаря"
Ті, що колись були "ненарожденні",
Для них твоя високая зоря
Висвічує поезії вогненні...
Знов Катерина молиться в імлі
І оживають, гнані і повсталі,
"Малі оті раби німі"
І гайдамаки, саджені на палі.
Звучить прокляття всім земним царям,
А в душах озиваються луною
Великії, пророчії слова:
"В своїй хаті - своя й правда, і сила, і воля..."
Вже України-бранки голова
Вінком свободи золотим прибралась,
Чом так болять мені твої слова:
"Караюсь, мучуся, але не каюсь..."
2019-03-08 20:06:39
Дякую! світлано, я розмістила Ваш твір у "Вінку Кобзареві". Поставила анонс на головній. 
2019-03-09 16:36:13
Ой, перепрошую, ім'я з малої літери - через неуважність! 
2019-03-09 16:37:31
НА ШЛЯХУ ДО ТАРАСА
І знову весна! Березневе тепло
На крилах несе лелеченька…
Хоча стільки літ з того часу пройшло,
Та линуть думки до Шевченка.
Вивчаємо мудрий його «Заповіт»,
Який не підкорений часу.
І ми крізь тенета і пагорби літ
На вічнім шляху до Тараса.
Залишив і серце, і слово своє
Новим поколінням у спадок.
Моя Україна з колін устає,
Наводить в світлиці порядок.
Тому і пройшло крізь горнило століть
Тарасове слово магічне.
І зіркою з неба нам буде світить
Розумне, і добре, і вічне.
Неначе весняної повені плин,
Цілющі струмки його слова.
Шевченко – країни великої син,
Душа її, мудрість і мова!
ПАМ'ЯТАТИМЕМО!
І знову весна! Березневе тепло
На крилах несе лелеченька…
Хоча стільки літ з того часу пройшло,
Та линуть думки до Шевченка.
Вивчаємо мудрий його «Заповіт»,
Який не підкорений часу.
І ми крізь тенета і пагорби літ
На вічнім шляху до Тараса.
Залишив і серце, і слово своє
Новим поколінням у спадок.
Моя Україна з колін устає,
Наводить в світлиці порядок.
Тому і пройшло крізь горнило століть
Тарасове слово магічне.
І зіркою з неба нам буде світить
Розумне, і добре, і вічне.
Неначе весняної повені плин,
Цілющі струмки його слова.
Шевченко – країни великої син,
Душа її, мудрість і мова!
ПАМ'ЯТАТИМЕМО!
2019-03-08 19:50:14
В прямом эфире
| Дуже гарно написано. Успіхів Вам , Галинко, всього найкращого. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 01:30:31 |
| Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Лізо, творчої наснаги. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 01:28:03 |
| Таке життя, скільки
негараздів, сумнівів,
вагань. Дякую, Сашо, за щиру розповідь. Всього найкращого Вам на життєвій стежині. |
| Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 01:25:43 |
На форуме обсуждают
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |
Новое автора
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.